Пестушко В.Ю., Сасихов В.О., Уварова Г.Є.
Географія материків і океанів

Населення Європи. Держави

§ 60. Населення. Держави

1. За якими ознаками характеризується населення материків?

Людина почала заселяти Європу з давніх часів. Відомо, що предки сучасних європейців багато тисячоліть тому вже займалися мисливством і землеробством, хоча й жили у печерах. Здавна Європа була осередком розвинутої цивілізації.
Нині у Європі проживає близько 700 млн чол. Населення континенту належить до європеоїдної раси. (Пригадайте характерні риси людей цієї раси?)
Найбільша кількість європейських жителів спілкується мовами слов'янської (країни Східної Європи), германської (західноєвропейські країни) та романської (народи Південно-Західної Європи) мовних груп.
Майже в усіх країнах Європи пануючою релігією є християнство. Тільки в окремих країнах є мусульмани та індуси.
Кількість населення Європи залежить як від природного приросту, так і від міграцій. В останні десятиліття в Європі помітно знижується народжуваність, спостерігається низький природний приріст населення — близько 1%. З низькою народжуваністю пов'язані зміни у віковому складі населення. У багатьох країнах відбувається зменшення частки дітей і молоді та, як наслідок, підвищення частки літніх людей.
В Європі населення розміщено більш-менш рівномірно, але характеризується високою густотою. Тут немає малозаселених або незаселених територій, як в інших частинах світу. Рекордсменом за густотою населення є район долини Рейну. (За картою атласу "Густота населення" відшукайте райони з найбільшою і найменшою густотою населення.)
Дуже висока густота населення у містах: 3/5 від загальної кількості населення становлять міські жителі.
Європейські міста мають своєрідне планування. В більшості стародавніх міст центральна частина являє собою лабіринт вузьких вулиць, що ведуть до центральної площі. Тут збереглося багато давніх соборів і фортець (мал. 193, 194). Окремі міста неухильно зростають, подекуди зливаються з передмістями, утворюючи агломерації (Рурська, Лондонська, Донецька та ін.).

Мал. 193. Рим: Колізей. (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Мал. 194. Лондон: Вестмінстер. (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Водночас чимало центрально- та західноєвропейських міст не зазнали значних змін, їх середньовічний вигляд приваблює туристів.

Держави. В Європі розташовано 46 країн. Серед них такі економічно розвинуті держави, як Німеччина (мал. 195), Велика Британія, Франція, Італія. На сході континенту знаходяться порівняно молоді країни, які до 1991 р. перебували у складі єдиної великої держави — СРСР. Нині вони незалежні. Це — Естонія, Латвія, Литва, Україна, Росія, Білорусь, Молдова. їх характеризує перехідний тип економіки, багато з них пішли шляхом створення ринкових відносин.

Мал. 195. Берлін. Бранденбурзькі ворота. (доступно тільки при скачуванні повної версії книги)

Є також у Європі група країн-крихіток. Це — Ліхтенштейн, Монако, Андорра, Ватикан, Сан-Маріно та ін. (Знайдіть їх на карті атласу) Вони вирізняються невеликою територією, а їх населення можна порівняти з населенням звичайного міста. Всі держави Європи, за винятком Гібралтару, — незалежні.

ВИСНОВКИ

Європа — один із найбільш густо заселених регіонів світу.
Європейське населення спілкується переважно мовами трьох мовних груп — слов'янською, германською та романською, сповідує християнство.
Населення Європи зростає повільно.
В Європі переважає міське населення.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Які причини зумовили високу густоту населення в Європі? Чому в країнах Європи відбувається "старіння нації"?
Які характерні риси європейських міст? Назвіть найбільші держави Європи.
Як змінилася політична карта Європи після 1991 р.?

СТОРІНКА ДОПИТЛИВИХ

1. Всі знають, що Волга тече з півночі на південь. У неї є цікава притока — річка Свіяга. Упродовж майже 300 км вона тече паралельно Волзі, але... в зворотному напрямку. Це пояснюється складною мозаїкою висхідних і низхідних рухів земної кори на сході Руської рівнини.

2. Чи може існувати пустеля там, де річна кількість опадів перевищує 4,5 тис. мм? Так, цей район розташований на Дінарському нагір'ї, яке рясно зволожується середземноморськими циклонами. Однак тріщинуваті вапняки миттєво поглинають воду до останньої краплини. Тому вигляд цієї місцевості подекуди нагадує безжиттєву поверхню Місяця.

3. Мешканці Данії часто повторюють прислів'я "Оселедець з'їв наші ліси". Справа в тому, що здавна займаючись рибальством, датчани не мали для засолу риби ані покладів солі, ані мінеральних паливних ресурсів. Вони були змушені для випарення солі з морської води виготовляти деревне вугілля. Так вони зберігали рибу, але назавжди втратили свої ліси.

4. Лондон — перше велике місто, яке зіткнулося з проблемою забруднення атмосфери. Ще в 1276 р. король Едуард І заборонив під страхом смерті спалювання вугілля. А вже в нашому столітті використання цього палива призвело до виникнення сумнозвісного лондонського смогу. Але за останні роки, коли були освоєні поклади газу на шельфі Північного моря, образна назва Великої Британії — "туманний Альбіон" вже не має під собою ніяких підстав. Тепер викидів твердих часток від спалювання вугілля більше немає, а отже, зникли з ними і ядра конденсації для туманів.

5. Рейн у своїй нижній частині тече низовиною, яка розташована... нижче рівня моря. Від моря низовина відокремлена штучними дамбами. Як же річка "стрибає" через перешкоду?
Річ у тому, що Рейн постійно відкладає велику кількість наносів із швидкістю, яка перевищує швидкість опускання поверхні. Тому він утворив собі річище, що лежить на своєрідній природній дамбі, вище рівня польдерів.

6. Завдяки слабому дренажу і плоскій поверхні Прикаспійська низовина особливо багата на озера. Посушливий клімат цієї частини рівнини спричинює їх засолення. Озера Ельтон і Баскунчак саме до таких і належать. Вони стали відомими центрами з видобування кухонної солі.
Баскунчакську сіль у далекому минулому добували скіфи, у VII-IX ст. — хозари, у X-XII ст. — половці. З XIII ст. промисел вели татари і калмики. Нарешті, з середини XV ст., після приєднання Нижнього Поволжя до Московської держави, сіль видобувають росіяни.
"Всеросійською солонкою" називають Баскунчак. Дно озера — суцільна сіль. Уперше його дослідив у 1883 р. інженер Глушков. Він пробурив у різних точках озера три свердловини і переконався, що, крім солі, на дні озера нічого немає. Пізніше з'ясувалося, що потужність соляної товщі понад 5000 м.
Мільони років тому тут почав панувати сухий континентальний клімат, який зберігся й до сьогодні. Озеро постійно поповнюється запасами солі, повністю звільняючись у середині літа від води. Воно розташоване в центрі великого водозбірного басейну, площа якого у вісім разів перевищує площу самого озера. Крім того, Баскунчак живлять 19 джерел, що несуть солону воду в озеро.

7. 2 травня 1931 р. трапилась надзвичайно висока повінь на Дніпрі. Тоді вода біля Києва досягла відмітки 640 см над умовним нулем. Найнижчий рівень води в Дніпрі біля Києва був зареєстрований 21 вересня 1972 р. Вода опустилася на 267 см нижче умовного нуля. Якби не Київське водосховище, то рівень води знизився б ще на 15-20 см. Таким чином, амплітуда коливань рівня води в Дніпрі біля Києва — більш як 9 м.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом