Бершадська Т.
Економічна та соціальна географія світу

Країни Східної Європи, Північної та Центральної Азії

5. Промисловість. Основа економіки країн регіону — ПЕК. У структурі паливно-енергетичного балансу переважають вугілля, нафта й газ. У країнах регіону зосереджено до 20% світових запасів палива. До 70% електроенергії виробляють на ТЕС, близько 15% — на ГЕС і понад 10% — на АЕС, більшість яких розміщені в Росії. Проблема ПЕК полягає в тому, що до 60% паливних ресурсів знаходиться в азіатській частині регіону, а 60% енергії споживається у європейській частині. За розвитком вугільної промисловості виділяються Росія і Казахстан, нафтової та газової — Росія, Казахстан, Азербайджан, Туркменістан.

Вигідне географічне поєднання сировини для чорної металургії (коксівне вугілля, залізні, марганцеві та хромітові руди) дало можливість створити великі металургійні бази в Росії та Казахстані. Кольорова металургія має різноманітнішу сировинну базу, тому її розміщення більш рівномірне. Виробництво міді зосереджено в Росії, Казахстані, Вірменії, Узбекистані. Свинцево-цинкова промисловість розвинута в Казахстані, Росії, Азербайджані, Киргизстані, нікелево-кобальтова — у Росії, олов'яна — у Росії та Киргизстані, титаномагнієва — у Росії, алюмінієва — у Росії та Казахстані.

Машинобудування випускає різноманітну продукцію. На важкому машинобудуванні (турбіни, обладнання для вугільної, металургійної, хімічної промисловості) спеціалізуються Росія та Казахстан. Транспортне машинобудування представлене виробництвом тепло- та електровозів (Росія, Грузія), вагонів (Росія), суден (Росія), вантажних автомобілів (Росія, Білорусь), легкових автомобілів, автобусів (Росія). Тракторобудування розміщується у Росії, Білорусі, Казахстані, зернові комбайни льоно- та картоплезбиральні комбайни виробляють у Росії, бавовнозбиральні — в Узбекистані. Країни регіону, які не мають власних ресурсів для чорної металургії, розвивають точне машинобудування (Білорусь, Вірменія, Таджикистан, Киргизстан).

Хімічна промисловість також має різноманітну сировинну базу. Мінеральні добрива випускають майже всі країни регіону, а за обсягом виробництва виділяються Росія (50%) та Білорусь (20%). Виробництво кислот орієнтоване на споживача і має повсюдне розміщення, сода й хлор випускається в більшості країн, проте найбільшим їх експортером є Росія. Основними виробниками полімерної продукції є Росія, вуглеводневої сировини — Азербайджан, хімічних волокон — Росія, Білорусь, синтетичного каучуку — Росія, Грузія, Вірменія.

Лісова, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість розвинута переважно в Росії. Легка промисловість представлена всіма галузями, але основною є текстильна промисловість. Бавовняні, лляні тканини випускаються на підприємствах Росії, Білорусі, бавовняні та шовкові — у країнах Центральної Азії, вовняні — у Закавказзі (див. рис. 60, 61).

Рис. 60. Основні промислові центри країн Закавказзя (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Рис. 61. Основні промислові центри країн Центральної Азії (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

6. Сільське господарство. Основою розвитку сільського господарства країн регіону є рослинництво і в першу чергу — зернове господарство. Найпоширеніша зернова культура — пшениця. Озиму пшеницю вирощують в європейській частині, яру — на півдні Сибіру в Росії, у Казахстані, в оазах Центральної Азії. На півдні Росії, у Казахстані та країнах Центральної Азії вирощують кукурудзу на зерно. Найпоширенішими фуражними культурами є ячмінь і овес. Рис вирощують на поливних землях Центральної Азії, на Далекому Сході та Північному Кавказі в Росії. Серед технічних культур вирощують бавовну (Центральна Азія, Азербайджан), льон та коноплі (Росія, Білорусь), соняшник (Росія, Казахстан), а також гірчицю, рицину. Найбільш поширеною технічною культурою є цукрові буряки у степових і лісостепових районах Росії та на поливних землях країн Центральної Азії. Повсюдно вирощують овочі, фрукти, ягоди. Виноградарство поширене в Молдові, на Північному Кавказі (Росія), країнах Закавказзя, оазисах Центральної Азії. У країнах Закавказзя склався субтропічний тип сільського господарства. Там, крім винограду, вирощують чай, тютюн, ефіроолійні, цитрусові культури.

Тваринництво розвинуте в усіх країнах регіону, його спеціалізація відповідає особливостям природних умов. За обсягом виробництва переважає скотарство. Вівчарство поширене в пустельних і напівпустельних, гірських районах. Розвиваються також свинарство, птахівництво, оленярство, бджільництво. У країнах Центральної Азії розводять тутового шовкопряда.

7. Транспорт. У більшості країн переважає залізничний транспорт. Але його мережа, як і автомобільних шляхів, розподіляється дуже нерівномірно. Найгустіше вона розвинута в європейській частині та країнах Закавказзя, найменш забезпечені шляхами сполучення східні райони Росії та країни Центральної Азії.

Трубопровідний транспорт з'єднує основні райони видобутку нафти та азу з районами споживача. Основні трубопроводи беруть початок із Західного Сибіру і Поволжя (Росія).

Регіон має розвинутий річковий транспорт. Але найбільші річки мають переважно меридіональний напрям, що зумовлює відповідні вантажопотоки. Морський транспорт розвинутий тільки в Росії та Грузії, оскільки вони мають вихід до Світового океану. Казахстан, Азербайджан, Туркменістан та Росія використовують для зв'язків між собою Каспійське море.

Повітряний транспорт в основному перевозить пасажирів та вантажі на великі відстані.

8. Зовнішні економічні зв'язки. Невизначеність шляхів дальшого політичного та економічного розвитку є основною причиною відсутності в багатьох молодих незалежних країн чітко окреслених схем входження до світових господарських систем. Дещо чіткіша їхня позиція щодо регіональних угруповань. Україна, Молдова, Грузія, Азербайджан, Вірменія, Росія з 1992 р. налагодили контакти з Туреччиною, Болгарією, Албанією, Грецією, Румунією в межах Чорноморського економічного співробітництва. Країни Центральної Азії та Азербайджан орієнтуються як на зв'язки із країнами СНД, так і на розширення відносин з економічними угрупуваннями Азії — в першу чергу з Організацією економічного співробітництва мусульманських країн, а також з Китаєм. Підписання Росією, Казахстаном та Білоруссю в 1995 р. митного та платіжного союзу свідчить, що для них пріоритетом є взаємна інтеграція. Формується нове інтеграційне об'єднання ГУУАМ, до складу якого ввійшли Грузія, Україна, Узбекистан, Азербайджан, Молдова. У 2000 р. Росія та Білорусь проголосили створення Союзної держави. Україна, Молдова та Грузія схиляються до поступового входження до ЄС.

Запитання і завдання

1. На контурній карті позначте країни, про які йдеться у параграфі. По рівняйте особливості ЕГП цих країн.
2. За текстом параграфа та картою атласу дайте оцінку ресурсного потенціалу країн регіону.
3. Поясніть причини нерівномірного розміщення населення по території регіону.
4. Які особливості розвитку економіки країн на сучасному етапі?
5. На контурній карті позначте основні промислові райони та центри країн Східної Європи, Північної та Центральної Азії.
6. Порівняйте спеціалізацію сільського господарства країн регіону.
7. Охарактеризуйте зовнішні економічні зв'язки країн регіону. Які зміни відбуваються в їх напрямках на сучасному етапі розвитку?
8. За картами атласу та текстом параграфа складіть економіко-географічну характеристику однієї із закавказьких країн (за вибором).

Це цікаво

У Азербайджан — один із найстаріших у світі нафто- й газодобувних районів. Видобуток нафти на Апшеронському півострові розпочався ще в середині XIX ст.

Християнство прийшло у Вірменію в 301 p., значно раніше, ніж в Україну. Вірмено-григоріанська церква — послідовниця особливого напряму у християнстві — монофізитизму. Монофізити, на відміну від інших християн, вважають Христа Богом, а не Богом-людиною.

У Казахстані живуть представники 130 народів (росіяни — 32%, українці — 4,5%, німці — 1,9% всього населення). Корінні жителі — казахи — складають лише трохи більше половини населення — 50,6%.

Запаси газу в Туркменістані настільки значні (13 трлн. м куб), що ця країна входить до п'ятірки найкрупніших світових виробників цього палива.

Найбільша українська діаспора в Росії — 3,7 млн. українців та 6,6 млн. осіб українського походження. Українці живуть в усіх регіонах, але найбільше їх (у відношенні до загальної чисельності населення конкретного регіону) традиційно на Далекому Сході, півночі Європейської частини Росії, у Сибіру.

Серед інших країн СНД найбільші діаспори — у Казахстані — 890 тис. осіб (490 тис. осіб українського походження), Молдові — 600 тис. осіб (210 тис. осіб), Білорусі — 290 тис. осіб (1020 тис. осіб).

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом