Шаблій О.І., Муха Б.П., Гурин А.В., Зінкевич М.В.
Географія: Львівська область

Клімат Львівської області (частина 1)

Львівська область розташована у смузі помірно-континентального (на переході від морського до континентального) клімату.

Така «перехідна» характеристика клімату зумовлена географічним розташуванням території області в помірних широтах і на «перехресті» шляхів міграції повітряних мас, а також специфічними рисами її поверхні (наявність заболочених рівнин, піщаних територій, височин та гір).

Як відомо, специфіку клімату визначають кількість тепла, яка одержується від Сонця, кількість тепла чи холоду які приносяться з повітряними масами, кількість опадів, випаровування, вітри, хмарність.

Кількість тепла

Кількість тепла, що приходить від Сонця, залежить від кута падіння сонячних променів на землю та від тривалості сонячного сяяння, що обмежується тривалістю дня, хмарністю, крутизною схилів та їх орієнтацією відносно Сонця.

Географічна широта Львівської області забезпечує можливість падіння сонячних променів на горизонтальну поверхню, в середньому, під кутом 41°, що можна спостерігати в обідню пору під час весняного та осіннього рівнодення. Максимальний кут падіння сонячних променів досягається в час літнього сонцестояння (62°), а мінімальний — в час зимового сонцестояння (17°). Як видно, діапазон змін кута падіння сонячних променів протягом року великий, що і обумовлює наявність сезонів: зими, весни, літа, осені.

Тривалість денної частини доби також залежить від географічної широти місця, бо визначається інтервалом часу між сходом і заходом сонця. У Львові цей час найдовшим є в липні і становить 16 год. 20 хв., а найкоротший у грудні – 8 год. 10 хв.

Орієнтація (експозиція) схилів та їх крутизна мають свій додатковий вплив на тривалість та інтенсивність прогріву поверхні землі і приземного шару повітря. В центрі області (на Розточчі) схили південної експозиції крутизною 15-20° одержують тепла стільки ж, скільки і горизонтальна поверхня в степовій частині України, а схили такої ж крутизни, але орієнтовані на північ можна прирівняти за кількістю сонячного тепла до горизонтальної поверхні на широті Санкт-Петербурга.

Тривалість сонячної інсоляції (сяяння) залежить від тривалості дня, але певну корекцію вносить хмарність. Львівська область належить до областей із значною хмарністю протягом усього року. При цьому слід пам'ятати, що хмарність в межах області нерівномірна і за сезонами, і територіально. Тривалість захмареного неба може досягати до 80% днів у грудні. Ймовірність ясного і малохмарного неба найвищі у серпні та вересні.

У період з малою хмарністю сонячне тепло є основним джерелом прогріву території, а тепло, що приходить з прогрітим повітрям — менш впливове. Зворотні висновки стосуються хмарних днів: вирішальне значення тоді має температура повітряної маси, що надійшла на територію області.

Повітряні маси Львівської області

Повітряні маси, що приносяться на територію Львівської області мають різне походження: морське (північне, західне, південно-західне) та континентальне (східне та південно-східне).

Основними центрами атмосфери, що впливають на рух повітряних мас, які приходять на територію області, є наступні: Азорський та Сибірський максимуми та Ісландський мінімум. Активність центрів збільшується в зимовий період.

Сибірський максимум (зимою) формує сухе та холодне повітря, що зрідка досягає Львівської області. Частіше сюди приходить повітря з півночі — також морозне, але дещо вологіше. Періодично зимою приходить морське повітря з заходу та південного заходу — сире і тепле, що приносить снігопади і обумовлює відлиги. Повітря, що сформувалось над Атлантичним океаном в південних широтах є настільки впливовим, що серед зими може забезпечити підняття температури до 5-15°С тепла.

В теплий період року материк Євразія прогрівається і зона високого тиску в Сибіру зникає. Послаблюється також Ісландський мінімум, а над Північним Льодовитим океаном формується зона високого тиску, який обумовлює міграцію холодних повітряних мас до півдня — в тому числі до Львівської області. Саме тому літом можливі швидкі зміни теплої погоди на холодну, антициклональної на циклональну.

Отже, для території області у всі сезони року характерними є швидкі зміни погоди, а разом з тим і різкі зміни метеорологічних показників — температури і вологості повітря, температури грунту, напряму і швидкості вітру, кількості опадів, атмосферного тиску.

Вплив рельєфу на клімат області

Додаткові впливи на формування кліматичних показників має рельєф — низька рівнинна поверхня сприяє швидкому проходженню повітряних мас, а підвищена — (височини і гори) створює бар'єрний ефект. У межах області найдійовішим бар'єром для проходження повітряних мас є Карпати. Вони майже не пропускають вітрів з півночі і північного заходу, спрямовуючи їх вздовж Карпат — до південного сходу, а вітри з південного сходу — до північного заходу. На територію області часто прориваються вітри з Закарпаття — з південного заходу.

При проходженні через Карпати вітри прориваються перш за все по низькогірних територіях, а також по глибоких поперечних долинах, які утворюють так звані «вітрові коридори». Швидкості вітрів у Карпатах бувають дуже великі (до 30 і більше м/сек), що спричиняє вітровали та буреломи у лісах.

Силу вітру почали використовувати для виробництва електроенергії: на перевалі між м. Борислав і с. Східниця з літа 1997 р. працює перша в Карпатах вітрова електростанція, що включає сім вітроагрегатів потужністю 100 кВт кожний.

Висотні рівні гір впливають також і на температуру повітря, бо з висотою повітря розріджується, тиск зменшується, а температура падає. У зв'язку з цим у горах завжди (крім випадків інверсії) холодніше і вологіше, ніж на рівнинах, а на хребтах — холодніше, ніж в прилеглих долинах. Крім цього, з підніманням теплого і вологого повітря вверх (по схилах хребтів) воно швидко охолоджується і досягає стану, коли водяна пара в повітрі насичує його, формує хмари, а при подальшому піднятті і зниженні температури з цих хмар може випадати дощ. Після перевалювання через хребет повітря опускається, від цього нагрівається, а хмара обезводнюється і розсіюється. Звідси випливає, що вітроударні схили завжди холодніші і одержують більше опадів, ніж завітряні схили. Цей ефект особливо інтенсивно проявляється при проходженні повітряних мас з Закарпаття.

Важливу роль у формуванні кліматичних характеристик має також місцева циркуляція повітряних мас (правильніше — модифікація циркуляції повітряних мас в певних географічних умовах).

Відомо, що сухі території швидше прогріваються і швидше остигають, ніж вологі, а піщані території мають більші контрасти температури і вологості, ніж суглинкові. У зв'язку з цим інтенсивніша місцева циркуляція спостерігається там, де є більші відмінності в будові земної поверхні — де болота і перезволожені пониження розташовані поряд з сухими підвищеннями (як на Малому Поліссі), або де схили різної експозиції мають контрастну прогрітість. В цих умовах виникають конвективні (вертикальне піднімання) рухи, хмароутворення, а часом і опади.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом