Гілецький Й.P.
Географія України

Зональна спеціалізація сільського господарства і шляхи його розвитку

§ 26. Зональна спеціалізація сільського господарства і шляхи його розвитку

Питання для повторення
1. Який зв'язок існує між двома основними галузями сільського господарства?
2. Які природні райони виділяються в Україні?
3. Яка спеціалізація рослинництва і тваринництва у різних природних зонах України?

Сільськогосподарські зони

Для сільськогосподарського виробництва характерні певні закономірності розміщення на території країни. Вони зумовлені насамперед відмінностями земельних та агрокліматичних ресурсів, природних умов у різних її частинах. Різну спеціалізацію сільського господарства визначають також економічні і соціальні чинники. Це передусім потреби населення та окремих галузей господарського комплексу у сільськогосподарській продукції, географічне положення переробних промислових підприємств, забезпеченість території трудовими ресурсами, наявність розвинутих транспортних шляхів. Під впливом цих факторів в Україні сформувалися три сільськогосподарські зони. Класифікують їх залежно від галузей сільськогосподарського виробництва, що у них мають найбільше значення. Якщо у зоні більше продукції дає тваринництво, то і назву її прийнято починати із спеціалізації тваринництва.

Зона молочно-м'ясного скотарства, свинарства, льонарства, картоплярства й зернового господарства (поліська) охоплює більшу частину Полісся і прилеглі райони Лісостепу. Для неї характерний низовинний рельєф, помірно континентальний, з незначним надмірним або достатнім зволоженням клімат, а також: лісова й лучна рослинність на дерново-підзолистих, інколи заболочених грунтах. У рослинництві провідними є вирощування льону, картоплі. Зернове господарство задовольняє в основному місцеві потреби. Найбільше значення у межах зони мають пшениця, гречка і жито. Спеціалізація рослинництва, природні умови зумовили розвиток молочно-м'ясного скотарства і свинарства.

Буряківничо-зернова зона з м'ясо-молочним скотарством і свинарством (лісостепова) займає більшу частину Лісостепу і прилеглі до нього райони Полісся, Передкарпаття та Степу. В її межах переважають чорноземні грунти з достатнім зволоженням. Це основний район вирощування цукрових буряків в Україні. Значні площі у лісостеповій зоні займають посіви озимої пшениці та кукурудзи на зерно. Тваринництво спеціалізується на вирощуванні та відгодівлі на м'ясо великої рогатої худоби, свиней. На правобережжі сільськогосподарської зони, особливо в Придністров'ї, розвинуте садівництво.

Зона зернових і олійних культур з розвинутим овочівництвом, баштанництвом, виноградарством, скотарством, свинарством і вівчарством (степова) займає більшу частину Степу країни. Характеризується вона переважанням родючих чорноземних грунтів, недостатнім зволоженням, теплим і посушливим кліматом, високим ступенем розораності земель. Зерновими тут зайнято понад половину посівних площ. Основні зернові культури — озима пшениця, кукурудза, а з технічних — соняшник, у північній частині зони — цукрові буряки, льон-кудряш. Степова зона є найбільшим виробником зерна і соняшника в Україні. Важливе значення мають також садівництво, виноградарство й баштанництво. У тваринництві провідними є скотарство і свинарство, на півдні розвинуте вівчарство. Зростає роль птахівництва.

Виноградники у степовій зоні (доступно при скачуванні повної версії книжки)

Крім рівнинних сільськогосподарських зон в Україні виділяють передгірні та гірські райони Криму і Карпат. Своєрідні природні умови позначилися на особливостях сільськогосподарського виробництва у них. У передгір'ях Карпат вирощують пшеницю, цукрові буряки, льон, картоплю. На Закарпатті рослинництво спеціалізується на зернових культурах, особливо кукурудзі на зерно, виноградарстві, садівництві та овочівництві. З тваринницьких галузей, поряд із скотарством, велике значення має вівчарство, що використовує гірські пасовища на полонинах. На Південному березі Криму товарне значення має виноградарство, вирощування ефіроолійних культур (троянди, лаванди, шавлії).

Навколо великих міст і агломерацій сформувалися приміські овоче-молочні зони, які орієнтуються на забезпечення населення міст овочами, картоплею, фруктами, молоком, яйцями тощо.

Шляхи розвитку сільського господарства

Обмеженість продовольчих товарів, бідність їх асортименту, низька якість свідчить про недостатню ефективність сільськогосподарського виробництва. Кризова ситуація у 90-х роках призвела до падіння досягнутих раніше обсягів виробництва сільськогосподарської продукції (табл. 7). Основними проблемами сільськогосподарського виробництва є низька продуктивність праці, падіння родючості грунтів, слабка механізація праці.

Таблиця 7. Виробництво сільськогосподарської продукції в середньому за рік у всіх категоріях господарств (у млн. т) (доступно при скачуванні повної версії книжки)

Урожайність більшості сільськогосподарських культур у нашій країні в декілька разів нижча, ніж у розвинутих країнах Заходу. Це ж стосується і продуктивності тваринництва. У господарствах України, де почали використовувати сучасні інтенсивні технології, урожайність зернових вже у 80-х роках значно перевищила середню для країни. Однак кількість таких господарств ще надто мала.
Змін потребує і структура посівних площ. Зокрема, необхідно збільшити посіви фуражних зернових культур, створити міцну кормову базу для інтенсивного тваринництва. Потрібно поглиблювати сільськогосподарську спеціалізацію, скорочувати площі ріллі (особливо на схилах), раціонально використовувати земельні угіддя, активно проводити селекційну роботу в рослинництві і тваринництві, застосовувати новітню техніку, мінеральні добрива і хімічні засоби захисту рослин.
Вирішальну роль у підвищенні ефективності сільськогосподарського виробництва має відіграти земельна реформа, передача земель у приватну колективну власність, створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі.

Питання для закріплення знань

1. Яка спеціалізація сільського господарства у поліській, лісостеповій та степовій зонах?
2. Які особливості сільськогосподарського виробництва у передгірних та гірських районах Криму і Карпат?
3. Які проблеми існують у сільському господарстві України?
4. Які шляхи виходу сільськогосподарського виробництва з кризового стану?

Практичні завдання

1. Визначте, користуючись картою, спеціалізацію сільського господарства у своїй області.
2. Розрахуйте, на скільки відсотків змінилося виробництво сільськогосподарської продукції у 1999 році порівняно з середніми показниками 1990 року (табл. 7).
3.  Позначте на карті межі сільськогосподарських зон в Україні.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом