Шаблій О.І., Муха Б.П., Гурин А.В., Зінкевич М.В.
Географія: Львівська область

Ландшафтна будова Львівської області. Хвилясто-рівнинні ландшафти опільського типу

Перед читанням даного матеріалу рекомендуємо ознайомитись із загальною характеристикою і картою ландшафтів Львівської області.

Хвилясто-рівнинні ландшафти опільського типу

Третя група ландшафтів опільського типу — хвилясторівнинні, перекриті лесами і лесовидними суглинками. Ландшафти групи не мають суцільного (подібного до Поліських) ареалу, а розташовані в різних частинах Львівської області у різних фізико-географічних районах. В групу входять наступні індивідуальні ландшафти: Варязький, Тартаківський (фізико-географічна область Волинська височина), Куликівський, Білківський (фізико-географічна область Мале Полісся), Пустомитівський (фізико-географічний район Львівське плато), Городоцько-Щирецький, Мостиський (Передкарпаття), Ходорівсько-Бурштинський, Зборівський (Опілля).

Критеріями об'єднання цих ландшафтів в одну групу були хвилястість поверхні, яку складають гряди чи ували покриті лесовидними суглинками, на яких сформувалися переважно сірі лісові грунти.

У межах Малого Полісся виділяється лише один регіон, що має подібні характеристики — Пасмове Побужжя, в якому нами виділено два ландшафти: Куликівський та Білківський. За краєвидом місцевостей, структурою вони дуже подібні: ритмічно чергуються місцевості гряд та міжгрядових долин широтного простягання. На грядах, вкритих лесовидними суглинками, сформувались сірі лісові грунти, а у долинах — лучні, дернові та торфовища. Різниця між ландшафтами полягає в історії трансформування колись єдиного (у дочетвертинний період) фізико-географічного регіону.

Куликівський і Білківський ландшафти

У Куликівському ландшафті широтні долини дуже широкі (не співрозмірні з сучасними потічками, що течуть у цих долинах), оскільки були розроблені потоками талих льодовикових вод. У Білківському ландшафті ці долини вужчі. Можна вважати, що подібні потоки тут не діяли. Крім цього у Білківському ландшафті розвинуті долини потоків меридіонального простягання (Марунька, Білка, Кабаївка, Тимковицький), що може бути пов'язане з суміжним неотектонічним підняттям Поділля. Гряди в Білківському ландшафті нижчі, менше випуклі, менше еродовані, з переважанням темно-сірих лісових грунтів.

Інша фізико-географічна область — Волинська височина представлена в межах Львівської області невеликим фрагментом на північній окраїні. В межах цієї частини сформувалось три ландшафти, два з яких відносимо до опільської (Варязький і Тартаківський), а один, невеликий, (Іваницький) — до поліської групи ландшафтів. Всі названі ландшафти мають продовження за адміністративними межами області.

Варязький ландшафт

Варязький ландшафт (423 кв. км) має складну будову, однак найчастіше зустрічаються два види місцевостей. Це слаборозчленовані древньотерасові поверхні з чорноземами вилугованими (40% площі) і слаборозчленовані плосковерхі ували з темносірими лісовими грунтами і чорноземами опідзоленими легкосуглинковими, сформованими на лесах. Вся площа, цих місцевостей зайнята орними угіддями.

Тартаківський ландшафт

У Тартаківському ландшафті (578 кв. км) переважає один тип місцевості (65% площі) — розчленовані гряди і ували з світло-сірими і сірими лісовими грунтами, сформованими на лесах.

Пустомитівський ландшафт

Пустомитівський ландшафт (раніше вживалися назви Львівське Опілля, Львівське Плато) розташований на південь і південний захід від Львова. Ця піднята поверхня вкрита лесовидними суглинками з близьким заляганням гіпсів та вапняків. Саме вони є причиною формування тут карстових форм рельєфу (лійок і блюдець) та розвитку грунтів чорноземного типу. На територіях з потужними лесовидними покривами, що розмежовують ґрунтовий шар з карбонатною основою, сформувались місцевості хвилястих межиріч з сірими та світло-сірими лісовими грунтами. Долини рік тут мають простягання, узгоджене з тектонічною тріщинуватістю, неширокі, але добре вироблені.

Городоцько-Щирецький ландшафт

Городоцько-Щирецький ландшафт має оригінальну ландшафтну структуру: тут поєднуються елементи опільських і поліських місцевостей. Така ситуація виникла внаслідок наскрізного проходження потужних потоків талих льодовикових вод з басейну Сяну до Дністра. У місцях перетікання цих вод з Верещиці у Ставчанку, Щирку сформувалися відклади супісків і місцевості поліського типу, а на проміжних підняттях, перекритих лесами, збереглися місцевості опільського типу. Своєрідними в цьому ландшафті є долини річок, для яких характерні різкі повороти долин і котловиноподібні розширення, що пов'язано з перехресною тектонічною тріщинуватістю.

Мостиський ландшафт

Мостиський ландшафт сформувався у верхів'ях р. Вишні з притоками та р. Бухти і займає своєрідну ділянку території, де річковий стік розділяється між басейнами Сяну, Верещиці і Дністра. Орієнтація основних річкових долин широтна, однак другорядні долини досить різноорієнтовано розгалужені, а тому вододіли між ними мають характер розчленованих увалів. Лесовидні суглинки, що їх перекривають, послужили субстратом для формування сірих лісових грунтів. Спостерігається деяка відмінність між західною і східною частинами ландшафту: у східній частині менш розчленована поверхня, долини дрібних потоків, що мають чітко виражене широтне простягання, заторфовані або заболочені. В цілому у ландшафті домінують місцевості з чорноземами опідзоленими і темно-сірими лісовими грунтами, які повністю розорані.

Ходорівсько-Бурштинський і Зборівський ландшафти

Ходорівсько-Бурштинський ландшафт є представником Рогатинського Опілля в межах Львівської області. Сформований на межі Подільської височини і Передкарпаття, має значні абсолютні та відносні висоти (300-360 м), сильну розчленованість. Переважають місцевості слаборозчленованих і плосковерхих гряд та увалів з повним спектром сірих лісових грунтів, значно окультурених. Зборівський ландшафт лише невеликим фрагментом заходить у межі Львівської області (між Перемишлянами і Плуговом). Тут поширені пологосхилі ували з темно-сірими лісовими та чорноземними грунтами на лесовидних суглинках.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом