Микитюк О.М., Грицайчук В.В., Злотін О.З., Маркіна Т.Ю.
Основи екології

Водні ресурси України та їх охорона. Корисні копалини та їх охорона

7.2. КОРИСНІ КОПАЛИНИ ТА ЇХ ОХОРОНА

Нераціональне використання надр України призвело до того, що близько 5000 родовищ корисних копалин розробляються без належного комплексного освоєння. У надрах залишається та губиться під час добування 70% нафти, 50%солей, 40% вугілля, 25% металів.
Крім цього, щорічно вилучається із землі 2,3 млрд тонн копалин, а використовується лише 30%. Решта йде до відвалів, шлаконакопичувачів, на підсипку. Обсяг накопичених відвальних порід, відходів енергетики перевищує 20 млрд тонн, вони займають 130 тис. га сільгоспугідь.

7.3. ВОДНІ РЕСУРСИ ТА ЇХ ОХОРОНА

Дуже загострює екологічну ситуацію забруднення водоймищ. На терени України припадає близько 2% стоку прісної води (за даними по колишньому СРСР), а на одного її жителя у 18 разів менше, ніж по колишньому СРСР, та в 19 разів менше, ніж у Росії. За даними ООН, ресурси поверхневих та підземних вод України оцінюються нині в 48,8 та 8,9 млрд куб. м на рік. Причому 52,5% (по СРСР — 15,4%) водозабору з поверхневих та підземних джерел в Україні безповоротно втрачається через нераціональне використання водних ресурсів. Ситуація ускладнюється й тим, що на одиницю площі України промислових підприємств припадає в 10 разів більше, ніж у всьому колишньому СРСР. Чверть (25%) промислових викидів у воду також належить Україні.
Річкову мережу України складають понад 2 тис. річок загальною довжиною більш як 170 тис. км. Середня її густота складає 0,25 км/км кв, переважна більшість річок належить до басейну Чорного й Азовського морів, а 4% несуть свої води до Балтійського моря. Водні ресурси формуються переважно за рахунок стоку річок Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець, Тиса. До 40% річкового стоку є транзитним.
Дніпро — могутня ріка, яка витримує величезний рівень антропотехногенного тиску, практично не керований з екологічної точки зору річковий комплекс. У басейні Дніпра — найбільшої водної артерії країни — діють Запорізька, Південно-Українська, Хмельницька, Рівненська, Курська та Смоленська атомні станції. Через їх греблі косяки осетрових риб не можуть потрапити на свої природні нерестилища. У Дніпро щорічно скидається 370 млн куб. м забруднених стоків, або 14% від їх обсягу по країні, 65% річного стоку Дніпра використовується промисловими підприємствами, коли гранично допустимо 20%. Це дуже погіршує якість води, а також рибопродуктивність і може призвести до втрати Дніпра як постачальника питної води. 36 мільйонів жителів України, що споживають воду Дніпра, можуть позбутися питної води вже в нинішньому столітті.
Великої небезпеки надають Дніпровські водосховища. У Київському штучному морі після Чорнобильської катастрофи накопичилось майже 500 млн тонн високорадіоактивного намулу.
Комплексна оцінка ситуації показала, що малі річки України забруднені на порядок більше, ніж великі. Це пояснюється не тільки їх малою водністю, а й недостатньою охороною. Малі річки формують 60% водних запасів, і їхній стан продовжує погіршуватися. Найбільш забруднені Південний Буг, річки Донецької й Луганської областей, Чорноморського узбережжя півдня України. Багато гумусу, добрив та хімічних засобів захисту рослин змивається в них з полів. Сюди також потрапляють відходи тваринницьких комплексів, цукрових та інших заводів. Щороку до водоймищ України потрапляє 5 млн тонн солей і 190 куб. м стоків від тваринницьких комплексів. Майже половина мінеральних добрив та отрутохімікатів змивається з полів до річок. Вимагають очищення понад 25 тис. км річок. Річки псуються також внаслідок непродуманого вирубування лісів, розорювання прибережних смуг, схилів, внаслідок осушення боліт.
Наслідки забруднення водного середовища можуть бути дуже різноманітними. В Азовському морі число бактерій вже котрий рік перевищує ГДК в 1 млн разів. Перевищення гігієнічних нормативів може мати негативні наслідки для людини, особливо для стану її здоров'я. Так, використання води з високою концентрацією кадмію може призвести до розвитку нирково-кам'яної хвороби, захворювання печінки, анемій, гіпертонічної хвороби, злоякісних пухлин, захворювань шлунково-кишкового тракту. Вода, забруднена марганцем, може викликати порушення ліпідного обміну, пневмонію, психічні розлади; миш'яком — захворювання шлунково-кишкового тракту, органів дихання, рак шкіри тощо. Потрапляння до організму ртуті може викликати незворотні ураження нервової системи та інше. Встановлено зв'язок між забрудненням води вінілхлоридом та захворюванням на рак сечового міхура. Шкоди можуть завдати такі поширені забруднювачі, як фтор, хлор, фосфорорганічні сполуки, нітрити, нітрати, пестициди тощо.
Забруднення поверхневих вод в Україні змушує використовувати підземні запаси води. На початок 90-х pp. в Україні сформувалось загалом понад 200 осередків стійкого забруднення та виснаження водоносних підземних горизонтів, найбільші з яких розташовані в долині річки Сіверський Донець, регіонах Криму, Кривбасу, Західного Донбасу, Прикарпаття (Васюта, 2000).
Відсутність радикальних змін у комплексі водогосподарських проблем може призвести до втрати реальних перспектив економічного розвитку, значного загострення соціальної напруженості, деградації населення та природи України.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом