Пестушко В.Ю., Сасихов В.О., Уварова Г.Є.
Географія материків і океанів

Природні зони Північної Америки

Зона напівпустель і пустель займає внутрішні плоскогір'я Кордильєр. Вона не утворює суцільної смуги, а нагадує мозаїку. (Знайдіть її на карті.) Тут поширені колючий терен, кактуси та агави, що ростуть на сіроземних ґрунтах.

Тільки на Мексиканському нагір'ї налічується понад 500 видів кактусів. Є так звані їжакові кактуси, що нагадують величезні колючі кулі заввишки понад 1,5 м і 2,5 м у діаметрі. Здалеку помітні кактуси-цереуси, середня висота яких становить 20м, а товщина 1,5 м. "Цереус" означає "свічка", і ця назва не випадкова. Адже суха рослина дуже добре горить, і мандрівники здавна використовують її як своєрідний факел для освітлення шляху вночі. Найбільше люблять мексиканці агаву. Про це свідчить і назва країни: мовою давніх ацтеків "мексика" означає "місце агави". В країні налічується понад 270 видів агав.

Серед тваринного світу зони напівпустель і пустель багато плазунів, гризунів, трапляються також броненосці.

Вологі мішані ліси ростуть на жовто- і червоноземних ґрунтах на сході субтропічного поясу. Крім хвойних порід (сосна), тут трапляються карликові пальми та чагарникові види вічнозелених дубів. У пониззях — зарості з дуба і магнолії, що часто перевиті ліанами. Заболочені ділянки зайняті болотним кипарисом. З тваринного світу поширені алігатори та черепахи. Багато птахів — папуги, колібрі, сови (мал. 159) та ін.

Мал. 159. Сова. (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Зона твердолистих лісів і чагарників займає вузьку смугу Тихоокеанського узбережжя США і Мексики. Тут на коричневих ґрунтах ростуть реліктові види вічнозелених дубів, сосни, а також секвої.
Вічнозелена секвоя, яку ще називають червоним деревом, — найвище дерево планети (мал. 160). Його висота часто перевищує 100 м. Однак воно легко протистоїть вітрам завдяки порівняно вузькій кроні. Окрім того, секвоя не боїться пожеж. Дерево захищає товста, близько 60 см завтовшки, волокниста кора. Секвоя живе понад 3000 років.

Мал. 160. Секвоя. (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Незвичайним деревом є також секвоя дендрон, або мамонтове дерево. У національному парку "Секвоя", розташованому в штаті Каліфорнія, є екземпляр заввишки 112 м. Мамонтове дерево, вік якого досягає 3-4 тис. років, має дуже товстий стовбур. Відомий екземпляр, діаметр стовбура якого на рівні зросту людини, дорівнює 24 м 11 см.

Природні зони тропічного і субекваторіального поясів змінюють одна одну в меридіональному напрямі. На заході до узбережжя Тихого океану підступають пустелі (мал. 161). Рослинність підтримує своє існування тільки завдяки слабкій росі. Внутрішні райони Мексиканського нагір'я зайняті саванами і рідколіссями. Приатлантичні низовини рясно зрошуються пасатами, а тому вкриті тропічними лісами. Для них характерні десятки видів пальм, фікусів та інших тропічних рослин. Часто ліси поступаються місцем непрохідним болотам.

Мал. 161. Пустеля Мохаве. (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Висотна поясність найбільш чітко простежується в Кордильєрах. Подібно до Анд, тут відбувається зміна набору висотних поясів залежно від географічного поясу, висоти хребтів та їх орієнтації (мал. 162).

Мал. 162. Вулкан Рейнір. (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

На крайньому північному заході Кордильєр через низькі температури і рясні опади снігова лінія розташована дуже низько. Тому хвойні ліси піднімаються тут майже до поясу снігів і льодовиків. На сході хребтів внаслідок надзвичайно суворих природних умов гірські хребти майже позбавлені рослинності.
Південніше, в Кордильєрах Канади, західні схили гір вкриті вологими хвойними лісами в середньому до висоти близько 1500 м. Вище вони поступаються гірській тундрі, яку з просуванням на південь змінює пояс субальпійських та альпійських луків. На масивах внутрішнього поясу Кордильєр Канади набір поясів інший — від сухих степів до тайги.
У Кордильєрах США підніжжя схилів, що обернені до Тихого океану, вкриті лісами з чагарникового дуба. Вище з'являються хвойні ліси, складені теплолюбними та пристосованими до посушливих умов породами дерев. Ділянки, що розташовані вище 3000 м, вкриті альпійськими луками. На внутрішніх плато і плоскогір'ях переважають напівпустелі та пустелі.
Своєрідною є висотна поясність на заході Мексиканського нагір'я, де навіть на вершинах випадає мало опадів. (Чому?). Тут до висоти 2000 м панують пустелі, далі вони змінюються сухими сосновими лісами.
Назвіть природні зони, просуваючись від Північного Льодовитого океану до Мексиканської затоки за меридіаном 100° зх.д. Як змінюються природні зони? Які з них, на вашу думку, зазнали найбільшого впливу людини?

ВИСНОВКИ

Зміна природних зон материка відбувається у двох напрямках: з півночі на південь та від окраїн до внутрішніх районів материка.
З просуванням від Атлантичного узбережжя на захід лісові природні зони змінюються на степові, а потім — напівпустелями та пустелями. У субтропічних широтах на крайньому заході знову з'являються ліси.
Висотні пояси Кордильєр змінюються з півночі на південь і з заходу на схід.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Чим тундра відрізняється від тайги?
Виявіть спільні риси в розташуванні напівпустель і пустель у Північній та Південній Америці.
На якому з материків — у Північній чи Південній Америці, і чому зона вологих вічнозелених лісів охоплює більшу площу?
Чим зумовлена зміна висотних поясів у Кордильєрах з півночі на південь? Чому набір висотних поясів неоднаковий на західних і східних схилах гір?
Чому на півострові Каліфорнія, який майже з усіх боків оточений водою, переважають пустелі?

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом