Бершадська Т.
Економічна та соціальна географія світу

Білорусь

§22. Білорусь

Республіка Білорусь
Столиця — Мінськ
Населення — 10,5 млн. осіб (2000р.)
Площа — 208 тис. км кв.

1. Географічне положення. Білорусь на сході межує з Росією, на заході — з Польщею, на півночі — з Литвою і Латвією, на півдні — з Україною. Країна не має виходу до моря, що погіршує її економіко-географічне положення. По території Білорусі проходять автомагістраль Москва-Париж та залізниця Москва-Брест, які, включаючи прикордонний вузол у Бресті, створюють потужний транспортний коридор до Європи. Крім того, через Білорусь проходять траси трубопроводів та лінії електропередач.

Сучасна територія країни остаточно сформувалася у 1939 р. після приєднання західних областей, які раніше входили до складу Польщі. Білорусь — президентсько-парламентська республіка.

2. Природно-ресурсний потенціал. Природні умови країни (помірний клімат, рівнинний рельєф) в цілому сприяють розвитку господарства. На півдні, у Поліссі, багато перезволожених та заболочених земель, тому в Білорусі ведуться меліоративні роботи. Ґрунти переважно дерново-підзолисті.

Республіка порівняно небагата на корисні копалини. Виявлені незначні запаси нафти, які не задовольняють потреби країни. Основний вид паливних ресурсів — торф, запаси якого становлять 5 млрд. т. Проте його використання не завжди доцільне, через те що при добуванні торфу зменшуються площі під луками і пасовищами. Дещо багатша Білорусь на хімічну сировину (кухонну, калійну, калійно-магнезіальну сіль) та сировину для виробництва будівельних матеріалів: скляні та формувальні піски, глину, вапняк та мергель, які придатні для виробництва цементу.

Незважаючи на те, що у країні лісами зайняті значні площі, лісові ресурси доволі вичерпані, у лісовому фонді переважають молоді насадження.

3. Населення. На чисельність населення Білорусі значний вплив мала Друга світова війна, під час якої загинув кожен четвертий житель країни. Довоєнна кількість населення була відновлена тільки у 1959 р. переважно за рахунок міграцій з інших республік СРСР. Це вплинуло й на національний склад населення. Крім білорусів, тут проживають українці, росіяни, поляки, литовці та представники інших національностей.

Природний приріст населення невисокий, упродовж 1996-2000 pp. кількість населення зменшувалася на 0,3% щорічно. Причиною цього є не тільки низька народжуваність, а й високий рівень смертності.

По території країни населення розміщене порівняно рівномірно. Найвища густота населення у Мінській області (80 осіб на 1 км кв.), інші області мають густоту населення в межах — 35-47 осіб на 1 км кв.

Білорусь — країна з високим рівнем урбанізації, міське населення становить 67% населення республіки. 70% усіх міських жителів живуть у 12 містах з населенням понад 100 тис. осіб, а у Мінську сконцентровано 27% усіх міських жителів країни.

У виробничій сфері зайнято 80% трудових ресурсів.

4. Загальна характеристика господарства. Сучасна промисловість Білорусі була створена у післявоєнні роки. Особливістю економічного потенціалу Білорусі, який формувався як вузькоспеціалізована частина єдиного народногосподарського комплексу тодішнього СРСР, є те, що головні промислові підприємства створювались у розрахунку на задоволення потреб інших регіонів. Наприклад, автомобілі підвищеної вантажопідйомності БєлАЗ та потужні трактори використовуються на гірничодобувних підприємствах Росії та Казахстану, інших країн регіону, перевищує власні потреби й виробництво насосів, кабелю, пластмас, синтетичних смол, силосозбиральних комбайнів. Це об'єктивно підштовхує республіку орієнтуватися на співробітництво з країнами Східної Європи, Північної та Центральної Азії, і, в першу чергу, Росією. Водночас країна намагається розширити свої відносини з державам Центральної та Західної Європи шляхом створення спільних підприємств, залучення іноземних капіталів і технічної допомоги.

Провідну роль у структурі господарства відіграє промисловість, розвиток багатьох галузей якої спирається на імпортну сировину та власні трудові ресурси. Розміщується промислове виробництво нерівномірно. Найбільш: концентрація промисловості характерна для столиці — Мінська, а також Гомеля, Вітебська та Могильова.

5. Промисловість. ПЕК Білорусі розвішається на незначних власник покладах нафти й газу, торфі та імпортному паливі, яке надходить, в основному, з Росії. 100% електроенергії виробляється на ТЕС.

Машинобудування — провідна галузь промисловості. Тут виробляють трактори та сільськогосподарську техніку (Мінськ, Гомель, Ліда), вантажні автомобілі (Мінськ, Вітебськ, Жодіно), обладнання для торфодобувної промисловості (Гомель, Мозир). Електротехнічна, електронна та приладобудівна промисловість виробляє електродвигуни, низьковольтну апаратуру, обчислювальну техніку, радіоприймачі, телевізори, годинники, фотоапарати, тощо. Більшість продукції галузі вивозиться у Росію та інші країни Східної Європи, Північної та Центральної Азії.

Рис. 66. Основні промислові центри Білорусі (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Хімічна промисловість швидкими темпами розвивалася у другій полонині XX ст. У Білорусі створені підприємства як основної (виробництво калійних, азотних та фосфорних добрив), так і хімії органічного синтезу (виробництво пластмас, синтетичних смол, штучних волокон). Підприємства хімії органічного синтезу використовують природний газ із Росії, на трасах нафтопроводів, які проходять із Росії до Центральної Європи, створені Новополоцький та Мозирський нафтопереробні заводи. Крім того, виділяються виробництво шин, гумотехнічних, лакофарбових виробів, товарів побутової хімії та продукції лісохімічної промисловості.

Лісова промисловість використовує як власну, так і привізну сировину. У країні виготовляють папір, картон, фанеру, деревостружкові плити, сірники.

Розвинуті легка (бавовняна, вовняна, шовкова, лляна, трикотажна, шкіряно-взуттєва і швейна галузі) та харчова (маслоробна, молочна, м'ясна, плодоовочева галузі) промисловість.

6. Сільське господарство. Провідною галуззю сільського господарства Білорусі є тваринництво, яке дає 3/4 вартості продукції галузі. Тут добре розвинуті молочне і м'ясне тваринництво, свинарство та птахівництво.

Із зернових культур найпоширеніші ячмінь та озиме жито, а також зернобобові та гречка. Головною технічною культурою є льон-довгунець, вирощують також цукрові буряки. Білорусь славиться як один із провідних районів вирощування картоплі.

7. Транспорт. Провідним видом транспорту країни є залізничний. На другому місці за вантажо- та пасажироперевезеннями перебуває автомобільний транспорт. Розвиваються трубопровідний та повітряний транспорт. Річковий транспорт зосереджений у басейні Дніпра.

8. Зовнішні економічні зв'язки. Білорусь ввозить вугілля, нафту, природний газ, метали, лісоматеріали, зерно, а експортує продукцію машинобудування, хімічної промисловості. Вивозиться від 40% до 60% лляних та вовняних тканин, трикотажу, шкіряного взуття, панчішних виробів. Країна експортує також до 60% тваринного масла, близько 40% м'яса, м'ясних, плодових та овочевих консервів, картоплю тощо.

Останнім часом посилюються інтеграційні зв'язки Білорусі та Росії, розширюються економічні зв'язки з Польщею, Німеччиною та іншими країнами Європи та Центральної Азії.

Запитання і завдання

1. Які особливості економіко-географічного положення Білорусі?
2. Охарактеризуйте природні ресурси країни. Як вони впливають на розвиток господарства Білорусі?
3. Чому у структурі промисловості держави переважають завершальні стадії виробництва?
4. Чи забезпечує сільське господарство потреби населення? Свою думку обгрунтуйте.
5. За текстом параграфа та картами атласу складіть порівняльну характеристику господарства Білорусі та Угорщини.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом