Пестушко В.Ю., Сасихов В.О., Уварова Г.Є.
Географія материків і океанів

Океанія

§ 18. Океанія

1. Як поділяють острови за походженням?

Океанією називають сукупність островів у центральній і південно-західній частині Тихого океану. Тут налічується близько 10 000 островів загальною площею 1,3 млн км кв. Проте вся територія, по якій розкидані острови, становить 60 млн км кв. Це свідчить про те, що розміри більшості островів Океанії невеликі, а самі вони дуже віддалені один від одного.
Найбільші з островів — материкові, оскільки являють собою залишки давнього материка — Пангеї. Це — Нова Гвінея, острови Нової Зеландії. (Знайдіть їх на карті.) Разом їх площа становить близько 1/3 площі островів Тихого океану.
Багато тут також вулканічних островів, які виникли внаслідок неодноразових вивержень підводних вулканів (мал.41). Такі острови помітні здалеку своїми великими вулканічними конусами, які іноді досягають кількох кілометрів заввишки. Так, на Гавайських островах вершина вулкана Мауна-Кеа підноситься над рівнем океану на 4 205 м. Висота ж його від підошви на дні океану до вершини перевищує 9 700 м.

Мал. 41. Гавайські острови. (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

У теплих водах екваторіального і тропічного поясів Тихого океану на глибині не більш як 50 м підводні гори населяють коралові поліпи — безхребетні дрібні морські тварини. Відмираючи, корали залишають свої міцні вапнякові скелети, що, накопичуючись, утворюють коралові острови. Неподалік від східного узбережжя Австралії розташована найбільша коралова споруда — Великий Бар'єрний риф (мал.42).

Мал. 42. Великий Бар'єрний риф. (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Довжина Великого Бар'єрного рифу становить 2 300 км, а ширина — до 150 км. Потужна (1000-1200 м) товща вапняків, що піднімається з дна океану, формувалася впродовж кількох мільйонів років. Живі корали — це лише верхня частина рифу. Вона занурена під воду і оголюється тільки під час відпливів. Корали бурхливо розростаються та утворюють справжнє диво. Тут знаходять притулок молюски, різнобарвні водорості, різноманітні риби (мал.43).

Мал. 43. Коралова риба. (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Коралові споруди дуже вразливі. Сонце, вітер і хвилі постійно їх руйнують. Та найбільше збитків завдають кораловим колоніям хижі морські зірки, які ними живляться.
Коралові острови невисокі, мають плоску поверхню. Найчастіше — це атоли — коралові острови, що виникають на вершинах згаслих підводних вулканів, утворюючи кільце з мілководною лагуною всередині. В Океанії сотні атолів, окремі з яких об'єднуються в справжні архіпелаги. Підносячись над рівнем океану всього на 3 4 м, атоли помітні здалеку зеленню кокосових пальм, що ростуть немовби з води (мал.44).

Мал. 44. Атол. (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Рельєф значно впливає на умови зволоження островів Океанії. На навітряних гірських схилах материкових і вулканічних островів упродовж року випадає понад 10 000 мм опадів. Так, Гавайські острови є одним із "наймокріших" місць на Землі.
Визначіть, які схили Гавайських островів — західні чи східні — дістають більш як 10 000 мм опадів за рік. Чому?
Добре зволожені гірські схили островів укриті пишними вічнозеленими вологими лісами, особливо багатими на Новій Гвінеї. Ділянки, які лежать у "дощовій тіні", тобто на підвітряних схилах, одержують за рік усього близько 200 мм опадів. Тому тут переважають сухі рідколісся та чагарники.
Рослинність атолів збіднена та одноманітна. Тут зустрічаються тільки кілька десятків видів рослин. Найпоширенішими є злакові рослини та кокосові пальми.
Ізольованість островів зумовила збереження на них рідкісних і давніх видів. Так, в Океанії трапляються нелітаючі птахи — ківі, давні плазуни — першоящери. Водночас тут немає багатьох відомих нам тварин. Наприклад, до появи переселенців в Океанії майже не було ссавців. Тільки на Новій Гвінеї є отруйні змії. Через сильні вітри на островах відсутні комахи. Тут дуже мало земноводних і плазунів.
На життя в Океанії значний відбиток накладає Тихий океан. Внаслідок розташування Океанії майже повністю між тропіками вона дістає дуже багато тепла. Проте високі температури тут майже не відчуваються, оскільки вітри з океану приносять вологу і прохолоду. Велику загрозу для Океанії становлять тропічні циклони (тайфуни та урагани). Проходячи зі швидкістю близько 170 км/год, вони здіймають хвилі до 10-15 м заввишки. На високих материкових і вулканічних островах тайфуни виривають з коренем дерева, руйнують будівлі, на низьких — коралових — знищують практично все. Проте загалом клімат Океанії теплий, м'який і сприятливий для життя людей.
Заселення островів відбулося багато тисячоліть тому. Сучасні океанійці — нащадки різних народів і навіть рас. Корінні жителі деяких островів Океанії належать до особливої полінезійської групи, що посідає проміжне положення між трьома головними расами. Нині постійне населення Океанії становить близько 10 млн чоловік.
Жителі Океанії традиційно займаються рибальством, а також землеробством. Ліси на островах переважно знищені людиною, а на їх місці створені плантації хлібного дерева, бананів, ананасів, цукрової тростини, кокосових пальм тощо (мал.45). На окремих островах добувають корисні копалини (кольорові метали, кам'яне вугілля, фосфорити), що також порушує первісну природу Океанії.

Мал. 45. Кокосовий гай (Полінезія). (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Значної шкоди завдали Океанії завезені сюди різноманітні рослини і тварини. З-поміж них — так звані ліани-душителі, в міцних "обіймах" яких гинуть дерева, різні бур'яни, що, поширюючись, витіснили або навіть призвели до загибелі багатьох місцевих рослин. Негативну роль відіграли й кози. Загрозою для тварин островів стали пацюки, які потрапили сюди з кораблів. Колись свійські, а тепер дикі коти знищують рідкісних птахів.

Найважливішою проблемою для Океанії стало перетворення окремих її атолів на військові полігони для випробування атомної зброї. Впродовж тривалого часу вони ще залишатимуться непридатними для життя.

ВИСНОВКИ

Океанія — сукупність островів у центральній і південно-західній частині Тихого океану.
Природа Океанії формується під значним впливом Тихого океану і пов'язана з різним походженням островів.
Ізольованість островів Океанії — причина неповторності її органічного світу, який значно змінений людиною.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Як виникла Океанія?
Чим зовні відрізняються різні типи островів Тихого Океану?
Чому клімат Океанії сприятливий для життя? Чому органічний світ регіону збіднений?
Що стало причиною зміни первісної природи Океанії?

СТОРІНКА ДОПИТЛИВИХ

1. У 70-ті роки нашого сторіччя на дні Тихого океану в районі серединно-океанічного хребта були виявлені гарячі джерела. Вони утворилися там, де нагріті внутрішнім теплом Землі води підіймаються по розколинах земної кори. Вода в гарячих джерелах має високий, іноді в 10 разів більший, ніж середній в океані, вміст різних солей. Температура її може досягати 400°С. Біля гарячих джерел на дні океану були виявлені живі організми — бактерії, що живуть і розмножуються в абсолютній темряві, під великим тиском і в умовах високої температури. Як вони існують там, де, за переконанням вчених, не може бути життя, досі залишається загадкою.

2. Біля західних берегів Південної Америки протікає холодна Перуанська течія. Тут завдяки підняттю глибинних вод дуже багато планктону й риби. Риба приваблює мільйони птахів, що населяють узбережні скелі. За багато сотень років на скелях утворилися потужні відклади пташиного посліду — гуано. Гуано за умов сухого клімату перетворилося на чудове азотне добриво, яке використовують у сільському господарстві.

3. У 1951 р. американська експедиція під керівництвом океанолога Кромвелла вивчала життя тунця в екваторіальній частині Тихого океану, в зоні Південної Пасатної течії. Для спостереження за рибою використовувалися рибальські тенета, які вільно дрейфували на глибині. Великою несподіванкою стало те, що вони рухалися не на захід разом з поверхневою течією, а на схід. Вимірявши приладами на глибині тенет швидкість течії, вчені відкрили потужний підповерхневий потік. Пізніше він дістав назву протитечії Кромвелла (оскільки він іде проти пасатних течій).

4. Нова Гвінея була відкрита понад 300 років тому. Проте складання географічної карти острова було завершене лише на початку XX сторіччя. І досі Нова Гвінея, яка розташована неподалік від густонаселеної Азії, мало досліджена. Причиною цього є дуже багато перешкод: небезпечні рифи біля берегів, непрохідні джунглі й болота, високі (понад 5000 м) гори, глибокі ізольовані ущелини, гірські льодовики. До цього слід додати велику кількість комах та отруйних змій. Отже, не випадково Нову Гвінею називають "полюсом екваторіальної неприступності".

5. У північно-західній частині Тихого океану, в районі півострова Камчатка живе невеличка тварина — міксина. Замість очей у неї чутливі клітини, розміщені по всьому тілу. Міксина може обходитися без їжі більш ніж півроку. Завдяки надзвичайній гнучкості хребта ця тварина здатна зав'язуватися вузлом. У разі небезпеки вона виділяє таку велику кількість слизу, що вода навколо неї стає наче холодець. Через нього ворог не може дістатися до міксини.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом