Гілецький Й.P.
Географія України

Загальні риси промисловості України

Розділ IV. ПРОМИСЛОВІСТЬ

Ознайомившись із загальними рисами господарства, перейдемо до детальнішого вивчення окремих галузей господарського комплексу. Оскільки Україна — промислово-аграрна країна, то вивчення необхідно починати з промисловості.
У цьому розділі Вам пропонується з'ясувати деякі спільні риси галузей промисловості, виробити підхід до їх вивчення. Далі висвітлюються виробничі особливості та розміщення підприємств міжгалузевих промислових комплексів, їх проблеми та перспективи розвитку. Для належного засвоєння навчального матеріалу необхідно постійно працювати з новою для Вас економічною картою України, а також галузевими картами промисловості.

§ 13. Загальні риси промисловості

Питання для повторення
1. Що таке галузь господарського комплексу?
2. Яке значення промисловості у НГК України?
3. Який галузевий склад промисловості?
4. До складу яких міжгалузевих комплексів входять окремі галузі промисловості?

Галузевий склад промисловості

Для характеристики галузевого складу промисловості (індустрії) важливо знати не тільки роль кожної окремої галузі у виробництві промислової продукції, але співвідношення між певними їх групами. За різними ознаками промисловість поділяють на видобувну і обробну, важку і легку, виробництво засобів виробництва (група «А») та виробництво предметів споживання (група «Б»).

До видобувної індустрії входить група галузей, що займаються видобутком і заготівлею різних видів сировини та палива із надр землі, вод і лісів. Серед них гірничодобувна, рибальство, мисливство, лісозаготівля тощо. Під обробною промисловістю розуміють сукупність галузей, що зайняті обробкою або переробкою сировини й напівфабрикатів. Найважливіші галузі обробної індустрії: машинобудування, чорна й кольорова металургія, хімічна промисловість та ін. Співвідношення між цими двома групами галузей характеризують значною мірою рівень розвитку країни. Чим більше обробна промисловість перевищує видобувну, тим вищий рівень розвитку національного господарського комплексу.

Сукупність галузей промисловості, які виробляють переважно засоби виробництва, тобто знаряддя праці (машини, обладнання та ін.) і предмети праці (сировину, паливо та ін.) називають важкою індустрією. До неї належать паливно-енергетичний, металургійний, машинобудівний, хіміко-індустріальний та лісовиробничий комплекси, а також промисловість будівельних матеріалів. Легку і харчову галузі промисловості у сукупності розглядають як легку індустрію, що виробляє предмети народного споживання (тканини, одяг, продукти харчування тощо).
Деякі галузі важкої промисловості виробляють також предмети для задоволення потреб населення (легкові автомобілі, телевізори, меблі, зошити та ін.), а підприємства легкої — виготовляють технічну шкіру, тканини тощо, які є засобами виробництва. Тому за фактичним використанням продукції з точки зору її економічного призначення частіше, аналізуючи галузевий склад промисловості, визначають співвідношення між групами галузей «А» і «Б». Група «А» містить всі галузі важкої і легкої індустрії, що виробляють засоби виробництва, а «Б» — предмети споживання.

На Херсонському бавовняному комбінаті. (доступно при скачуванні повної версії книжки)

Елементи територіальної структури промисловості

Найпростішим елементом територіальної організації промисловості є промисловий пункт. Це невеликий населений пункт де є одне промислове підприємство. Якщо таких підприємств є декілька, то поселення називають промисловим центром. Останній за галузевою приналежністю підприємств може бути одногалузевим (лісовиробничим, металургійним тощо) чи багатогалузевим. Щодо взаємозв'язків між підприємствами, то в багатогалузевих вони можуть бути не вираженими. Наявність тісних взаємозв'язків свідчить про промисловий центр як промисловий комплекс.
Під промисловим комплексом розуміють поєднання взаємопов'язаних (технологічно, через комбінування і кооперування) підприємств на певній території Економічний ефект тут досягається за рахунок спільного використання транспортної енергетичної системи, природних і трудових ресурсів. Промисловий комплекс, який охоплює одне велике місто або декілька порівняно близько розташованих промислових центрів і пунктів, вважають промисловим вузлом. Якщо він сформувався і межах міської агломерації, де промислове виробництво відіграє містоутворюючу роль, то його називають промисловою агломерацією.
Скупчення промислових агломерацій, вузлів, центрів та пунктів на певній території утворюють промислові райони. Виникають вони в основному у регіонах багатих на різні природні ресурси, особливо мінеральні, що зумовлює значний розвиток багатьох галузей промисловості та інших виробництв.

Розвиток і сучасний стан промисловості в Україні

Промисловість як окрема галузь суспільного виробництві зародилася у часи другого великого суспільного поділу праці — відокремлення ремесла від землеробства. Становлення промислового виробництва в Україні почалося з XVIII ст. Тут виникають мануфактурні підприємства, орієнтовані на місцеву сировину (суконні, склоробні, миловарні, винокурні тощо), а в кінці століття — першій половині XIX століття — перші металургійні, металообробні, порцеляно-фаянсові та цукрові заводи.
У другій половині XIX століття розвивається машинна індустрія, починається промислове освоєння запасів кам'яного вугілля і солі на Донбасі, залізної і марганцевої руд у Придніпров'ї, нафти і калійної солі на Передкарпатті. Це призводить до того що у галузевій і територіальній структурі промисловості виникають значні диспропорції.
У 1914 р. на гірничодобувну й металургійну галузі індустрії припадало понад 60% промислової продукції, тоді як машинобудуванню належало тільки 10%. Зосереджувалися підприємства промисловості в основному на Донбасі та Придніпров'ї, а також у великих містах (Харкові, Києві, Одесі), тоді як на значній території їх практично не було.
У післявоєнний період до середини 60-х років в Україні триває в основному відбудова зруйнованих промислових підприємств, а також спорудження нових. Однак науково-технічний рівень промислового виробництва залишається низьким, майже не відбулося змін у галузевій структурі індустрії, а в територіальній спостерігається випереджаючий розвиток Передкарпатського регіону.
З середини 60-х років пріоритетним напрямком розвитку промисловості в Україні стає машинобудування. Однак найбільшими темпами зростає в галузі не продукція, що визначає науково-технічний прогрес у всьому господарстві, а виробництво військової техніки, радіоелектронної апаратури для армії тощо.
На початку 90-х років найбільшого розвитку набули (за питомою вагою продукції у загальному її обсязі) комплекси важкої промисловості, у тому числі машинобудівний, металургійний іт. ін. (табл. 5).

Таблиця 5. Структура промисловості України (у %) (доступно при скачуванні повної версії книжки)

Різке переважання виробництва засобів виробництва над виробництвом предметів народного споживання в умовах закритої економіки призвело до проблем із забезпеченням потреб населення як у продукції легкої, так і харчової промисловості. Потужності харчової промисловості були недостатніми для переробки сільськогосподарської сировини, що спричинило значні її втрати.
Зосередження в Україні 35% потужностей військово-промислового комплексу, 25% хімічної індустрії колишнього СРСР, надмірна концентрація їх в окремих районах, нераціональне використання енергії, ресурсів призвели до загострення екологічних та соціальних проблем, проблем водо- та енергопостачання.
Промисловість нашої країни розвивалася як складова «єдиного народногосподарського комплексу СРСР» на основі численних, часто невигідних економічних зв'язків між підприємствами. Розрив їх з розпадом СРСР негативно позначився на роботі підприємств, особливо в машинобудуванні. Постала проблема налагодження виробництва комплектуючих, напівпродуктів у межах національного комплексу.

Рис. 15. Частка галузей і МГК у загальному обсязі виробленої у 1999 році промислової продукції. (доступно при скачуванні повної версії книжки)

Усі ці проблеми промисловості повинні розв'язуватися паралельно із рефорг ванням економіки країни, аби забезпечити підвищення рівня життя населені становлення суверенної демократичної України.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом