Масляк П.О. (упорядник)
Хрестоматія з географії України

Воблий Костянтин Григорович. Геренчук Каленик Іванович. Дмитрієв Микола Ізмаїлович. Клосовський Олександр Вікентійович

О. Хомра

Воблий Костянтин Григорович

Воблий Костянтин Григорович (27.05.1876, смт. Царичанка Дніпропетровської області — 12.09.1947, Київ) — український економгеограф, економіст, статистик, академік АН України з 1919 p., заслужений діяч науки УРСР з 1944 р. У 1900 р. Закінчив Київську духовну академію, у 1904 р. — Варшавський університет. З 1906 р. — приват-доцент політичної економії і статистики Київського університету, пізніше — професор Київського комерційного інституту (тепер інститут народного господарства).

У 1928-1930 pp. — віце-президент АН УРСР. У 1939-1942 pp. — завідуючий відділом, 1942-1947 pp. — директор Інституту економіки АН УРСР; одночасно (1933-1947 pp.) — завідуючий кафедрою економічної географії Київського університету. Організатор української економіко-географічної школи. Основні наукові праці присвячені проблемам розвитку і розміщення продуктивних сил України, створенню нових галузей промисловості та комплексному розвиткові районів. Розробив наукову схему економічного районування України. Виділив на території країни такі райони: Південно-Східний, Центральний і Західний.

Вивчав проблеми бурякоцукрової промисловості, комплексного освоєння Великого Дніпра, внутрішньої і зовнішньої торгівлі. Автор кількох підручників із статистики і економічної географії України (підручник «Економічна географія УРСР» витримав 5 видань). Вивчав історію народного господарства, економічну статистику, демографію, економіку страхової справи. Автор робіт з організації праці науковців.

С. Кукурудза

Геренчук Каленик Іванович

Геренчук Каленик Іванович (14.11.1904, с. Біла Хмельницької області — 5.11.1984, Львів, поховано у Кам'янці-Подільському) — український фізико-географ, геоморфолог, ландшафтознавець, доктор географічних наук з 1958 p., професор з 1960 р. У 1925 р. закінчив Кам'янець-Подільський інститут народної освіти.

Вчителював, викладав у вузах: Кам'янець-Подільському учительському інституті (1932-1938 pp.), Ростовському університеті (1938-1941 pp.), був завідуючим кафедрами фізичної географії Чернівецького (1945-1954 рр.) та Львівського (1954-1974 рр.) університетів, в 1979-1984 pp. — професор Львівського університету. К. Геренчук — один з засновників структурної геоморфології.

Основні праці присвячені питанням розвитку рельєфу, проблемам ландшафтознавства, фізико-географічного районування території України, природоохоронним проблемам, загальним і регіональним питанням фізичної географії, геоморфології. Автор підручника і кількох навчальних посібників для студентів вузів та вчителів. Співавтор 8 монографій, присвячених природі західних областей України. Очолював Львівський відділ Українського географічного товариства.

Основними працями є «Тектонічні закономірності в орографії і річковій сітці Руської рівнини» (1960 p.), «Основні проблеми фізичної географії» (1960 р), «Польові географічні дослідження» (1976 р), «Загальне землезнавство» (1984 р).

Г. Дубинський

Дмитрієв Микола Ізмаїлович

Дмитрієв Микола Ізмаїлович (9.04.1886 р., с. Ульянівка Сумської області — 8.11.1957 p., Харків) — український фізико-географ, геоморфолог, доктор географічних наук з 1938 p., професор з 1922 р. У 1912 р. закінчив Харківський університет, викладав у ньому 1916-1957 pp. Одночасно 1928-34 pp. — завідуючий сектором фізичної географії Українського науково-дослідного інституту географії і картографії, 1930-1941 pp. — завідуючий сектором Науково-дослідного інституту геології при Харківському університеті. У 1943-1957 pp. — завідуючий кафедрою регіональної фізичної географії Харківського університету. Автор першого узагальнення геоморфології території України (1936 рр).

Досліджував еволюцію рельєфу території України, на базі геологічної будови й рельєфу вперше здійснив її геоморфологічне районування. Вивчав антропогенові відклади України. Обгрунтував походження, поширення і стратиграфію лісових порід, встановив південну межу моренних відкладів антропогенового зледеніння на території України, картував тераси річкових долин Дніпра та інших річок. Склав фізико-географічну карту України.

М. Щербань

Клосовський Олександр Вікентійович

Клосовський Олександр Вікентійович (1848, Житомир — 13.04.1917, Петербург) — відомий метеоролог і геофізик, доктор географічних наук з 1844, член-кореспондент Петербурзької АН з 1910 р. У 1968 р. закінчив Київський університет. У 1869-1876 pp. працював у Київській військовій гімназії і розробляв матеріали метеорологічних спостережень по Києву. У 1876 р. — на викладацькій роботі в університетах: 1878-1879 pp. — у Київському, 1880-1907 pp. — Новоросійському в Одесі, з 1909 р. — Петербурзькому і одночасно на Вищих жіночих курсах. Організував спеціальну мережу метеорологічних пунктів на південному заході Росії, яка у 1886 р. розпочала регулярні спостереження.

Ініціатор створення магнітно-метеорологічної обсерваторії в Одесі (1892 р). Редактор-видавець праць метеорологічної мережі Південного Заходу Росії «Метеорологічний огляд» (19 випусків, 1887-1909 pp.), «Літописів Магнітно-метеорологічної обсерваторії Новоросійського університету» (11 томів, 1894-1906 pp.). Один із засновників медичної кліматології.

Розвивав ідеї використання експериментальних і математичних методів при вивченні фізики атмосфери та про єдність усіх геофізичних явищ. Автор фундаментальних праць з кліматології Росії та України, погодного режиму, температури і солоності вод Чорного моря.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом