Курганевич Л.П.
Водний кадастр

Облік підземних вод

Розділ 4. ДЕРЖАВНИЙ ВОДНИЙ КАДАСТР: ПІДЗЕМНІ ВОДИ

План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
4.1. Облік підземних вод і ведення кадастру.
4.2. Особливості формування ДВК за розділом "Підземні води".
4.3. Моніторинг підземних вод для потреб ведення ДВК.
4.4. Автоматизована інформаційна система ДВК "Підземні води".

4.1. Облік підземних вод і ведення кадастру

Підземні води є цінним видом природних ресурсів, які здавна використовує людство. Прісні підземні води завжди відігравали важливу роль у забезпеченні населення питною водою, вони є джерелом, виробничо-технічного водопостачання, зрошування сільськогосподарських земель. Мінеральні підземні води використовують у бальнеології як лікувальний засіб. Для потреб енергетики і теплопостачання використовують теплоенергетичні термальні води, а промислові — як мінеральна сировина для видобування цінних розсіяних елементів, рідкісних металів і мінеральних солей.
В Україні станом на 1.01.2004 р. на Державному балансі запасів перебувало 383 родовища прісних, 119 — мінеральних, два — термальних та одне промислове родовище підземних вод.
Експлуатаційні запаси та прогнозні ресурси підземних вод. Сучасний етап розвитку водного господарства потребує підвищеної точності обліку водних ресурсів та їхнього раціонального використання
у зв'язку з розширенням об'єму їхнього комплексного використання і виникаючим дефіцитом питної прісної води. Експлуатаційні запаси підраховуються по родовищах підземних вод за результатами геологорозвідувальних робіт.
Прогнозні ресурси оцінюються за басейнами підземних вод або їхніми частинами на основі аналізу та систематизації фондових матеріалів. Обсяг оцінених прогнозних ресурсів підземних вод (ПРПВ) сягає 61689,2 тис.м куб/добу, з них 57499 тис.м куб/добу з мінералізацією до 1,5 г/дм куб. Розподіл ПРПВ за територією вкрай нерівномірний, що зумовлено відмінністю геолого-структурних і фізико-географічних умов різних регіонів України. Основна частина ресурсів зосереджена у північному та північно-західному регіонах держави в межах Дніпровського та Волино-Подільського артезіанських басейнів, які відзначаються сприятливими умовами формування чималих запасів підземних вод. Південний регіон має обмежені ПРПВ, що зумовлено несприятливими гідрогеологічними умовами їхнього накопичення.
Під час Державного обліку вод та ведення Державного водного кадастру виокремлюють перспективні і розвідані експлуатаційні запаси підземних вод.
Перспективні експлуатаційні запаси представляють собою кількість підземних вод, яку можна буде отримати в межах басейну підземних вод водозабірними спорудами, закладеними з урахуванням розміщення конкретних користувачів. Перспективні експлуатаційні запаси підземних вод оцінюють методом моделювання.
Найважливішим і найбільш захищеним у техногенних умовах резервом підземних вод є розвідані експлуатаційні запаси. Розвіданими експлуатаційними запасами називають кількість підземних вод, яку можна буде отримати за допомогою раціональних у техніко-економічному відношенні водозабірних споруд при заданому режимі експлуатації та якості води. Розвідані експлуатаційні запаси підземних вод підраховують за результатами виконаних на родовищі розвідувальних гідрогеологічних робіт і даних експлуатації підземних вод.
Розвіданість ПРПВ становила у 2003 році — 26%, а кількість експлуатаційних запасів — 15848,07 тис. м куб/добу. Найбільша кількість експлуатаційних запасів припадає на території з інтенсивно розвинутими промисловістю та сільським господарством, передусім на площах з незначними ресурсами підземних вод та значною потребою в них. Це, здебільшого, центральні та південно-східні області України, в межах яких розвіданість до 50% характерна для більшої частини їхньої території. Максимальний відсоток розвіданості ПРПВ в АР Крим (91%), а також у Дніпропетровській (64%) та Кіровоградській (56%) областях. Серед басейнів підземних вод найбільшою розвіданістю визначається Дніпровський. Мінімальною розвіданістю характеризуються Волинська (14%), Рівненська (12%), Тернопільська (13%) та Чернігівська (8%) області.
Регулярний облік та оцінка стану експлуатаційних запасів і про гнозних ресурсів підземних вод, що здійснюється в межах Державного обліку вод і ведення Державного водного кадастру, призначені для оперативного забезпечення народного господарства даними щодо кількісних і якісних показників підземних вод. Вони слугують основою для розробки заходів з управління і регулювання водними ресурсами країни, їхнього раціонального використання та охорони від виснаження і забруднення.
На якість підземних вод суттєво впливають численні осередки забруднення, облікована кількість яких на території України станом на 01.01.2004 р. становила 293 од. Вагомим чинником запобігання забруднення території країни є створення спостережної мережі моніторингу за станом підземних вод державного рівня, яка на 01.01.2004 р. налічувала 1147 спостережних пунктів. У таблиці 4.1 наведено дані територіального розподілу спостережної мережі державного рівня.
Державним обліком підземних вод і веденням Державного водного кадастру займаються геологічні організації Державного Комітету України з питань геології та використання надр. Вони здійснюють збір, систематизацію та узагальнення даних щодо експлуатаційних запасів і прогнозних ресурсів підземних вод.
Порядок робіт зі збору матеріалів, форми документів обліку даних про експлуатаційні запаси і прогнозні ресурси підземних вод та вказівки щодо їхнього заповнення визначені інструкціями та методичними рекомендаціями з ведення Державного водного кадастру.
Заповнення та ведення документів здійснюють за допомогою класифікаторів.

Таблиця 4.1. Територіальний розподіл спостережної мережі за станом підземних вод державного рівня (доступно тільки при скачуванні)

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом