Гілецький Й.P.
Географія України

Зовнішні економічні зв'язки України

Зовнішні економічні зв'язки України

Зовнішньоекономічна діяльність України визначається багатьма чинниками. Серед них важливу роль відіграють політико- та економіко-географічне положення, природо-ресурсний потенціал, рівень економічного розвитку, галузева структура народногосподарського комплексу, розвинутість транспортної мережі тощо. Основною складовою зовнішньоекономічної діяльності України є розвиток і поглиблення торгово-економічного співробітництва з країнами світу. Зовнішньоторговий обіг після проголошення Україною незалежності помітно знизився. Загальний обсяг зовнішньої торгівлі України дорівнював у 1999 році 28,1 млрд. доларів США. Позитивним є те, що розмір експорту (15,2 млрд. доларів США) став навіть більшим за обсягом від імпорту (12,9 млрд. доларів США).
Близько 60% експорту з України на початку 90-х здійснювалося у пострадянські країни, а решта в інші країни світу. В імпорті товарів ще більша частка припадала на країни колишнього СРСР (понад 70%). Серед інших країн світу за обсягами товарообігу раніше домінували країни Центральної Європи, але зараз питома вага їх менша (20%).
За даними 1999 року провідне місце в експортних операціях України продовжує займати Росія (16%), Китай (4,8%) Туреччина (4,4%), а в імпортних — Росія (16%), Німеччина (7,3%) і Туркменистан (3,7%).
Серед інших торгових партнерів України помітними імпортерами її продукції є Німеччина, Італія, США, Білорусь, Польща, Болгарія, а експортерами в Україну — США, Білорусь та Італія.
Експортує Україна (табл. 10) переважно продукцію чорної металургії (залізну та марганцеву руди, чавун, сталь, прокат), хіміко-індустріального комплексу (самородну сірку, мінеральні добрива), агропромислового комплексу (цукор, олію, масло, м'ясо, овочі, фрукти), а також деякі машини та обладнання (автобуси, тепловози, вагони, судна, літаки, трактори, прокатні стани, турбіни, алмази та алмазні інструменти, металообробні верстати).
Серед імпортованої продукції (табл. 10) основними є нафта, газ, концентрати кольорових металів, промислове устаткування, сільськогосподарська техніка, медичне обладнання, товари хімічної, легкої промисловості, бавовна, ліс, папір, цитрусові, кава та ін.

Таблиця 10. Товарна структура експорту та імпорту за 1999 рік (доступно при скачуванні повної версії книжки)

Дуже важливе значення у зовнішній торгівлі має співвідношення у експорті та імпорті сировини й готових виробів, їх асортимент. Найвигідніше для країни, коли в експорті переважає наукомістка готова продукція, а в імпорті — сировинна група товарів.
У структурі українського експорту у 90-і роки почала зростати частка сировини й продукції низького ступеня переробки. Вона перевищує 80% обсягу вивозу товарів. Це зумовлено тим, що продукція високого ступеня переробки (машини, обладнання, товари широкого вжитку тощо) переважно неконкурентноспроможні на «західному» ринку, а тому її купляють в основному пострадянські країни. Так, частка в товарній структурі експорту продукції машинобудівного комплексу залишається низькою порівняно з країнами з розвинутою ринковою економікою. Тільки близько 15% вироблених у країні машин та обладнання експортується.
Для структури імпорту в Україну, навпаки, характерне зростання питомої ваги товарів народного споживання. Це пояснюється не тільки тим, що товари, які ввозяться, мають вищу якість і є дешевшими порівняно з вітчизняними, але й потребами в імпортуванні обладнання для модернізації підприємств різних галузей.
Швидкими темпами нарощуються міжнародні коопераційні зв'язки між вітчизняними та підприємствами різних країн, утворюються СП з участю іноземних капіталів. Однак, поки що тільки близько 10% з них зайняті виробництвом реальної продукції, а решту — діють переважно у торгівлі та галузях невиробничої сфери.
Значно зросла чисельність українських громадян, що виїжджають на роботу в інші країни.
Щодо обміну науково-технічною інформацією, то Україна належить до держав, що переважно отримують наукові послуги. Хоч за міжнародними оцінками науковий потенціал України є другим за значенням національним багатством після виробничого, однак структура наукового комплексу неефективна, а тому тільки 10% його працює на світовому рівні.
Подібна ситуація і з обсягами міжнародного туризму, які потребують значного розширення, відповідно до значного рекреаційного ресурсного потенціалу країни.
Таким чином, у зовнішніх зв'язках країни є ще значні проблеми, які чекають свого вирішення.

Пріоритети зовнішньоекономічних зв'язків

Науковцями України розробляються основні (пріоритетні) напрями розвитку зовнішніх економічних зв 'язків, які дадуть змогу раціонально використати її внутрішній потенціал. Такими напрямами вважаються в експортній діяльності — подолання її сировинної орієнтації й вихід на світовий ринок, перш за все з високотехнологічною, наукомісткою продукцією машинобудування. Друга група пріоритетних експортних галузей, яка може орієнтуватися на ринок СНД, це складові агропромислового комплексу України. Це зумовлено надзвичайно багатими агрокліматичними ресурсами, які при раціональному використанні здатні забезпечити значне нарощення виробництва.
Видобувна й металургійна галузі також повинні залишатися провідними у товарній структурі експорту, оскільки грунтуються на значному природоресурсному потенціалі.
Четвертий пріоритет зовнішньоекономічної діяльності пов'язаний з унікальним географічним положенням, а отже можливістю надавати міжнародні транспортні послуги.
Найменшого розвитку поки що зазнав п'ятий напрям зовнішньої діяльності держави (продаж ліцензій і патентів на наукові винаходи, міжнародний туризм та інші послуги), який у перспективі також має всі підстави бути провідним.
В імпортній діяльності пріоритетним напрямком розвитку зовнішньоекономічних зв'язків є значне збільшення кількості партнерів, що постачають продукцію, віддаючи перевагу тим, які дотримуються міжнародних правил і не чинять тиск на внутрішню та зовнішню політику України.

Питання для закріплення знань

1. Що таке економіко- і політико-географічне положення і які його особливості стосовно України?
2. Які є види і форми міжнародних зв'язків?
3. Які загальні риси українського експорту та імпорту?
4. Які особливості інших видів економічних зв'язків України?
5. Які пріоритетні напрямки розвитку зовнішньоекономічної діяльності нашої країни?

Практичні завдання

1. Порівняйте економіко-географічне положення Сумської та Чернівецької областей.
2. Використовуючи попередньо здобуті знання з курсу, обгрунтуйте детальніше один із пріоритетів зовнішніх економічних зв'язків України.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом