Гілецький Й.P.
Географія України

Північно-східний район

§ 38. Північно-східний район (СЕР, ЕР)

Питання для повторення
1. Які області входять до Північно-Східного соціально-економічного району?
2. Яке місто у ньому відіграє роль ядра?

Загальні відомості і ЕГП

До складу Північно-Східного соціально-економічного району площею 84 тис. км кв входить три області: Харківська, Полтавська і Сумська. Проживають тут 6 млн. осіб. Охоплює він терени давнього українського заселення та землі Слобідської України, які освоювалися нашими предками у XVT-XVII століттях. Тоді (на початку 50-х років XVII століття) виникло і місто Харків, яке зараз відіграє роль консолідуючого ядра району. Зростанню його сприяло значною мірою й те, що з 1919 по 1934 pp. Харків був столицею УРСР. Важливими рисами економіко-географічного положення району є те, що на північному сході його межі проходять вздовж кордону України з Росією. На заході й півдні він межує з високорозвинутими Центральним, Центрально-Східним і Східним соціально-економічними районами країни. Територія Північно-Східного району розміщена недалеко від паливно-сировинних баз країни — Донбасу та Придніпров'я, а також виходить до Дніпра. Перетинають його важливі транспортні магістралі міжнародного значення (залізниці, шосе, трубопроводи).

Населення і трудові ресурси

У районі значний від'ємний природний приріст населення в усіх областях. Особливо великі темпи депопуляції у сільській місцевості. Останнє пов'язано зі значним відтоком молоді із сіл у промислові центри як у межах району, так і в міста Донбасу, Придніпров'я, Київ. Середня густота населення у районі — 71 особа на км кв. Найбільше воно концентрується у містах (рівень урбанізації — 70%) та районах, прилеглих до великих і середніх міст. Харків (1,5 млн. осіб) став ядром великої міської агломерації, що охоплює ще п'ять міст і декілька селищ міського типу. За рахунок цього Харківщина виділяється найбільшою серед областей району часткою міських жителів (79%) та пересічною густотою населення — 95 осіб на км кв.
Частка українців у Північно-Східному районі — 75%. Близько 22% становлять росіяни (у Харківській — 33%). Полтавський діалект лежить в основі української літературної мови, але в межах соціально-економічного району ще існує складна ситуація з оволодінням його мешканцями державною мовою. Пов'язано це із русифікаторською політикою метрополій, голодомором і нищенням української інтелігенції у 30-х роках XX століття та ін.
Складна демографічна ситуація зумовила проблеми з трудовими ресурсами, оскільки у районі помітно знизилася частка молодих людей і зросла відповідно — пенсіонерів.
Природні умови і ресурси
З мінеральних ресурсів район порівняно багатий на паливні. Передусім це природний газ, основні промислові запаси якого зосереджені у Харківській області (Шебелинське, Хрестищенське, Єфремівське та інші родовища), незначні — у Полтавській та Сумській. У цих двох областях основне значення мають родовища нафти. Виявлені на півдні Харківщини поклади кам'яного вугілля, у Полтавській і Сумській областях — торфу, у кожній з них є запаси бурого вугілля.
Серед інших груп корисних копалин важливими є високоякісні руди Кременчуцького залізорудного району, а також фосфорити у Харківській та Сумській областях, кам'яна сіль — у Сумській області та інша будівельна сировина у родовищах Північно-Східного району.
Водні ресурси формуються в основному численними лівими притоками Дніпра та Сіверським Дінцем з Осколом. Усі річки мають рівнинний характер течії, весняну повінь у період танення снігів. Основні масиви лісів зосереджені у північній поліській частині Сумщини. Окремі адміністративні райони Харківщини та півдня Сумської області характеризуються також значною лісистістю. На території району переважно ростуть листяні ліси, які пов'язані з річковими долинами.
Рельєф низовинний з незначними висотами, які лише на відрогах Середньо-руської і Донецької височин перевищують 200 м. Клімат району континентальний, тобто зими тут найхолодніші в Україні, а літо порівняно спекотне і сухе.
У межах Північно-Східного соціально-економічного району є всі три природні зони, які виражені на теренах України. Північ Сумщини — це мішані ліси Полісся із сірими лісовими та дерново-підзолистими грунтами. Більшість території займають лісостепи, а крайню південну частину — степи з родючими чорноземами.
Рекреаційне значення у районі мають байрачні ліси, мальовничі долини річок, мінеральні води Полтавської та Харківської областей.

Господарський комплекс

Провідними міжгалузевими комплексами району є паливно-енергетичний, машинобудівний, хіміко-індустріальний, будівельно-індустріальний, лісовиробничий, агропромисловий та легкої промисловості, а також транспортний та рекреаційний. Паливно-енергетичний комплекс району базується на видобутку і переробці нафти та газу, виробництві електроенергії (20% від загальнодержавного обсягу). До електроенергетики належать великі ТЕЦ та Зміївська ДРЕС, які працюють на місцевому паливі й привізному донецькому вугіллі, а також Кременчуцька ГЕС.
Провідну роль у господарському комплексі Північно-Східного СЕР відіграє машинобудівний комплекс. У ньому працює близько 60% зайнятих у промисловому виробництві. Спеціалізується район на енергетичному і електротехнічному машинобудуванні, тракторному і сільськогосподарському, транспортному, верстато-, приладобудуванні, виробництві устаткування для різних галузей господарства. Найбільшим промисловим вузлом, де зосереджені підприємства, що виробляють турбіни для всіх типів електростанцій, електродвигуни, трактори, літаки, верстати, прилади, гірничо-шахтне обладнання тощо є місто Харків. Важливими центрами транспортного машинобудування є також Кременчук, електротехнічного, верстатобудування — Полтава, сільськогосподарського і приладобудування — Суми. Працює комплекс на привізному з Донбасу і Придніпров'я металі, оскільки металургія у межах району представлена тільки першою стадією циклу — Дніпровським гірничозбагачувальним комбінатом поблизу м. Кременчука.
Хіміко-індустріальний комплекс складається в основному з підприємств хімії органічного синтезу. Найбільшими центрами виробництва лаків, фарб, гумотех-нічних виробів є Харків, фотохімічних — Шостка, продукції побутової хімії — Конотоп. Основна хімія розвинута у Сумах та Первомайському (Харківська область).
У районі сформувався потужний будівельно-індустріальний комплекс, що спеціалізується на виробництві цементу (Балаклія), скла (Полтава, Мерефа), порцеляни і фаянсу (Полтава), залізобетонних конструкцій (Кременчук, Харків та інші).
Лісовиробничий комплекс орієнтується на споживача і до нього входять тільки деревообробні підприємства у Харкові, Чугуєві, Сумах, Полтаві, Лубнах, Кременчуку та ін.
Поряд з комплексами важкої індустрії у Північно-Східному районі значного розвитку набув агропромисловий комплекс. Сільське господарство спеціалізується на вирощуванні зернових, цукрового буряка і соняшнику (у південній частині), картоплі та овочів (переважно у приміських зонах і північній частині). Тваринництво має молочно-м'ясну спеціалізацію. У районі діє потужна переробна сфера АПК.
Харчова промисловість за обсягом виробленої продукції поступається тільки машинобудівному комплексу. Основні галузі — цукрова (39 заводів), борошномельно-круп'яна, олійна, спиртова, м'ясна й молочна.
На місцевій та привізній сільськогосподарській сировині базується комплекс легкої промисловості, до якого належить виробництво вовняних, бавовняних та трикотажних тканин, а також шкіряно-взуттєва та хутрова галузі індустрії. Найбільші центри комплексу — Харків, Полтава, Суми.
Значного розвитку у Північно-Східному районі набули всі види транспорту, окрім морського. За обсягом перевезень вантажів і пасажирів переважають залізничний та автомобільний, оскільки через територію району проходять залізниці і шосе міжнародного значення, які простягаються з Росії до українських портів на Чорному та Азовському морях, а також інших європейських країн. Найбільший транспортний вузол— Харків, важливе значення мають річковий порт Кременчук, залізничні вузли Конотоп, Полтава, Лозова.
Рекреаційний комплекс району використовує мальовничі ліси у долинах річок, поблизу озер, мінеральні води, пам'ятки архітектури Харкова, Полтави, Глухова, Путивля, місця історичних подій, розвитку народних промислів і ремесел (Конотоп, Сорочинці, Опішня, Кролевець тощо).

Міста

Найбільшим містом, ядром Північно-Східного соціально-економічного району є Харків (1500 тис. осіб). Воно одночасно є центром Харківського промислового вузла — одного з найбільших в Україні. Провідними галузями індустрії у місті є машинобудування, де зайнято понад 50% виробничо-промислового персоналу й виробляється сотні найменувань важливої для господарського комплексу продукції (від турбін і тракторів до контрольно-вимірювальних приладів, підшипників тощо). Також у Харкові є значна кількість підприємств хімічної, легкої та харчової індустрії. Місто є одним з найбільших в Україні транспортним вузлом (8 напрямків залізниць), науково-освітнім та культурним центром (Північно-Східний науковий центр НАН України, понад 20 вузів, 6 театрів, 70 музеїв та ін.).
Полтава (315 тис. жителів) — адміністративний, економічний та культурно-науковий центр однойменної області. Згадується місто в літописах ще з XII ст. Промисловість його спеціалізується на електротехнічному та інших видах точного машинобудування, галузях харчової та легкої індустрії. У місті діє 5 вузів, 2 театри, 6 музеїв. Місто Суми (298 тис. жителів) є третім за величиною в соціально-економічному районі. Воно є центром промислового вузла, спеціалізується на машинобудуванні, хімічній та нафтохімічній, легкій та харчовій промисловості. Тут є три вузи, два театри та інші культурно-освітні заклади.

Питання для закріплення знань

1. Які особливості ЕГП Північно-Східного СЕР?
2. Які характерні риси населення та природоресурсного потенціалу району?
3. Яка спеціалізація господарського комплексу?
4. Які характерні риси найбільших міст СЕР?

Практичні завдання

1. Позначте на контурній карті спеціалізацію МБК Північно-Східного соціально-економічного району.
2. Дайте порівняльну характеристику АПК двох областей району.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом