Гілецький Й.P.
Географія України

Історико-географічні землі

Історико-географічні землі

У наукових працях часто згадуються історико-географічні землі України. Виділення їх пов'язане не з проживанням на цих теренах певної етнографічної групи українців, а, як правило, з історичною долею певної території впродовж століть української історії, колишнім адміністративно-територіальним поділом. Так, найчастіше у літературі зустрічаються назви таких історико-географічних земель: Київщина, Західна Україна (Галичина, Волинь, Буковина), Поділля, Слобідська Україна (Слобожанщина), Таврія, Південна Бессарабія, Запоріжжя, Буджак. Єдиного підходу до визначення їх меж немає, а тому карти, що відображають історико-географічні землі мають значні відмінності у різних джерелах.

Розвиток науки в Україні

Новий напрям географічної науки, що досліджувала населення і господарство, ще з середини XVIII ст. отримав назву «економічна географія». Виник він у період становлення ринкових відносин. Походить від економічної статистики. В Україні у різні часи зародилися три напрямки економіко-географічних досліджень, які були започатковані В. Григоровичем-Барським, П. Чубинським та С. Рудницьким.
В. Григорович-Барський (1701-1747 pp.) — український мандрівник, який за 24 роки обійшов майже всю Європу та північну частину Африки. Закінчив свою подорож у Палестині. Він залишив описи відвіданих країн, ставши таким чином основоположником країнознавчого підходу в економічній географії.
Павло Чубинський, який з 1873 р. був одним з керівників відділення Географічного товариства в Києві, започаткував у науці економічний або статистично-галузевий напрям досліджень. Перебуваючи у засланні, він досліджував територію Росії, а потім очолював експедицію, що працювала в Україні. Матеріали експедиції видані у семи томах під назвою «Праці етнографічно-статистичної експедиції в Західно-руський край», де наведені статистичні дані про умови життя та господарювання на українських землях між Києвом та річкою Збруч.
Третій напрям — антропогеографічний розвивав у своїх працях Степан Рудницький, якого вважають фундатором української наукової географії. У 1914 році вийшла його книга «Коротка географія України. Антропогеографія». Пізніше видано ще цілий ряд праць, в яких розглядалися умови життя й господарської діяльності людини, обгрунтовано необхідність побудови незалежної Української держави, закладені основи політичної географії. Видатним продовжувачем цього напрямку був Володимир Кубійович.
Найбільшими центрами, де й на сучасному етапі активно проводяться економіко-географічні дослідження в Україні, є Київ, Львів, Одеса, Чернівці, Харків.

Джерела соціально-економіко-географічних знань

Соціально-економічна географія входить до комплексу географічних наук, а в широкому розумінні — до суспільно-гуманітарних наук. Друга велика частина географії — фізична географія є природничою наукою. Тому, вивчаючи в школі дві великі частини географії, Ви отримаєте широкий спектр світоглядних знань про навколишній світ, а точніше про природу, населення й господарство на Землі. Оскільки життєдіяльність суспільства тісно пов'язана з природою, то соціально-економічна географія використовує фізико-географічні знання. Крім того, вона неможлива без статистики, тобто числових даних про господарство, населення тощо.
Тісно пов'язана соціально-економічна географія і з такими науками як економіка (про господарство), демографія (про зміни чисельності населення). Вона використовує їх наукові дослідження. Важливе значення має економічна картографія. Адже майже всі економіко-географічні дослідження починаються з карт і ними закінчуються.

Рис. 1. Міжпредметні зв'язки соціально-економічної географії. (доступно при скачуванні повної версії книжки)

Тому, вивчаючи шкільний курс соціально-економічної географії, Вам доведеться багато працювати із статистичним матеріалом, картами та іншими джерелами інформації.

Зміст курсу

Вивчаючи соціально-економічну географію України, Ви ознайомитесь з населенням, економічною оцінкою природи, господарством нашої країни. Поряд з цим вивчите цілу низку нових понять, законів та закономірностей, що дасть можливість глибше зрозуміти соціально-економічний розвиток України, окремих її частин.
Господарство вивчається спочатку окремо за різними видами діяльності (промисловість, сільське господарство, транспорт). Завершується вивчення курсу ознайомленням з особливостями соціально-економічного розвитку в окремих районах, що сформувалися на території країни, в своїй області.

Питання для закріплення знань

1. Що є об'єктом вивчення соціально-економічної географії?
2. Який предмет цієї науки?
3. Що таке спеціалізація, територіальний географічний поділ та інтеграція праці?
4. Що вивчає сучасна соціально-економічна географія?
5. Як розвивалася ця наука в Україні і яке її практичне значення?
6. Який зв'язок її з іншими науками, навчальними дисциплінами?

Практичні завдання

1. Накресліть у зошиті схему зв'язків соціально-економічної географії з іншими відомими Вам науками.
2. Заповніть контурну карту адміністративно-територіального поділу України.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом