Шаблій О.І., Муха Б.П., Гурин А.В., Зінкевич М.В.
Географія: Львівська область

Клімат Львівської області (частина 2)

В горах при виникненні різниці нагріву нижніх та верхніх рівнів у ранішні та вечірні години виникають гірсько-долинні вітри: зранку вверх по долині, а ввечері — вниз. При значній різниці в прогріві бокових схилів долини може виникати й поперечна до простягання долини місцева циркуляція повітряних мас від холодного схилу до теплого. При зимовій антициклональній погоді в гірських котловинах і долинах може застоюватись холодне повітря, формуючи «острови» холоду з тривалими морозами. Влітку в подібних ситуаціях долини «накриваються» туманами.

Кліматична карта Львівської області
Клімат Львівської області

Ознайомившись з загальними закономірностями формування кліматичних характеристик і знаючи специфіку будови поверхні в межах області можна зробити висновки щодо специфіки кліматичних характеристик у різних частинах області.

Мале Полісся, як низька і багата на піщані відклади рівнина прогрівається швидко і сильно, а тому місцеві метеостанції фіксують тут найвищі середні та максимальні температури літом і найнижчі (в межах рівнини) — зимою. У зв'язку з посиленою місцевою вертикальною циркуляцією повітря і наявністю перезволожених земель тут можливе підсилення хмарності в середині дня і локальні випадання дощів. Спостерігається приуроченість випадання дощів до великих масивів вологих лісів, а також до заболочених долин річок та інших перезволожених понижень значної площі.

Розточчя, Гологори, Вороняки, як і решту горбогірного Поділля, що виділяється більшими висотами і залісненістю, є трохи холоднішими від навколишніх низовин, одержують більше опадів, довше зберігають сніг (особливо на схилах північної орієнтації). Фази розвитку рослин (розвивання бруньок дерев, цвітіння та плодоношення трав) також відбуваються із запізненням. Сказане, проте, не можна відносити до будь-якого пункту названих височин, бо їх південні схили навпаки можуть випереджати навколишні плоскі території за багатьма показниками: сходженням снігу, дозріванням грунту, розвитком рослин і відставати при наступанні зимових ознак. Зауважимо також, що піщані території на цих височинах, літом прогріваються краще. Специфічне значення для мікроклімату мають вирубки, лісові галявини, узлісся, дороги через ліс: тут завжди формується вітрове затишшя, а тому літом виникає ефект більшого прогріття, а зимою — вихолодження, застій холодного повітря, більше накопичення снігу і повільне його танення, утворення і утримування льоду на дорогах.

В Передкарпатті температурні показники відрізняються мало, але зростає вологість повітря. Трохи теплішою є долина р. Дністер. З наближенням до Карпат збільшується кількість опадів (до 800 мм), а особливо кількість опадів за добу (при зливових дощах – до 100-200 мм/добу), що пов'язане з формуванням потужних зон атмосферних фронтів на смузі контакту з Карпатами.

В Карпатах кількість опадів збільшується з наростанням висот і наближенням до границі з Закарпатською областю і досягає тут 1000 і більше міліметрів за рік. Важливе значення для формування кліматичних рис Карпат мають орографічні (рельєфні) умови проходження повітряних мас через гори, а також позиційне розташування повітряних мас, сформованих на Передкарпатті та північному макросхилі Карпат з одного боку і Закарпатті та південному макросхилі Карпат — з другого. В умовах їх малорухомості у фронтовій зоні виникають грози, зливові дощі, сильні вітри.

Проходження повітряних мас через гори відбувається переважно по низьких їх частинах, великих поперечних та поздовжних долинах. Високі та довгі хребти стають бар'єрами, важкими для подолання. Затримка хмар на їх схилах може приводити до збільшення кількості опадів і вихолоджування.

В розширеннях долин, захищених котловинах та в низькогір'ях оточених вищими хребтами (м. Славське, с. Головецько, с. Плав'я, с. Тухля, м. Турка) спостерігається накопичення і застій холодного повітря зимою, що сприяє продовженню залягання снігового покриву на схилах, формуванню низових туманів, інверсій температур.

Окремі вершини, навіть високі (приклад — Тростян – 1232 м) не виявляють значних впливів на проходження повітряних мас, бо вони їх легко обходять. На них мало збільшується швидкість вітру, а зміни температур і збільшення тривалості залягання снігового покриву (на лещатарських трасах у тому числі) здійснюється за рахунок абсолютної висоти та експозиції схилів.

Нижче подаємо таблиці з деякими результатами спостережень метеорологічних станцій.

Таблиця 1. Число днів з середньою добовою температурою біля 0°С

Таблиця 2. Абсолютний мінімум температури повітря, °С

Таблиця 3. Середня місячна і річна температури повітря (°С)

Таблиця 4. Число днів з середньою добовою температурою в різних температурних інтервалах

Таблиця 5. Максимум температури повітря (°С)

Таблиця 6. Перший і останній мороз та тривалість безморозного періоду

Таблиця 7. Напрям вітру (%)

Таблиця 8. Середня місячна і річна швидкості вітру (м/сек)

Таблиця 9. Середня місячна і річна кількість опадів (мм)

Завдання і запитання:

  1. Які географічні фактори визначають клімат Львівської області?
  2. Охарактеризуйте температурний режим області.
  3. Як розподіляється річна кількість опадів на території Львівщини?
  4. Які відмінності в сніговому покриві і зволоженні Малого Полісся і Карпат?
  5. Які центри дії атмосфери визначають особливості її циркуляції в межах області?
  6. Охарактеризуйте вітровий режим області.
  7. Визначте, користуючись атласом, середні температури січня і липня, а також річну кількість опадів у своєму населеному пункті.
  8. Побудуйте діаграму річного ходу температур і опадів (за місяцями) для свого населеного пункту.
Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом