Пестушко В.Ю., Сасихов В.О., Уварова Г.Є.
Географія материків і океанів

Органічний світ. Ґрунти

§11. Органічний світ. Ґрунти

1. Що розуміють під органічним світом?
2. Що таке ґрунт, гумус?
3. Від чого залежить родючість ґрунтів?

Органічний світ. Живі організми Землі численні і різноманітні. Вони населяють усі оболонки планети. Живі істоти впродовж тривалого розвитку пристосувалися до різноманітних умов існування. Вони освоїли глибини вод і надр, проникли в стратосферу. Окремі з них можуть жити навіть у кип'ятку, не гинуть у льодовиках.
Проте поширюються живі організми нерівномірно. Близько 9/10 маси живої речовини зосереджено на суходолі (мал.27). Найрозвинутіший органічний світ у лісах. Там, де мало вологи або тепла, життя бідне.

Мал.27. Поширення живих організмів на Землі. (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

У Світовому океані найбагатший органічний світ у прибережних та приповерхневих водах. Близько 60% площі Світового океану нагадує пустелі материків. Навіть у найбагатших районах океану на одному квадратному метрі загальна маса живих організмів у десятки разів менша, ніж у звичайному лісі помірного поясу.
Жодна з живих істот не живе на Землі ізольовано. Кожна рослина або тварина пов'язана з іншими, а також із неживою природою. При цьому залежність органічного світу передусім від розподілу світла, тепла й вологи зумовила його зональне поширення.
За картами атласу назвіть найхарактерніших. У представників рослин і тварин на різних широтах.
Органічний світ розподіляється нерівномірно і зонально. Живі організми пристосувалися до умов навколишнього середовища, взаємодіють між собою та з неживою природою і впливають на неї.

Ґрунти. Верхній пухкий родючий шар земної кори називають ґрунтом. Це особливе природне тіло, оскільки в ньому поєднується жива та нежива природа. В утворенні ґрунту беруть участь гірські породи, які руйнуються під дією сил вивітрювання.
Проте зруйновані породи залишаються мертвою масою, доки живі організми не проникнуть в їхню товщу, сприяючи нагромадженню органічної речовини — перегною (гумусу).
Ґрунти — результат взаємодії гірських порід, повітря, води та живих організмів протягом тривалого часу. Так, порівняно молоді чорноземні ґрунти виникли за останні 10 — 12 тис. років.
Життя ґрунтів значною мірою зумовлене людською діяльністю. Людина може підвищити їх родючість або, навпаки, звести її нанівець. (Як вона може це зробити?)
Поєднання різних чинників ґрунтоутворення створює надзвичайну строкатість ґрунтів. Тільки в Україні налічується кілька сотень їх видів. Поширення ґрунтового покриву тісно пов'язане із зональним розподілом тепла й вологи. Тому у кожній природній зоні планети формуються різні типи грунтів (мал.28).

Мал.28. Типи грунтів природних зон Землі. (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Внаслідок цього з'являється характерний попелястий, немов зола, шар. Такий колір йому надає мінерал кварц. Підзолисті ґрунти формуються під хвойними і мішаними лісами.
За картою атласу "Ґрунти" визначіть особливості ґрунтового покриву помірних широт.
Тундрові глеєві ґрунти поширені в областях з надлишком вологи та нестачею тепла. Для них характерний перезволожений шар сизого кольору, який називають глеєм. Трапляються також прошарки мерзлого ґрунту, а на поверхні — торф.
Арктичні ґрунти поширені у високих широтах, де панують холодний сухий клімат і багаторічна мерзлота. Тільки на короткий час ці ґрунти розмерзаються на незначну глибину, а тому шар перегною у них дуже тонкий. Арктичні ґрунти утворюються плямами на ділянках, не вкритих снігом і льодом.
Типи ґрунтів розподіляються зонально. Людина впливає на ґрунти,змінюючи (підвищуючи або знижуючи) їх родючість.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Як утворюються ґрунти?
За мал.28 порівняйте потужність родючого шару різних типів ґрунтів.
Яким чином впливають на утворення ґрунтів рослини і тварини?
Подорожуючи картами вздовж 30° сх. д., простежте зональні зміни ґрунтів, рослинності та тваринного світу. Чим вони зумовлені?
Запропонуйте шляхи поліпшення стану ґрунтів у вашій місцевості.

СТОРІНКА ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

1.  Лінія зміни дат проходить через численні острови Тихого океану. Коли в минулому сторіччі тут було заборонено торгувати в неділю, винахідливі власники крамниць знайшли вихід. Вони відчиняли запасні двері крамниць, стверджуючи, що ті відкриваються в іншу півкулю, а там... вже понеділок.
За міжнародною угодою лінія зміни дат тепер проходить не точно по 180 меридіану, а огинає населені острови.

2.  Сейшельські острови — невеликий архіпелаг в Індійському океані — являють собою справжнє геологічне диво. Материкова кора цих островів має тришарову будову, тобто таку, як на материках. Отже, Сейшели не належать океану, а є своєрідним уламком Гондвани, який утримався в його западині. Наявність подібних залишків первинного материка є істотним доказом руху літосферних плит.

3.  Шведські і норвезькі рибалки споконвіку прив'язують свої човни до закріплених на березі металевих кілець. Проте в багатьох місцях такі кільця розміщені на висоті 2-6 м над рівнем моря. Причина подібного явища в повільних підняттях земної кори, яких зазнає територія Скандинавського півострова.

4.  Людина іноді впливає навіть на такий складний природний процес, як перетворення сонячної енергії. Зокрема, вона навчилася змінювати альбедо підстилаючої поверхні. Наприклад, навесні поля виорюють і більш темний розораний ґрунт скоріше нагрівається перед посівом.
У багатьох пустельних областях єдине джерело водопостачання — гірські річки. Для того, щоб вони давали більше води, льодовики, з яких починаються водотоки, вкривають сажею. Темний лід швидше тане. Річки, які живляться талими водами, стають більш повноводними.

5. До останнього зледеніння середня температура на Землі була значно вищою, ніж сучасна. З поверхні океану випаровувалося більше води, не було криги в Арктиці і Антарктиці. В льодовиковий період середня температура Землі була набагато нижчою, ніж сучасна, і становила близько +20°С. Льоду на планеті було в 5-6 разів більше, ніж тепер, а рівень Світового океану на 100-150 м нижчий. Отже, площі материків були більшими, ніж тепер.

6. Загалом Антарктика холодніша, ніж Арктика. В центральних її районах навіть влітку, коли постійно світить Сонце, така сама холоднеча, як в Арктиці взимку. Впродовж усього часу спостережень в Антарктиді не було зареєстровано дощів і злив (за винятком Антарктичного півострова), опади тут тільки у твердому стані. На подібних же широтах в Арктиці влітку трапляються, хоча й рідко, дощі.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом