Гілецький Й.P.
Географія України

Машинобудівний комплекс України

§ 19. Машинобудівний комплекс

Питання для повторення
1. Для якого міжгалузевого комплексу і чому має найбільше значення металургія?
2. Яку продукцію виробляє машинобудівний комплекс України?
3. Яке його значення для господарства країни?

Галузевий склад та значення комплексу

До сучасного машинобудівного комплексу належить важке машинобудування і металообробка, які охоплюють декілька десятків галузей і підгалузей (рис. 22), об'єднаних між собою спільністю технології і сировини. Залежно від призначення продукції, яку випускає машинобудування, його поділяють на важке, транспортне, сільськогосподарське, виробництво устаткування для легкої і харчової промисловості тощо. Транспортне машинобудування в свою чергу можна поділити на суднобудування, літакобудування і т. ін.

Рис. 22. Галузевий склад машинобудівного комплексу. (доступно при скачуванні повної версії книжки)

Галузі комплексу випускають найрізноманітнішу продукцію, без якої зараз не може обійтися практично жодна галузь господарського комплексу країни. Вони забезпечують їх технічну озброєність, комплексну механізацію і автоматизацію. Тому рівень розвитку машинобудівного комплексу значною мірою визначає економічний розвиток країни в цілому.
Машинобудівному комплексу України належало на початку 90-х років понад 30% загального обсягу промислової продукції. На нього припадало понад 43% промислово-виробничого персоналу. Проте економічна криза найбільше торкнулася саме підприєств МК, які не знайшовши свого місця на ринку машин часто простоюють. Однак деякі галузі машинобудівного комплексу нашої країни вже сьогодні виробляють сучасну, конкурентноздатну на світовому ринку продукцію (судна, літаки, ракети тощо).
Машинобудування виникло в Україні у першій половині XIX століття. На початку XX століття відносно розвинутими були тільки сільськогосподарське й транспортне машинобудування (виробництво паровозів, вагонів, суден). У післявоєнний час створено нові галузі: приладобудування, авіаційна, електронна промисловість, виробництво обчислювальної техніки та ін.

Виробничі особливості і фактори розміщення

Основною сировиною для машинобудування є продукція металургійного комплексу. Поряд з тим воно не може обійтися без великої кількості конструкційних матеріалів, які виробляють лісова, хімічна, легка галузі промисловості. Деякі види машинобудування (виробництво екскаваторів, устаткування для металургії тощо) потребують великої кількості металу. їх відносять до металомістких галузей комплексу. В цілому підприємства машинобудування в Україні споживають третину виготовленого прокату, а також 40% чавунного та 2/3 сталевого литва. Більшість галузей машинобудівного комплексу необхідно віднести до трудомістких. Особливо це характерно для приладобудування, електронного тощо, де металу споживається мало, але необхідно затратити багато праці для виробництва продукції. На цих підприємствах зайнята велика кількість кваліфікованих трудових ресурсів.
Для машинобудування характерні спеціалізація і кооперування підприємств. Це зумовлено тим, що на виробництво більшості сучасних машин (літаків, комп'ютерів, телевізорів) потрібно десятки тисяч різноманітних деталей. Налагодити їх випуск на одному підприємстві просто неможливо. Тому машинобудівні заводи часто мають вузьку спеціалізацію (подетальну й предметну). Машинобудівні підприємства повинні мати десятки, а то й сотні зв'язків з іншими підприємствами, які постачають деталі, комплектуючі, сировину. Тобто, кооперування є необхідною формою організації виробництва у машинобудівному комплексі.
Технологічні особливості підприємств машинобудівного комплексу, що випускають дуже різноманітну продукцію, мають подібну структуру (рис. 23). Кожен завод має чотири основні цехи: ливарний, ковальсько-пресовий, механічний та складальний. У першому цеху з металів чи сплавів відливають різні деталі. У ковальсько-пресовому — відбувається штампування деталей на пресах або кування з прокату чи злитків. Виготовлені в обох цехах деталі обробляють у механічному цеху на металообробних верстатах. Складають кінцеву продукцію з виготовлених на заводі привезених з інших підприємств деталей у складальному цеху.

Рис. 23. Загальна схема машинобудівного підприємства. (доступно при скачуванні повної версії книжки)

Галузевий склад, форми організації виробництва, технологічні особливості зумовлюють фактори, що визначають розміщення машинобудівних підприємств. Основними з них є: сировина (металургійна база), кваліфіковані трудові ресурси, транспортні шляхи і споживач. Підприємства машинобудівного комплексу побудовані переважно в містах, де є кваліфіковані трудові ресурси і перетинаються транспортні магістралі. До великих міст тяжіють особливо трудо- і наукомісткі галузі машинобудівного комплексу металомісткі — до районів з розвинутою чорною металургією.
Виробництво сільськогосподарської техніки, обладнання для вугільної, нафтової, харчової промисловості орієнтуються на споживача. Часто поєднуються два, три, всі чотири основні фактори розміщення машинобудівних підприємств. Дуже мала залежність від природних умов і ресурсів визначила майже рівномірне розміщення машинобудування на території України.

Географія та проблеми комплексу

Підприємства, що виробляють машини й устаткування для металургії, гірничодобувної, хімічної промисловості, паливно-енергетичного комплексу, відносять до важкого машинодування. Вони розміщені переважно на Донбасі та Придніпров'ї. До найбільших у підгалузі належать Новокраматорськ та Горлівський машинобудівні, Харківський турбінний заводи. Великими центрами важкого машинобудування є також Донецьк, Луганськ, Кривий Ріг, Дніпропетровськ.

Транспортне машинобудування спеціалізується в Україні на виробництві практично всіх транспортних засобів. Тепловозобудування зосереджене в Луганську й Харкові. У Луганську налагоджується і виробництво трамваїв. Вантажні вагони виробляють у Стаханові, Дніпродзержинську, Кременчуку, цистерни — у Маріуполі.
Розвинуте в нашій країні суднобудування, найбільшим центром якого є Миколаїв. Тут працюють три суднобудівні заводи, що випускають морські судна різного призначення. Центрами морського суднобудування є також Херсон, Київ, Керч, а річкового — Київ, Запоріжжя, Херсон, Ізмаїл.
Автомобілебудування розвинено у Львові (автобусний завод та завод автонавантажувачів), Кременчуку (завод великовантажних автомобілів, де налагоджено й випуск мікроавтобусів «Івеко» спільно із шведською фірмою), Запоріжжі та Іллічівську (заводи легкових автомобілів), Луцьку (завод вантажо-пасажирських автомашин «Волинянка»), Мелітополі (моторний завод). Розпочато випуск тролейбусів у Львові, Дніпропетровську та Києві, автобусів малої місткості у Черкасах.
Центрами літакобудування в Україні є Київ і Харків, Запоріжжя (авіадвигуни), виробництва космічної техніки — Дніпропетровськ.

Електротехнічне машинобудування, яке спеціалізується на випуску електричних двигунів, апаратів, приладів, кабелю та іншої продукції, що призначена для передачі і споживання електроенергії, репрезентоване заводами в Харкові, Києві, Запоріжжі, Полтаві, Львові, Донецьку тощо.

Підприємства електронної й радіотехнічної промисловості розташовані переважно у великих містах, де зосереджені висококваліфіковані трудові ресурси, науково-дослідні інститути. Серед них виділяються Львівські заводи телевізорів, кінескопів, Київські заводи телевізорів, магнітофонів, транзисторних радіоприймачів, електронно-обчислювальних машин, а також телевізорні заводи Дніпропетровська і Сімферополя, електронних мікроскопів у Сумах.

Найбільшими центрами верстато- і приладобудування в Україні є Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Краматорськ, Запоріжжя, Донецьк, Львів.

Основні підприємства тракторного і сільськогосподарського машинобудування розмішені в Харкові (тракторний завод), Дніпропетровську, Тернополі, Ромнах (бурякозбиральних комбайнів), Херсоні (кукурудзозбиральних комбайнів), Кіровограді (тракторних сівалок), Одесі (плугів і культиваторів), Хмельницькому (кормозбиральних комбайнів). В Олександрії налагоджується випуск зернозбиральних комбайнів «Лан», а у Харкові — «Бізон».

Основні проблеми машинобудівного комплексу України пов'язані із необхідністю розвитку економічних зв'язків у постачанні комплектуючих, втратою традиційних ринків збуту продукції, орієнтацією підприємств на випуск продукції військового призначення, а також технічною відсталістю і низькою, порівняно з міжнародними стандартами, якістю виробів. Зараз важливо є налагоджувати випуск комплектуючих усередині країни, урізноманітнювати асортимент і якість продукції, яка необхідна, перш за все, для власного споживання, а також має важливе експортне значення.
Програма конверсії підприємств ВПК (перепрофілювання їх на випуск мирної продукції) переглянута і деякі заводи відновлюють виробництво озброєння, яке має попит на світовому ринку.

Питання для закріплення знань

1. Які основні галузі входять до машинобудівного комплексу?
2. Які особливості розвитку і сучасного стану машинобудування в Україні?
3. У чому полягає значення машинобудування для економіки країни?
4. Які фактори впливають на розміщення підприємств машинобудівного комплексу і чим це зумовлено?
5. Які особливості географії провідних галузей машинобудування?
6. Які проблеми машинобудівного комплексу України?

Практичні завдання

1.  Аналізуючи карти, з'ясуйте закономірності розміщення на території країни підприємств метало- та трудомісткого машинобудування.
2.  Позначте на контурній карті центри транспортного машинобудування.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом