Шаблій О.І., Муха Б.П., Гурин А.В., Зінкевич М.В.
Географія: Львівська область

Геологічна будова і корисні копалини Львівської області

Геологічна будова (продовження). Четвертинні відклади

Більш глибокі товщі геологічних порід, що лежать між кристалічним фундаментом і підчетвертинними відкладами, мають старший вік, різний породний склад. На рівнинній частині вони залягають майже горизонтально, але поколоті тектонічними тріщинами і можуть мати вертикальні зміщення.

Відклади четвертинного періоду (зображуються на спеціальних картах четвертинних відкладів) свідчать про процеси, які відбувалися тут протягом останнього геологічного періоду.

Карта четвертинних відкладів Львівської області
Карта четвертинних відкладів Львівської області

Четвертинний період був дуже контрастним за фізико-географічними умовами: кілька разів наступали тривалі похолодання, що потім змінювались тривалими потепліннями. Періоди наступання холодів супроводжувались зледеніннями: на північній частині Руської рівнини формувався льодовиковий покрив з кількакілометровою товщиною в центрі зледеніння (Скандинавія) і поступовим потоншанням до периферії. Льодовиковий покрив повільно просувався до півдня і у фазу максимального свого розвитку досягав Львівської області.

Таким було так зване Окське (назване у Західній Європі Міндельським в Альпах, Краківським у Польщі та Ельстерським у Німеччині) зледеніння. Його відклади (валунні суглинки, піски, супіски, глини, окремі валуни кристалічних порід) зустрічаються у північно-західній та північній частинах Львівської області. На решті частини області льодовик не поширювався. Не залишилось також слідів зледеніння у карпатській частині Львівської області.

Після Окського зледеніння були ще новіші фази наступу льодовика з півночі, але території Львівської області не досягав. Натомість у межах області великі простори зайняті перевідкладеними (водними потоками) товщами суглинків і пісків. Основний регіон їх поширення — рівнини західніше та східніше Розточчя — пониження Малого Полісся, особливо його центральна смуга, що має широтне простягання. Цікаво, що в цій же смузі зустрічаються дюни (окремі чи цілі дюнні поля), які свідчать про наявність тут у давні часи сильних вітрів. Дюнні горби досягають 15-20 метрової висоти.

Свідченням сильних водних потоків, що формувалися вздовж краю зледеніння є обширні долини, які непропорційні до сучасних дрібних річок, що в них протікають. Прикладами можуть бути долини Солокії, Болотні, Рати, Ременівки, Полтви і ін. Усі вони мають добре вироблений профіль, слабе пагіння, через що відклади тут супіщані, суглинкові, мулисті. Надмірне перезволоження дало можливість формуватися торфовищам.

Ще одним наслідком зледенінь і процесів, що з ними пов'язані, є поширення лесовидних суглинків, які ніби «плащем» вкривають вододіли і схили до долин. Їх формування пов'язане з діяльністю вітрів, які перевіювали піски, що виносились водними потоками з льодовикового щита. Пісок, як важчий матеріал, переносився на малі віддалі, а пил розносився на десятки і сотні кілометрів, осідав і формував товщі пилуватих суглинків (лесів і лесовидних суглинків). Такі відклади поширені на Львівщині на всіх височинах — аж до Карпат.

У міжльодовикові періоди фізико-географічні умови значно перебудовуватись і за характеристиками наближались до сучасних. Відновлювалась трав'яна, деревна рослинність, формувались ґрунти (тепер вони «поховані»).

Таких періодів (льодовикових і міжльодовикових — теплих) було кілька, а, отже, і відкладів, що з ними пов'язані, повинна бути відповідна кількість. Прикладами їх можуть бути верстви так-званих «похованих» грунтів чи торфовищ.

Сучасні відклади пов'язані, в основному, з алювіальними (відкладаннями річок) чи гравігенним процесами (обвалюванням гірських порід, їх зсуванням, спливанням, сповзанням.

Ріки з сильною і швидкою течією (в Карпатах і Передкарпатті) мають в руслі каменисті відклади, а з повільною — відповідно дрібний матеріал — пісок чи мул.

Ерозійні процеси на схилах приводять до повільного їх розмивання у верхніх частинах і формування наносів у підніжжях схилів.

На заболочених територіях продовжують формуватися органогенні відклади — торфовища.

В озерах і ставах накопичуються мулисті відклади.

Завдання і запитання:

  1. Яка потужність товщі осадових порід в різних частинах області?
  2. Якого походження четвертинні відклади переважають в межах Львівщини?
  3. Як вплинули материкові зледеніння на формування рельєфу області?
  4. Які гірські породи і якого віку поширені на півночі, в центрі та на півдні області?

Корисні копалини

В наш час, здається, будь-яка гірська порода може вважатися корисною, бо для кожної з них знаходиться застосування. Надра Львівщини мають різні гірські породи і копалини. Одні з них поширені майже повсюдно, інші зустрічаються в певних смугах, або зосереджені локально. Не всі родовища корисних копалин розробляються, не всіх їх показують на картах корисних копалин.

У розділі тектонічна будова знаходиться карта корисних копалин Львівської області.

Майже повсюдно у межах Львівської області є будівельні матеріали: піски, пісковики, глини, вапняки, гіпс, мергель, цементна сировина. В межах поширення неогенових відкладів, де сформувалися відклади морських пісків, наявні родовища чистих кварцових пісків, придатних для виробництва скла. З неогеновими відкладами пов'язані також кар'єри, де видобувають глини (придатні для випалювання цегли) та вапняки, які використовують для випалювання вапна. В цій же смузі (неогенових відкладів) добувають цементну сировину.

В межах гірської частини Львівської області в кар'єрах добувають, в основному, камінь для будівництва доріг, а також менілітові сланці.

Львівщина досить багата на родовища горючих корисних копалин. У північній частині області розташований і активно розробляється Львівсько-Волинський кам'яновугільний басейн. Високоякісне вугілля розвідане у Карівському родовищі. Є невеликі родовища бурого вугілля (Магерівське).

У Передкарпатті (в передгірному прогині) поширені нафтогазоносні пласти, з яких уже більше століття добувають нафту, газ, озокерит. Нафтові родовища (Стрільбицьке, Східницьке, Дрогобицьке, Стинавське, Орів-Уличнянське і ін.) зосереджені у внутрішній зоні Передкарпатського прогину (ближче до Карпат), а газові — Хідновицьке, Пинянське, Опарське, Угерське і Дашавське родовища розташовані переважно у зовнішній смузі Передкарпатського тектонічного прогину. Великі поклади сірки (Передкарпатський сірконосний басейн) та озокериту (Борислав) роблять Львівщину у цьому відношенні унікальною.

Важливе значення мають також значні поклади торфу, що приурочені до заболочених ділянок долин рівнинних рік (Дністра, Солокії, Стиру, Яричівки).

Давно відомими є джерела мінеральних вод (Немирів, Солуки, Олесько, Шкло, Любінь Великий, Трускавець, Східниця, Моршин, Розлуч і ін.), що використовуються для лікувальних цілей та харчового споживання.

Завдання і запитання:

  1. Чому для Львівщини характерні корисні копалини осадового походження?
  2. Де і чому знаходяться основні поклади нафти, газу, сірки в області?
  3. Назвіть найбільш поширені та унікальні корисні копалини Львівщини.
  4. Якими корисними копалинами багата південна частина області?
  5. Користуючись атласом, складіть опис корисних копалин свого адміністративного району (кожній дитині інший район).
Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом