Основний зміст розділів магістерських та дипломних робіт

2.3. Основний зміст розділів роботи

2.3.1. Завдання на дипломну роботу.

Завдання на виконання дипломної (магістерської) роботи видають на бланку встановленої форми. Він містить: дані про студента (прізвище, ім'я, по батькові); тему дипломної (магістерської) роботи; терміни подання закінченої роботи; вихідні дані до роботи (обов'язковими є результати власних польових досліджень); зміст пояснювальної записки; перелік графічної частини роботи; інформацію щодо консультантів роботи, дату видачі завдання та календарний план виконання. Завдання підписують студент, науковий керівник роботи і затверджує завідувач кафедри (додаток В).

2.3.2. Титульний аркуш.

Титульний аркуш оформляють за зразком (додаток Г). На ньому зазначають: міністерство, вищий навчальний заклад, "факультет і кафедру, на якій спеціалізується студент; тему роботи; прізвище, ім'я, по батькові студента, навчальну групу; прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника, його посаду і наукову ступінь; місто і рік захисту роботи.

2.3.3. Зміст.

Зміст подають на початку дипломної (магістерської) роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок вступу, усіх розділів, підрозділів і пунктів, підпунктів (якщо вони мають заголовок), висновків, бібліографічного списку і додатків.
Назви розділів у змісті повинні точно відповідати назвам заголовків у тексті. Вступ, перелік умовних скорочень, висновки, бібліографічний список, додатки не є окремими розділами, отож у змісті їх зазначають, однак не нумерують.

2.3.4. Перелік умовних позначень, символів, одиниць вимірювання, скорочень і термінів.

Такий перелік подають за необхідності. Якщо в дипломній (магістерській) роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їхній перелік необхідно подати в роботі як окремий список, який розміщують перед вступом.
Перелік друкують двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, а справа – їхнє детальне тлумачення.
Якщо в дипломній (магістерській) роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їхню розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні в дужках.

2.3.5. Вступ.

У вступі (обсягом не більше 5-ти сторінок) зазначають актуальність, мету, основні завдання, поставлені і вирішені автором, їхню наукову і практичну вагомість, оцінку власних і чужих матеріалів, використаних у роботі, та обґрунтування прийнятої структури. Бажано зауважити оригінальність роботи, її теоретичне, методичне та практичне значення.

Вступ до роботи починають з обгрунтування актуальності обраної теми.
Актуальність теми. Важливо оцінити основні напрями розвитку наукової думки в Україні з обраної тематики і віднайти проблемні аспекти. Аналізуючи стан піднятої проблеми у контексті розвитку відповідної галузі науки, зазначити необхідність виконання подальших досліджень. Необхідно висвітлити сутність проблеми та важливість її вирішення.
Після формулювання актуальності наукової проблеми і новизни дослідження необхідно сформулювати мету роботи, визначити завдання, які доведеться вирішити для досягнення поставленої мети.
Мета наукового дослідження. Нею може бути розв'язання теоретичної, методичної чи прикладної проблеми. Серед прикладних проблем, які вирішують у дипломній чи магістерській роботі, важливою є розробка рекомендацій для оптимізації стану досліджуваного об'єкта на основі всебічного вивчення цього об'єкта, процесу чи явища, їхньої структури, взаємозв'язків.
Завдання формулюють з урахуванням мети роботи, специфіки функціонування об'єкта, проблем, які вирішує автор.
Об'єкт дослідження – це територія досліджень – водна, водогосподарська система, процес або явище, які породжують проблемну ситуацію, отож обрані для вивчення.
Предметом дослідження може слугувати структура досліджуваної системи, закономірності взаємодії її елементів, функціонування та розвитку цієї системи, чинники впливу на її стан і функціонування, екологічні наслідки зміни її стану тощо.
Обов'язковим елементом вступу є перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої у роботі мети.
У вступі наводять також відомості про місце практики, на матеріалах якої виконано роботу. Зазначають місце, назву експедиції, мету та види робіт, зміст камеральних та польових досліджень, обсяг самостійної роботи, забезпеченість польовим та експедиційним матеріалом, ступінь використання фондових, літературних та інших даних.

2.3.6. Розділи основної частини роботи.

Основна частина роботи налічує розділи, підрозділи, пункти, підпункти. Кожен розділ розпочинають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом обраного напряму та обгрунтуванням методів досліджень. Наприкінці кожного розділу формулюють висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, отриманих автором. Така структура розділу дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

У розділах основної частини подають:
огляд літератури за темою і вибір напрямів досліджень; виклад загальної методики та основних методів досліджень; регіональні характеристики об'єкта досліджень; виклад     основних     результатів     досліджень,     розробку рекомендацій  з  удосконалення  природокористування  чи регулювання інтенсивності несприятливих процесів тощо.
Перший розділ є теоретико-методичним. У ньому подають огляд літератури з зазначеної проблематики.
В огляді літератури окреслюють головні етапи розвитку наукової думки за обраною проблемою. Стисло і критично висвітлюючи праці з певної тематики, потрібно перелічити ті питання, що залишилися невирішеними, отож необхідно визначити місце власної роботи у розв'язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно доцільності – виконання досліджень у тому чи іншому напрямі.
У другому розділі, зазвичай, обґрунтовують вибір напряму досліджень, наводять методи вирішення задач і їхні порівняльні оцінки, розробляють методику виконання досліджень.
Тут висвітлюють питання методичних підходів і теоретичних засад вивчення об'єкта дослідження, коротко характеризують основні напрями польових і камеральних робіт, методику обробки даних в усіх видах досліджень (у тім числі складання основних і похідних карт, картосхем, графіків). У цьому випадку подають оцінку точності виконаних досліджень та інтерпретації даних, ступеня достовірності отриманих результатів і т.д.
Цей розділ доцільно ілюструвати таблицею, графічно-блоковими побудовами, в яких подати характеристику методів, способів і методичних прийомів досліджень, застосованих у роботі.
У третьому розділі подають матеріали, що стосуються регіональних характеристик об'єкта дослідження. Необхідно зазначити регіональні еколого-географічні та соціально-економічні особливості досліджуваного об'єкта (території) та управління його станом і функціонуванням.
Якщо дослідження стосуються окремого водного об'єкта, то необхідно описати природну та антропогенну складову формування його екологічного стану. Здійснити аналіз природних чинників довкілля, рівня антропогенного навантаження та ступеня перетворення середовища.
У четвертому розділі з вичерпною повнотою викладають результати власних досліджень з висвітленням того нового, що вноситься у розробку проблеми. На підставі отриманих результатів досліджень роблять висновки щодо екологічного стану об'єкта дослідження, ступеня його перетворення, шляхів відтворення його природного потенціалу, вирішення інших прикладних проблем.

2.3.7. Висновки.

У висновках у логічній послідовності подають основні підсумки виконаного автором дослідження, які є водночас предметом захисту його роботи. У них зазначають те нове, що вніс автор у вирішення поставлених завдань порівняно з попередніми дослідженнями, їхнє теоретичне і практичне значення. Висновки, зазвичай, роблять зі всіх розділів роботи, вони повинні бути лаконічними: "В результаті проведених досліджень встановлено..." і містити 5-10 пунктів.