Масляк П.О. (упорядник)
Хрестоматія з географії України

Розвиток картографії в Україні

Я. Жупанський

Україна в XVIII-XIX століттях

Подальший розвиток географічної науки і практики пов'язаний з проникненням Росії до берегів Чорного і Балтійського морів. Так, у 1764 р. було остаточно ліквідовано гетьманство, а в 1775 р. — завойовано Запорізьку Січ. У результаті другого (1793 р.) і третього (1795 р.) поділів Польщі вся Правобережна Україна відійшла до Росії, а ще за часів першого поділу Польщі до Австрії відійшли східна Галичина (1772 р.) і Буковина (1774 p.). Інтенсивно заселялось Чорноморське узбережжя як українськими та російськими поселенцями, так і німцями-колоністами з Прусії, Швабії, Саксонії, Вюртембергу, а також болгарами, греками, сербами, молдаванами.
Політичні та економічні реформи в Росії початку XVIII століття позначились на Україні. Зокрема, розпочалось дослідження родовищ кам'яного вугілля в Донбасі. Першовідкривачем донецького вугілля вважається Г. Капустін, який в 1721-1723 pp. брав участь в роботі .пошуково-розвідувальних експедицій і на р. Кундрючій, в 1721 р. відкрив поклади кам'яного вугілля. В 1781-1782 pp. у долині р. Саксагань розпочалося дослідження родовищ залізних руд,
У цей час в Україні виникають нові великі мануфактури (тютюнові, суконні, вітрильно-полотняні, порохові тощо).
Розвивається тонкорунне вівчарство, розширюється вирощування високоякісного тютюну. З України до сусідів, зокрема до Росії, вивозяться худоба, селітра, прядиво, а завозиться залізо, металеві вироби, папір тощо. Оскільки на півдні України порівняно довгий час не було кріпосного права, регіон вів жваву торгівлю з іншими районами України, Росією, Кримом, Туреччиною, Польщею. Не втратив свого значення і чумацький промисел солі. Отже, до кінця століття в Україні нараховувалося понад 200 порівняно великих промислових підприємств. Окрім традиційних ткацьких мануфактур і солеварень, розвивалися ливарні, металообробні, порохові, вуглевидобувні підприємства.
Нагромадження інформації про природу, населення, господарство мало своїм наслідком появу нових географічних описів, карт, атласів. Перший опис Росії, включаючи й Україну, належить Івану Кирилову. В 1731 р. він видав книжку «Цветущее состояние Всероссийского государства», а в 1734 р. — перший том атласу Росії, де була оглядова карта і обласні загальногеографічні карти. В 1745 р. Академія наук надрукувала «Атлас Российской империи», в якому є інформація і про Україну. Під час проведення генерального межування в 70 — 80-х роках складено карти Київської, Новоросійської, Азовської губерній.
У другій половині XVIII століття академік П. Паллас очолив експедицію в Україну і в 1799-1801 pp. видав «Записки путешествия в южные губернии России с 1793 по 1794 г.» у 3-х томах, а також «Краткое физическое и топографическое описание Таврической области». В 1768-1775 pp. під керівництвом академіка І. Гюльденштедта працювала експедиція, яка досліджувала грунти, рослинність, тваринний світ півдня України. В результаті досліджень висловлено припущення про рослинне походження чорноземів. Академік В. Зуєв у 1781-1782 pp. описав природу, населення і господарство Лівобережжя, Криворіжжя, Причорномор'я.
Починаючи з 1782 р. і до 1857 р. в Україні проводилися переписи (ревізії) всього чоловічого населення. Зокрема, в 1765-1769 pp. на Лівобережжі проведено генеральну ревізію (генеральний опис, або Румянцевський опис) населення. Дещо пізніше (з початку XVIII ст.) церквою почалася реєстрація народжуваності і смертності християнського населення. В 1780-х роках О.Шафонський склав «Топографічний опис Чернігівського намісництва». В 1798 р. в Москві видано книгу Я.Маркевича «Записки про Малоросію, її жителів та виробництво».
Розвиток товарного виробництва супроводжувався виникненням спеціалізованих сільськогосподарських районів. Зокрема на Ліворебежжі поширювалося вирощування на продаж тютюну і конопель. На значних площах Правобережжя збирали врожаї пшениці і цукрових буряків, на півдні України — пшениці, розводили тонкорунних овець. З України вивозили велику кількість хліба, продукти тваринництва, рибальства, мисливства, мануфактурні, а згодом фабрично-заводські вироби (свічки, канати, полотна тощо). З Прикарпаття вивозили нафту. Задоволення потреб господарства і розвиток науки в Україні забезпечувалися розвитком освіти, включаючи й географічну. В 1784 р. відкрито перший університет у Львові.
Таким чином, господарський розвиток українських земель, поглиблення спеціалізації господарства, міграція населення сприяли поширенню географічних знань про Україну, розвиткові географічних досліджень на її території.

Я. Жупапський

Розвиток картографії в Україні

Наприкінці XVII ст. і на початку XVIII ст. в Україні розпочалися топографічні знімання територій окремих полків. Оригінальною картою території України XVII. століття є «Чертежъ украинским и черкасским городамъ отъ Москвы до Крыма», що зберігається в Швеції. Близько 1685 р. створено карту «Чертежъ Крыма и Азовского моря». В академічному «Российском Атласе» (1745 р.) вміщені карти Київщини, Криму, Причорномор'я.
Перші вітчизняні друковані карти опубліковані в 1661 р. у «Патерику Києво-Печерському» в Києві. Це карти «Зображення печери преподобного Феодосія» та «Зображення печери преподобного Антонія» з оригіналів, що складені в 1652-1655 pp.
Першими картами української території, що виконані на основі топографічних вимірів, стали карти Т.Маковського і Г.Л. де Боплана (вперше з назвою «Україна»). їх опубліковано в першій половині XVII століття. Томаш Маковський є автором карти Литви і Дніпра на 4-х аркушах в масштабі 1:1300000. Карта перевидавалася в різних атласах протягом майже всього XVII століття та охоплювала українські землі аж поза Дніпром, північніше лінії Снятии — Кам'янець — Брацлав — Черкаси.
Найвидатнішими картами XVII століття є карти Г.Л. де Боплана. їх виконано на підставі проведених топографічних вимірів, вони є доповненням до відомого «Опису України». Найбільшою з них є карта України в масштабі 1:452000, вигравійована і видана в 1650-1653 pp. В.Гондносом в Данцігу (нині м. Гданськ). У 1651 р. тут уперше видана генеральна карта України Г.Л. де Боплана в масштабі 1:1800000. Карти Г.Л. де Боплана широко використовувалися в інших картографічних працях і перевидавалися впродовж XVII століття, а також в першій половині XVIII століття.
Швидкий розвиток торгівлі і промисловості вимагав якнайшвидшого картографічного вивчення Росії, включаючи й Україну. Традиційні методи і прийоми виявилися недостатніми.
Тому в 1720 р. було прийнято указ про початок першого в Росії державного картографічного знімання. Зйомки виконувалися за допомогою визначених астрономічних координат широти (інструментально) і довготи (на підставі розрахунків за відстанню і різницею широт точок). Карти орієнтувались на північ. Така методика давала можливості об'єднувати їх за окремими територіями.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом
Завантажити книгу
Система Orphus