Пестушко В.Ю., Сасихов В.О., Уварова Г.Є.
Географія материків і океанів

Населення Північної Америки

§ 52. Населення Північної Америки

1. Що таке природний приріст населення?

Коли європейці відкрили Північну Америку, то вона вже була заселена місцевими племенами. Не менш як 30 тис. років тому їхні предки проникли сюди з Азії. Заселення відбувалося через так званий Берингів міст, що в минулому існував у районі сучасної Берингової протоки.
Доказом того, що прабатьківщиною індіанців Північної Америки була Азія, є характер знайдених археологами давніх поселень на континенті. Окрім того, про це свідчать численні зовнішні ознаки корінних жителів: порівняно темна шкіра з червонуватим відтінком, жорстке пряме волосся на голові, рідкий волосяний покрив на тілі, темний колір очей, широке обличчя.
Разом з тим, індіанці Північної Америки виділяються певними характерними рисами. Вони мають високий зріст, "орлиний ніс", відмінний, ніж у монголоїдів, розріз очей.
Корінне населення Північної Америки розмовляє багатьма мовами.
З-поміж світових релігій найбільший вплив на континенті має християнство. Жителі країн материка переважно протестанти та католики. Особливо багато прихильників католицизму в Мексиці та в інших країнах Центральної Америки.
Корінні жителі Північної Америки у південних районах материка вже на початку нашої ери створили високорозвинуті цивілізації. В основі їх господарства було землеробство. Саме завдяки індіанцям Америки світ почав культивувати і вживати в їжу багато знайомих нам продовольчих культур. (Які культурні рослини дала світу Північна Америка?)
До корінного населення Північної Америки належать також ескімоси. Вони живуть на узбережжі Північного Льодовитого океану та на півдні Ґренландії, полюють на морських тварин або випасають оленів (мал. 167).

Мал. 167. Поселення у Ґренландії. (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Колонізація материка європейцями змінила склад його населення. Після відкриття Америки протягом чотирьох століть європейські загарбники винищували індіанські племена. Тепер у США й Канаді індіанці становлять менше одного відсотка населення. Аборигени живуть головним чином на крайній півночі та на посушливих плоскогір'ях Заходу. В Мексиці основну частину населення становлять метиси. (Пригадайте, кого так називають.)
Нині серед населення Північної Америки переважають нащадки переселенців з Європи: англійців, ірландців, французів, німців та ін. Є також українська діаспора, яка налічує близько 0,5 млн чоловік.
У США понад 40 млн осіб ірландського походження, що в 12 разів більше, ніж жителів у самій Ірландії. У Нью-Йорку більше ірландців, ніж у столиці цієї країни.

У США спілкуються англійською мовою, в Канаді державною є англійська та французька. В Мексиці та країнах Центральної Америки (Гватемала, Гондурас, Нікарагуа, Панама та ін.) — державною мовою є іспанська. (Відшукайте ці країни та їх столиці на політичній карті світу.)

У формуванні населення Північної Америки велику роль відіграли раби-африканці, які були завезені на континент у XVI-XIX ст. для роботи на плантаціях. Сьогодні на материку проживають десятки мільйонів представників різних народів Африки — афроамериканці.
У минулому столітті високий природний приріст і потоки переселенців зумовили швидке зростання кількості населення Північної Америки. Однак з 60-х років XX ст. народжуваність на материку стала знижуватися. Тепер природний приріст населення у середньому становить 7 чол. на 1000 жителів щороку. Винятком є Центральна Америка, де він перевищує 12 чол. на 1000 жителів. Нині кількість населення Північної Америки становить 447 млн чол.
Північна Америка заселена нерівномірно. Найменша кількість населення — в Гренландії та на островах Канадського Арктичного архіпелагу, а також у пустельних районах Заходу материка. Найвища густота населення — на сході Північної Америки, а також в окремих районах Мексики.
Поясніть причини нерівномірного розміщення населення на території материка.
У Північній Америці переважає міське населення. Тут знаходяться найбільші міста та міські агломерації — тісно пов'язані між собою угруповання поселень (мал. 168). Так, столиця Мексики — Мехіко — є найбільшим за кількістю населення містом планети. В агломерації Мехіко живе більш як 15,6 млн чол.

Мал. 168. Нью-Йорк, Манхеттен. (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

ВИСНОВКИ

Населення Північної Америки складається переважно з нащадків європейських переселенців.
Корінні жителі материка — індіанці та ескімоси — становлять менш як 1% від його населення.
Значну частку населення складають афроамериканці — нащадки колишніх рабів із Африки.
США і Канада мають незначний природний приріст населення, інші країни материка — високий.
У Північній Америці переважає міське населення.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

До яких головних рас належить корінне населення материка, а також більшість теперішніх його жителів?
Яку роль у формуванні населення Північної Америки відіграла колонізація Африки?
Чому в Центральній Америці, на відміну від іншої частини континенту, переважає іспанська мова?
Спираючись на знання про природні умови і ресурси материка, зробіть припущення щодо головних напрямів господарської діяльності населення найбільших країн континенту.
Чому на карті материка є багато європейських назв? Пригадайте їх походження.

СТОРІНКА ДОПИТЛИВИХ

1. На північний схід від материкової частини Північної Америки розташований один з її "уламків" — острів Гренландія. Це не зовсім звичайний острів.
Незвичайною є передусім назва острова, що перекладається з датської як "Зелена країна". Однак до 85% площі Гренландії вкрито потужним шаром льоду — до 3400 м завтовшки. Звідки ж тоді така назва? Справа в тому, що "зеленою" першовідкривачі острова назвали тільки його південно-західну частину. Тут насправді є ділянки, які добре захищені від холодних вітрів і влітку вкриваються зеленою рослиністю. Пізніше Гренландією стали називати увесь льодяний острів.

2. У минулому Північну Америку й Азію з'єднував так званий Берингів міст. Для виникнення цього мосту на місці нинішньої Берингової протоки (довжина 96 км, ширина — 86 км) достатньо, щоб рівень моря знизився на 50 м. Впродовж тривалої геологічної історії материка Берингів міст з'являвся і зникав декілька разів. Саме тоді рослини й тварини і могли переходити з одного континенту на інший. Проте ці зв'язки не були тривалими і природа кожного з материків розвивалась самостійно.

3. Сильне прогрівання повітря викликає утворення вітрів особливого характеру. Торнадо — короткочасні, але надзвичайно великої руйнівної сили вихори діаметром у декілька десятків, а то і сотень метрів.
Вражають дуже висока швидкість і сила торнадо. Наприклад, після його проходження знаходили пробите кукурудзяним зерном куряче яйце з "кульовим" отвором. Подібні кульові відмітки робила галька у віконному склі. Відомі ще більш вражаючі приклади: соломинка, яка проткнула наскрізь товстий картон; сталева опора ЛЕП, що була зігнута до самої землі. Однак найбільш фантастичний випадок був зареєстрований під час торнадо 1896 р. Тоді соснова палиця пробила залізний лист товщиною 1 см. Найважчий з предметів, які підіймав торнадо, — залізний підвісний міст масою 108 т.
Цікаво, що межі дії торнадо чітко позначені на місцевості: були випадки, коли половина будинку була знесена повністю, а інша залишалася неушкодженою.

4. Кактус — дуже корисна рослина. Здавна у Мексиці з кактуса роблять легкі міцні мости, дорожні стовпи. Багато видів кактусів є традиційним продуктом харчування місцевого населення. З окремих видів виготовляють компоти; кактуси смажать, варять, готуючи з них близько 40 страв. Окрім того, деякі види кактусів місцеві жителі використовують як ліки. Отож не випадково кактус відображений на державному гербі Мексики.

5. Широко відомий Арізонський кратер в США. Місцеві жителі назвали цей утвір "Каньйон-диявол". За місцевою легендою, він виник у результаті спуску на Землю в незапам'ятні часи вогняної колісниці. Що ж, цей кратер і нині вражає своїми розмірами: майже правильна форма, діаметр 1,2 км, середня глибина 167 м, висота валу над рівниною до 65 м. Він поза всяким сумнівом свідчить про гігантську катастрофу, що мала місце кілька тисячоліть тому. За оцінками, тоді на Землю впав метеорит масою близько 60 тис. т. Енергія від вибуху приблизно дорівнювала силі вибуху 3,5 млн т звичайної вибухівки.

6. Мабуть, однією з найбільш незвичайних можна назвати річку у штаті Флорида (США). Вона витікає з озера Окічобі і через 16 км впадає в Мексиканську затоку. Незважаючи на таку малу довжину, її ширина місцями сягає 80 км, а середня глибина становить лише 15 см. Течії в річці майже не помітно, тому що її падіння від витоку до гирла становить тільки 4,5 м. Коливання рівня води в ній, як не дивно, спричинюється насамперед випаровуванням. Місцевість, якою тече річка, називають Еверглейдс; тут засновано широко відомий національний парк.

7. На східному узбережжі Канади є дивовижний водоспад, який спадає... проти течії. Тут у затоку Фанді через вузький скелястий каньйон впадає річка Сент-Джон. Ця затока — місце найбільш високих припливів у Світовому океані (до 18 м) Коли припливна хвиля рухається вверх по річці, вона утворює в ущелині водоспад, що спрямований назустріч течії річки. При відпливі вода спадає в зворотному напрямку.

8. На заході США зустрічається багато сухих солоних озер. З них не тільки видобувають сіль. Тверді, мов бетон, і гладкі, ніби дзеркало, днища залишкових озер використовують як аеродроми для надзвукових літаків і навіть космічних апаратів. Саме тут встановлені світові рекорди швидкості автомобілей і мотоциклів.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом