Бершадська Т.
Економічна та соціальна географія світу

Глобальні проблеми людства

§ 13. Економічні проблеми

До цієї групи проблем переважно відносять: продовольчу, енергетичну та сировинну.

1. Продовольча проблема. Ця проблема визначає здатність Землі прогодувати нинішнє й майбутнє населення Землі. Вона тісно пов'язана з демографічною, енергетичною та екологічною проблемами. Співвідношення чисельності населення та обсягу їжі визнане однією з найважливіших глобальних проблем людства. Число людей, що голодують, у світі, за даними ООН, зросло від 460 млн. осіб у 1970 р. до 550 млн. осіб у 1990 р. і сягло 600-650 млн. осіб у 2000 р. Як правило, голодують у країнах, що розвиваються, де добове споживання їжі в середньому 2200 ккал, тоді як мінімальна норма, визначена органами ООН, дорівнює 2400 ккал. При оцінці продовольчої ситуації у країнах Азії, Африки й Латинської Америки необхідно також враховувати недосконалість проведених у них аграрних реформ, бідність широких верств селянства, відсталість систем землеробства, нераціональне використання земельних і водних ресурсів, часті стихійні лиха, які знищують працю мільйонів людей. Втрати врожаю при переробці, наприклад, в Африці, досягають 30-40%. У цих країнах переробляється лише 10-20% первинної сільськогосподарської продукції, тоді як в економічно розвинутих країнах — 70-80%. Нарешті, продовольчу проблему у країнах, що розвиваються, ще більше посилюють фінансова заборгованість, витрати на озброєння, етнічні конфлікти, погіршення екологічної ситуації.

Тому надзвичайне значення має продовольча допомога, яку надають розвинуті країни: США (60% від загального обсягу), країни ЄС, Канада, Австралія. Так, продовольча допомога країнам Африки складає близько 40% сього їх продовольчого імпорту. Але й цього недостатньо. Експерти ФАС (продовольча і сільськогосподарська комісія ООН) вважають, що у 2000 році С5 країн, що розвиваються, із загальним населенням 1,1 млрд. осіб, не могли забезпечити своїх жителів навіть мінімальним рівнем харчування. Досягти нормального забезпечення шляхом подальшого збільшення продовольчої допомоги неможливо. Для цього необхідно передусім подолати соціально економічну відсталість країн Азії, Африки й Латинської Америки на основі прогресивної перебудови їх внутрішніх суспільних структур, а також відмовитись від традиційних архаїчних форм сільського господарства шляхом широкого впровадження досягнень «зеленої революції», запровадження біотехнологій, активізації протидії процесам деградації природного середовища.

2. Енергетична проблема. Енергетична криза як одна з глобальних проблем сучасності свідчить, що розвиток цивілізації на Землі у XX ст. характеризувався стрімким ростом енергоспоживання. За оцінками, у 1945-1995 рр. населення планети використало 2/3 всього палива, добутого людством за час свого існування. Необхідність подолання відсталості країн, ще розвиваються, вимагає швидкого розвитку енергетики. Такі бурхливі темпи її розвитку породжують нові гострі проблеми.

На перший план виходить нестача енергетичних ресурсів. З одного боку, сумарні запаси викопних паливних ресурсів доволі великі й щороку стають відомими нові їх родовища. Крім того, сучасна технологія відкриває доступ до використання нетрадиційних видів енергії (вітрова, припливна, геотермальна тощо). З іншого боку, перехід до розробки складних за геологічними умовами родовищ викликає подорожчання добування енергоносіїв і робить використання більшої частини паливних ресурсів нерентабельним.

Особливо гостро постали проблеми, пов'язані з негативним впливом енергетики на стан навколишнього середовища. Масове використання нафти, газу, вугілля завдає шкоди природі та здоров'ю людини через викиди сажі» що містить важкі метали, двоокис сірки, оксид азоту та інші шкідливі речовини. Якщо тенденція збільшення споживання енергії й викидів двоокису вуглецю збережеться, то вже в найближчі роки середня температура на Землі зросте на 2°С, що призведе до глобальних катастрофічних наслідків. Використання викопних видів органічного палива порушує баланс кисню в атмосфері, тому що при згоранні 1 т палива згорає 2,3 т кисню. Розширення витрат кисню на техногенні потреби, зменшення його відтворення через вирубування лісів веде до виникнення реальної загрози його нестачі на планеті.

Змінити негативні тенденції в енергетиці можливо при: 1) підвищенні ефективності використання енергії; 2) зменшенні шкідливих викидів в атмосферу за рахунок нових технологій очищення відпрацьованих газів; 3) зміні структури паливно-енергетичного балансу за рахунок альтернативної енергетики.

Рис. 32. Один з вітропарків у США (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом