Гілецький Й.P.
Географія України

Карпатський район

§ 44. Карпатський район (ЕР)

Питання для повторення
1. Яке місто є найбільшим у Карпатському ЕР?
2. Які особливості економіко-географічного положення району?
3. Яка з областей межує з найбільшою кількістю країн?
4. Які території і коли увійшли до складу України в середині XX століття?

Загальні відомості і ЕГП

До складу Карпатського економічного району входять чотири області (Львівська, Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська) загальною площею 56,6 тис. км кв; чисельністю жителів 6,5 млн. осіб. Територія району в минулому була осередком формування могутнього Галицько-Волинського князівства, яке продовжило українську державність до середини XIV століття. Окремі землі входили до складу різних держав і тільки в середині XX століття об'єднані з основною частиною української території. Знаходячись у західній частині України, район займає центральні терени Європи і виходить до кордонів України з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Молдовою. Ці країни з перехідною економікою мають власні проблеми, але за рівнем розвитку окремих галузей помітно випереджають нашу державу, а тому є вигідними економічними партнерами. Карпатський регіон перетинають важливі міжнародні транспортні магістралі (трубопроводи, залізниці, шосейні дороги), раціональне використання яких сприяє його економічному зростанню.

Населення і трудові ресурси

Район виділяється серед інших тим, що демографічна ситуація не набрала тут надто загрозливого характеру. За підсумками 1996 року, у двох областях району (Івано-Франківській та Закарпатській) був незначний додатний приріст населення. У Закарпатській області, впродовж усього післявоєнного періоду, спостерігалася найбільша народжуваність в Україні. За підсумками 1999 року у Закарпатті також почався процес депопуляції (10,8 — 11,2 = -0,4 на 1000 осіб населення).
Частка сільських жителів і на сьогодні у Карпатському регіоні становить 51%. Середня густота сільського й в цілому всього населення одна з найвищих серед економічних районів — 115 осіб на км кв, що значно перевищує пересічну для країни. Львівська область, де в містах проживає 61% мешканців, займає четверте місце за густотою населення в Україні (125 осіб на км кв).
Своєрідний район і тим, що зараз у ньому одна з найвищих часток (понад 85%) українського населення, добре виражені етнографічні групи корінних жителів краю зі своєрідним побутом та культурними традиціями. Представники національних меншин (росіяни, євреї) проживають у містах, а угорці, словаки, поляки, румуни, молдавани — переважно у прикордонних районах. Незважаючи на те, що територія цього району у минулому входила до складу різних країн, які проводили політику денаціоналізації корінного населення, народ зберіг почуття патріотизму, любові до рідної мови, поваги до української церкви, традицій батьків і прадідів.
Щодо трудових ресурсів, то тут сформувався значний надлишок їх, особливо у сільській місцевості. Це зумовлює високий рівень безробіття, значні маятникові міграції, виїзд мешканців на сезонні роботи на східні терени України, в інші держави. Останнім часом став від'ємним і механічний приріст населення Карпатського економічного району.

Природні умови і ресурси

У межах Карпатського економічного району знаходиться Передкарпатська паливно-сировинна база країни. Отже, район багатий на мінеральні ресурси. Важливе місце серед запасів паливних ресурсів належить Львівсько-Волинському кам'яновугільному басейну, де переважає газове вугілля (придатне для газифікації й коксування) з домішками сірки. У Закарпатті, Передкарпатті та Придністров'ї є буре вугілля, яке залягає малопотужними пластами. Поклади нафти та газу зосереджені в основному у Передкарпатському нафтогазоносному басейні. Найбільші нафтові родовища: Долинське, Битківське, Лопушнянське; газові: Угерське, Рудківське, Більче-Волицьке та ін. У районі є значні запаси менілітових сланців (Передкарпаття).
Рудних корисних копалин тут є небагато. Зосереджені вони в основному у Закарпатській області (поліметалеві, ртутні руди, золото).
За запасами мінеральної хімічної та будівельної сировини район один з найбагатших у країні. Найважливіші серед родовищ: Калусько-Голинське і Стебницьке калійних солей, Яворівське, Немирівське, Подорожнянське сірки (Львівська область), кам'яні солі (Солотвинське), озокериту (Бориславське), а також соляні розсоли у Передкарпатті. Будівельні викопні ресурси характеризуються великою різноманітністю. Тут зосереджені великі поклади цементної сировини (Львівська, Івано-Франківська області), а також, гіпсу, мармуру, глини, кварцових пісків тощо.
Найбагатший район на водні, гідро- та лісові ресурси. Густа річкова сітка (системи Дністра, Прута, Тиси), багато штучних водойм, великі запаси підземних вод. Гірські річки хоч невеликі, але завдяки швидкій течії мають значні запаси гідроенергії.
Основні масиви лісів зосереджені у Карпатах.
Поверхня району охоплює рівнинні простори низовини Малого Полісся, Подільської та Хотинської височин, рівнин Передкарпаття і Закарпаття, а також частину Карпатської гірської системи з висотами до 2000 метрів.
Помірно континентальний клімат з достатнім, а в деяких районах надмірним (Карпати) зволоженням зумовили формування на рівнинах природних комплексів мішаних лісів з дерново-підзолистими, іноді заболоченими грунтами та лісостепу — з сірими лісовими та чорноземними грунтами. У горах добре виражена висотна поясність. У Закарпатті склалися сприятливі природні умови для вирощування теплолюбних культур завдяки тому, що гірськими хребтами вони захищені від холодних повітряних мас з півночі.
Карпатський економічний район має значні природні рекреаційні ресурси. Це мінеральні води Трускавця, Сваляви, Східниці, лікувальні болота, мальовничі ландшафти Карпат, Поділля тощо. Багатий район і на історико-архітектурні пам'ятки, місця історичних подій тощо.

Господарський комплекс

Провідними міжгалузевими комплексами в економічному районі є паливно-енергетичний, машинобудівний, хіміко-індустріальний, будівельний, лісовиробничий, агропромисловий, легкої промисловості, транспортний та рекреаційний. Паливно-енергетичний комплекс базується на видобутку палива, переробці нафти (Надвірна, Дрогобич) та виробництві електроенергії на теплових (Бурштинська, Добротвірська ДРЕС) електростанціях. Крім того, важливу роль відіграють газосховища, компресорні станції, розподільчі електропідстанції, які забезпечують транспортування газу й передачу електроенергії у країни Європи.
Основними галузями машинобудівного комплексу району є автомобілебудування (виробництво автобусів, автонавантажувачів, автомобільних кранів), сільськогосподарське машинобудування (оприскувачі, міні-трактори), радіотехнічна, радіоелектронна (телевізори) промисловість, приладо- та верстатобудування.
Хіміко-індустріальний комплекс району базується в основному на місцевій хімічній сировині та паливно-енергетичних ресурсах. Найбільшими центрами хімічної промисловості є Калуш, Стебник, Новий Розділ, Сокаль, Дашава, Івано-Франківськ, Львів, Борислав.
Найрізноманітніша продукція виробляється підприємствами будівельно-індустріального комплексу. Це видобуток і обробка будівельного каміння, виготовлення цементу, залізобетонних конструкцій, цегли, черепиці тощо. Найбільші цементні заводи розміщені у Миколаєві, Івано-Франківську.
Лісовиробничий комплекс Карпатського економічного району складається з усіх виробництв: від лісозаготівлі до лісохімії. Основними регіонами розвитку комплексу є передгір'я Карпат (Жидачів, Івано-Франківськ, Чернівці, Свалява, Надвірна, Брош-нів-Осада та ін.).
Сільськогосподарське виробництво АПК району має значні відмінності на території. Терени Передкарпаття спеціалізуються в основному на льонарстві, картоплярстві та молочно-м'ясному тваринництві. На більшій частині лісостепу провідними є зернове господарство, буряківництво, м'ясо-молочне тваринництво. У Карпатах поряд з льонарством розвивається молочно-м'ясне тваринництво, у тому числі вівчарство, на Закарпатті — виноградарство, садівництво, молочно-м'ясне тваринництво. Харчова промисловість переважно зорієнтована на переробку місцевої сировини, тому провідними галузями є борошномельна, цукрова, плодоовочева, спирто-горілчана, виноробна, тютюнова, молочна, м'ясна.
Використовуючи місцеву та привізну сільськогосподарську сировину, а також значні трудові ресурси району, набув значного розвитку комплекс легкої індустрії.
Основними центрами комплексу є Львів, Чернівці, Червоноград, Коломия, Ужгород, Мукачеве, Івано-Франківськ, Тисмениця.
Серед галузей транспортного комплексу найбільше значення мають залізничний та автомобільний, а також: трубопровідний та повітряний види транспорту. Шляхи сполучення переважно мають загальнодержавне й міжнародне значення. Найбільшими транспортними вузлами, крім обласних центрів, є також міста Чоп, Стрий, Ходорів, Коломия.
Найважливіші центри рекреації та туризму: Трускавець, Моршин, Яремча, Ясиня, Львів, Ужгород, Чернівці та ін.

Міста

Найбільшим містом Західного соціально-економічного району є Львів (близько 800 тис. мешканців). У промисловому комплексі міста провідне місце займають машинобудування (транспортне, сільськогосподарське, радіоелектронне, верстатобудування), хімічна і нафтохімічна промисловість, а також галузі легкої та харчової індустрії, виробництво будівельних матеріалів. У Львові знаходиться Західний науковий центр НАН України, понад 10 вузів різного профілю, в тому числі національний університет ім. І. Франка, університет «Львівська політехніка», 5 театрів, серед них театр опери і балету, 9 музеїв, картинна галерея та ін.
Івано-Франківськ (близько 240 тис. жителів) є значним економічним і культурно-освітнім центром області та СЕР. Провідними у місті є машинобудування, хімічна, лісова, легка та харчова галузі промисловості, будівельно-індустріальний комплекс. До наукових та культурно-освітніх комплексів входять науково-дослідні інститути, чотири вузи, серед яких Прикарпатський університет, медична академія, технічний університет нафти і газу, теологічний інститут, а також драматичний театр, філармонія, музеї.
Другим за величиною економічним і культурним центром у Західному соціально-економічному районі є Чернівці (260 тис. жителів). Місто відоме з часів Київської Русі. Зараз воно є центром промислового вузла і спеціалізується на легкій і харчовій промисловості, а також машинобудуванні та деревообробній індустрії. Серед установ соціальної інфраструктури важливу роль відіграють Чернівецький університет, медичний інститут, цілий ряд НДІ, середніх спеціальних закладів, 2 театри, музеї, серед яких літературно-меморіальні О. Кобилянської, Ю. Федьковича.
Ужгород (понад 125 тис. жителів) — найменший серед обласних центрів України. Виник населений пункт у IX столітті. Зараз це промисловий центр з розвинутими машинобудуванням, лісовою, легкою та харчовою галузями промисловості. У місті працює університет, два театри, музеї.

Питання для закріплення знань

1. Які специфічні риси ЕГП Карпатського економічного району?
2. Які особливості населення ЕР?
3. На яких ресурсах базується господарський комплекс району?
4. Яка господарська спеціалізація ЕР?
5. Які характерні риси обласних центрів у межах району?

Практичні завдання

1. Дайте порівняльну характеристику населення Закарпатської і Львівської областей.
2. Зобразіть схематично спеціалізацію ПЕК району.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом