Гілецький Й.P.
Географія України

Адміністративно-територіальний поділ України

ЯК ПРАЦЮВАТИ З ПІДРУЧНИКОМ

Шановні учні! Для того, аби отримати добрі знання з курсу «Соціально-економічна географія України» недостатньо читати тільки текст параграфів, а потрібно використати весь допоміжний матеріал, який міститься у підручнику. Кожен параграф починається із питань для повторення. Відповівши на них, Ви будете готові до свідомого сприйняття викладеного у підручнику.
Основний текст кожного параграфа розділений на окремі пункти, що містять певні цілісні змістові блоки. Поняття і терміни, визначення яких дається у тексті, виділені жирним шрифтом. Курсивом подані назви географічних об'єктів, а також важливі факти та твердження, які необхідно запам'ятати. Основні географічні об'єкти, про які йдеться в параграфі, виокремлені жирним курсивом. Дрібним шрифтом подаються відомості, що розраховані на учнів, які прагнуть глибше знати географію. Важливими є малюнки й схеми, які допоможуть зрозуміти зміст, скласти уявлення про той чи інший географічний об'єкт, явище тощо.
У кінці кожного параграфа містяться питання для закріплення знань, відповіді на які Ви зможете дати після його опрацювання. Вони складені так, аби звернути увагу на основне у змісті, тобто те, що потрібно зрозуміти й запам'ятати. Виконання практичних завдань дасть Вам можливість виробити вміння та навички застосування набутих знань.

ВСТУП

Питання для повторення
1. Що таке географія?
2. На які дві частини поділяється географічна наука?
3. Про що Ви дізналися, вивчаючи фізичну географію України?
4. Що таке ПТК?

Предмет соціально-економічної географії

У попередніх класах, Ви в основному вивчали природу Землі, окремих оболонок — геосфер, материків, своєї країни, місцевості. Географічна оболонка заселена людьми, які складними взаємозв'язками і взаємовідносинами між собою творять суспільство (соціосфера). Воно розвивається за своїми законами, які у багатьох випадках дуже відрізняються від тих, що діють у природі. Люди у процесі своєї діяльності створили технічні (будинки, заводи, мости) та техногенні (кар'єри, розорані поля, насаджені лісосмуги) об'єкти. їх сукупність у географічній оболонці називають техносферою. Суспільство і його техносфера, або населення з господарством, є разом з природними геосферами також об'єктами вивчення географічної науки. Цю частину географії, що їх вивчає, зараз пропонують називати соціально-економічною.

Предметом соціально-економічної географії, на відміну від інших суспільно-гуманітарних наук, є територіальна організація суспільства (особливості розміщення населення й господарства). Розміщуються вони нерівномірно, що зумовлюється багатьма причинами, зокрема різними природними умовами, географічним положенням, історичним минулим тощо.

На нашій планеті є райони, що відрізняються значною густотою населення, великою кількістю міст, строкатістю національного складу населення і т. ін, Серед них можна виділити ті, які виробляють у великій кількості певні види продукції, тобто мають свою господарську спеціалізацію. Вона визначається умовами, які роблять виробництво вигідним, продуктивнішим, менш затратним. Так, на теренах Українського Полісся великі площі зайняті льоном, оскільки він невибагливий до грунтів, потребує досить вологи і небагато сонячного світла, а тому вирощувати його там вигідно. Льон, як правило, тут і переробляють, а тканини вивозять в інші регіони країни, де не вирощують цієї культури. Таким чином, райони Полісся спеціалізуються на вирощуванні і переробці льону. Інші частини країни мають свою спеціалізацію. Виникає поділ праці між окремими територіями, який називають територіальним. Виробленою продукцією райони обмінюються, торгують. Між ними зміцнюються зв'язки, тобто одночасно відбувається інтеграція праці.

У результаті географічного поділу та інтеграції праці, тісних взаємозв'язків між природою, населенням, господарством виникають їх територіальні поєднання — соціально-економічні комплекси, або системи. Ці територіальні частини суспільства поступово ускладнюються і тому дуже важливо вивчати їх, щоб уміти ними керувати. Це і є основним завданням соціально-економічної географії. Тобто, на сучасному етапі її розглядають як науку про процеси формування, розвитку і функціювання соціально-економіко-географічних (соціально-економічних) систем та управління ними.
Соціально-економічні системи бувають різного рівня. Такою системою можна вважати нашу Українську державу, а також окремі її частини — області, райони. Отже, завданням соціально-економічної географії України як науки є дослідження природних та суспільно-географічних умов розвитку і розміщення господарства, населення, розробка рекомендацій щодо вдосконалення територіальної організації всіх сфер життя країни. Тому елементи соціально-економіко-географічних знань необхідні для кожної людини, кожного члена суспільства.

Адміністративно-територіальний устрій України

Адміністративно-територіальний устрій з часів першої української держави — Київської Русі (IX століття) зазнав дуже багато змін. У цілому в цей найдавніший період української державності, який був продовжений Галицько-Волинським князівством до 1349 року, корінний етнос формувався у межах п'яти історичних земель: Київської, Чернігівської, Переяславської, Галицької та Волинської.
Після захоплення цих земель Польщею, Литвою та Угорщиною вони запровадили свої адміністративні одиниці. Зокрема у Речі Посполитій, що утворилася після унії між Литвою і Польщею, українські землі входили до складу восьми, а після 1635 року — дев'яти воєводств (Руського, Подільського, Белзького, Берестейського, Підляського, Волинського, Київського, Брацлавського, Чернігівського), які в свою чергу ділились на повіти. Значною мірою ці воєводства успадкували адміністративні центри й межі колишніх одноіменних князівств.
У Козацько-гетьманській державі (1648-1764 pp.) був запроваджений полково-сотенний устрій. її територія поділялася на 20 полків (Брацлавський, Білоцерківський, Чернігівський, Київський, Чигиринський та інші).
У XVIII столітті Росія повністю зліквідувала українську державність, включивши до свого складу не тільки Лівобережну, а й більшу частину Правобережної України, і ввела поділ земель на губернії й повіти. Повністю сформованих на українських етнічних землях було сім губерній: Київська, Подільська, Катеринославська, Чорноморська, Херсонська, Таврійська, Харківська. Частина українських територій була включена до інших адміністративних одиниць. Галичина після 1772 року отримала статус провінції в Австрії (пізніше в Австро-Угорщині). Такою ж провінцією, але із значно меншою кількістю повітів, у складі цієї держави стала у 1849 році Буковина.
На початку 20-х років XX століття українські землі, які стали складовою частиною СРСР, були поділені на 12 губерній. Пізніше їх то ліквідовували, то знову відновлювали. У лютому 1932 року була введена подібна до сучасної триступенева система управління (центр, область, район) й утворено перших п'ять областей: Харківську, Київську, Вінницьку, Дніпропетровську й Одеську.
Поступово кількість областей збільшувалась, що пов'язано не тільки з перерозподілом існуючих територій, але й приєднанням нових. Так у 1954 році утворено Черкаську область, Ізмаїльську об'єднано з Одеською, а до складу УРСР включено Кримську область та місто Севастополь.
Територія сучасної України охоплює Автономну Республіку Крим, 24 області. Окремими адміністративними одиницями поряд з ними є міста Київ і Севастополь. Середню ланку адміністративно-територіального устрою творять адміністративні райони та міста обласного підпорядкування. Найнижчою ланкою адміністративного устрою районів є міста районного підпорядкування, селища й села. Територія великих міст може ділитися на райони.
З позицій географічної науки в існуючому адміністративно-територіальному устрої України є певні недоліки — неспівмірність розмірів областей, значні відмінності у кількості адміністративних одиниць нижчого рангу, нерівномірна віддаленість територій від обласного центру тощо. Однак питання вдосконалення адміністративно-територіального устрою, найближчим часом, кардинальних змін, очевидно, не зазнає.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом