Пестушко В.Ю., Сасихов В.О., Уварова Г.Є.
Географія материків і океанів

Короткий словник географічних термінів і понять

ДОДАТОК 2

КОРОТКИЙ СЛОВНИК ГЕОГРАФІЧНИХ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ

Азональність — розташування географічного об'єкта або поширення явища без зв'язку з зональними особливостями даної території.
Альбедо — здатність поверхні відбивати сонячну енергію.
Антициклон — замкнута область з високим тиском у центрі. Повітря в антициклоні рухається за годинниковою стрілкою у Північній півкулі, у Південній півкулі — навпаки.
Астеносфера — поверхневий шар мантії Землі.
Атмосферна циркуляція — система горизонтальних потоків повітря в атмосфері Землі.
Атмосферний фронт — перехідна зона, де взаємодіють різні за властивостями повітряні маси.
Ваді (уеди) — сухі річкові долини, де вода може з'являтися лише зрідка (періодично).
Водні ресурси — води Землі, придатні для використання у господарстві.
Всесвітній час — час, який відлічується від часу Гринвіцького меридіану.
Географічна оболонка (ГО) — оболонка Землі, в якій взаємодіють і знаходяться в тісному зв'язку гідросфера, біосфера, атмосфера (до озонового шару) та частина літосфери (де відбувається вивітрювання гірських порід і утворення грунту).
Географічний пояс — найбільший (після географічної оболонки Землі) природний комплекс планети.
Гілея ("ліс") — вологі ліси у приекваторіальних районах. Характеризуються багатим видовим складом, багатоярусністю.
Грабен ("рів") — витягнута ділянка земної кори, опущена внаслідок тектонічних рухів стосовно оточуючої території по розломах.
Ґрунтові ресурси — різноманітні ґрунти, які мають достатню родючість.
Гумус ("земля, ґрунт") — поверхневий, родючий шар ґрунту, що вміщує рештки перегнилих рослин і тварин.
Ендеміки ("місцеві") — види рослин і тварин, характерні виключно для конкретної території.
Забруднення антропогенне — привнесення в навколишнє середовище не характерних для нього фізичних, хімічних або біологічних речовин внаслідок господарської діяльності людини.
Заповідник — територія, що особливо охороняється і де заборонена будь-яка діяльність людини, крім наукової.
Земельні ресурси — всі землі, які можуть використовувати в господарстві та для розселення людини.
Зональність — послідовна зміна географічних поясів від екватора до полюсів. Зумовлена головним чином нерівномірним розподілом по широті сонячної енергії.
Ізотерма — лінія на карті, що з'єднує місця з однаковою температурою.
Кліматичний пояс — широтна смуга, що має відносно однорідний клімат.
Кліматологічний фронт — зона взаємодії двох зональних типів повітряних мас.
Крік — тимчасовий водотік або пересихаюча річка в Австралії.
Кругообіг речовини та енергії — багаторазове повторювання процесів перетворення і переміщення речовини та енергії в географічній оболонці.
Лісові ресурси — запаси деревини, плоди та ягоди, інші дари лісу, які використовує людина.
Літосферна плита — велика ділянка літосфери, що безперервно рухається по астеносфері.
Льодовиковий щит — випуклий куполоподібний льодовик, що характеризується значною площею та потужністю (більше 1 км).
Мінеральні ресурси — сукупність різноманітних корисних копалин.
Місцевий час — сонячний час на конкретному меридіані.
Моніторинг ("монітор" — той, що нагадує, попереджає) — система спостереження й оцінки стану природного середовища з метою забезпечення його охорони й раціонального використання природних ресурсів.
Мусон ("пора року") — вітер, що змінює напрям за сезонами: влітку дме з океану на суходіл, взимку — навпаки.
Національний парк — природна територія, що охороняється державою, тут заборонена господарська діяльність, але дозволений обмежений туризм.
Оазиси — 1. Ділянки з багатою рослинністю в пустелях, що виникають завдяки природному чи штучному зволоженню, зумовлені близькістю річки або ґрунтових вод. 2. Вільні від льоду ділянки в Антарктиді.
Області складчастості — зони взаємодії двох літосферних плит, де земна кора зминається у складки.
Пампа ("рівнина", "степ") — субтропічні степи на рівнинах Південної Америки.
Пам'ятка природи — цінний в науковому відношенні об'єкт природи (водоспад, печера, джерело та ін.), що охороняється державою.
Пасати — постійні вітри, що дмуть від тропічної зони високого тиску до екваторіальної зони низького тиску.
Платформа ("плоска форма") — велика, відносно вирівняна ділянка земної кори, що не зазнає активних тектонічних рухів.
Повітряна маса — великий об'єм повітря тропосфери з порівняно однаковими властивостями (температурою, вологістю, запиленістю).
Поясний час — сонячний час центрального меридіану конкретного часового поясу.
Прерія — зональний природний комплекс з високотравною рослинністю у Північній Америці.
Природний комплекс — закономірне поєднання географічних компонентів, які взаємодіють і утворюють єдину територіально обмежену систему.
Регіон природний ("область") — значна за розмірами територія, що має певну спільність природних умов.
Ритмічність — повторення в однаковій послідовності й у часі різних природних явищ та процесів.
Рифт ("тріщина", "розколина") — велика (протяжністю в сотні, тисячі і завширшки в десятки кілометрів) розколина земної кори, що формується внаслідок розсування літосферних плит. Характерні вулканізм та землетруси.
Савана — природна зона, що характеризується переважанням трав'яного покриву з чагарниками та окремими деревами або групами дерев.
Сельва ("ліс") — вологі екваторіальні ліси у басейні Амазонки, які періодично затоплюються.
Серединно-океанічний хребет — велетенські гірські споруди на дні океану, що формуються внаслідок розсування двох океанічних плит і тягнуться уздовж рифтової зони.
Складчасті гори — молоді за віком (кайнозойської складчастості) підняття земної поверхні, де товщі гірських порід утворюють складки у вигляді гірських хребтів та долин.
Складчасто-брилові гори — старі за віком (палеозойсько-мезозойські) гори, в яких складчасті товщі порід розбиті розколинами на окремі брили різної висоти.
Сонячна доба — час, за який Земля робить повний оберт навколо своєї осі.
Сонячна радіація — випромінювання Сонця, головне джерело енергії для всіх процесів на Землі.
Степ — зональний природний комплекс. Характерний переважанням трав'янистої рослинності. На даний час майже повністю розораний.
Стокові вітри — постійні, дуже сильні вітри з внутрішніх районів Антарктиди до узбережжя.
Тектонічні рухи ("будівник, будівництво") — рухи земної кори, викликані внутрішніми силами.
Тундра — зональний природний комплекс, безлісний, з мохово-лишайниковим і розрідженим чагарниковим покривом.
Циклон — замкнута область з низьким тиском у центрі, де повітряні маси переміщуються у Північній півкулі проти годинникової стрілки (в Південній півкулі — навпаки).
Цілісність ГО — природний закон, що обумовлює розвиток ГО: властивість географічної оболонки, зумовлена взаємозв'язками і взаємозалежністю природних компонентів географічної оболонки Землі.
Шельфовий льодовик — плавучий льодовик, що частково може опиратися на дно (шельф). Найбільш характерний для берегів Антарктиди.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом