Масляк П.О. (упорядник)
Хрестоматія з географії України

Золото України: використання, походження, поклади. Залізні руди України: типи, поклади, екологічні проблеми

У пошуках українського Клондайку

«Якщо найзначнішою геологічною знахідкою минулого століття був Клондайк, то українське золото слід вважати найзначнішою знахідкою нинішнього століття». Так писала одна із західних газет 1966 року. Приводом же для такого твердження послужило повідомлення про сенсаційну знахідку геологів Новомосковської геологічної експедиції на невеличкій річці Мокра Сура в Придніпров'ї. Це тут у чотирьох свердловинах було знайдено золота в кілька разів більше, ніж у золотоносних жилах річки в Клондайку. Напевно, ви читали твори Джека Лондона і знаєте, яка «золота лихоманка» виникла в той час в Америці.

Історія пошуків золота на Алясці не сягає глибин століть. А як же в Україні? В історичній літературі є згадки про те, що древні греки ще дві тисячі років тому видобували золото й срібло на річці Росі, притоці Дніпра. Народні перекази доносять до нас відомості про штольні в Карпатах, в яких добували золото кілька сотень років тому.

Використання золота

Для нас золото — це, перш за все, прикраси. Але діапазон використання цього благородного металу дуже широкий і весь час розширюється. Без золота не обійтися під час виготовлення надзвукових літаків, космічних ракет, ядерних реакторів, електронних приладів і пристроїв. Радіоактивне золото заміняє платину в ролі каталізатора у хімічних реакціях. Це також чудовий провідник тепла і електрики.

Про використання золота як ідеального антикорозійного покриття було відомо ще інкам у доколумбовій Америці. З одного грама золота можна прокатати лист товщиною стотисячної частки міліметра площею 28 м2 або витягнути дріт довжиною 2 км. Згадайте хоча б золоті куполи древніх храмів Києва, де теж використане таке золото. Без золота зараз взагалі не можна уявити собі прогрес науки і техніки. Зростає застосування цього металу в медицині. І, нарешті, золото — основний вимірювач вартості товарів на міжнародному ринку.

Походження і види золота

Якого ж походження буває золото? Найбільше зустрічається золото гідротермальне, тобто таке, що утворилося в гарячих магматичних розчинах і осіло в так званих кварцевих та карбонатних жилах. В природних умовах золото має домішки міді, ванадію, срібла, платини та інших металів. Буває золото і вулканічного походження, як, наприклад, у Мужіївському родовищі в Закарпатті. Тут дорогоцінний метал утворився в момент вибуху вулкана. Тому і знаходять його у вулканічній породі.

Загалом же золото зустрічається в корінному і розсипному заляганні. Розсипне золото утворилося від природної руйнації чи дроблення золота корінного залягання. Під впливом перепадів температур, вітрів, дощів корінна порода, в якій є золото, поступово вивітрюється. В таких місцях, правда, досить рідко, зустрічаються самородки золота. В Австралії геологи знайшли самородок вагою 60 кг.

Способів пошуку золота безліч — від найдавнішого — промивка річкового піску за допомогою лотка, аж до сучасних геофізичних. Цікаво, що одною із прикмет у пошуках золота є червоні квіти. Якути кажуть: — золото шукай там, де червоні квіти.

Поклади золота в Україні

Які ж сучасні адреси золота в Україні? Їх багато. Це Карпати, Придніпров'я, Донбас, Крим. Цікаво, в деяких географічних назвах України відбито наявність у цій місцевості золота. Так, дорогоцінний метал виявлено в Закарпатті у розсипному стані в річищах Золотий Потік, недалеко від гори Золотухи, біля села Яблуневе та в інших місцях.

Цікаві гірничі виробки, що недалеко від Берегового на Закарпатті. В них турки 400 років тому добували золото. Це родовище дістало назву Мужіївське. Золото тут високої якості, залягає неглибоко. Родовище дуже велике. Але є й труднощі. Мужіївське золото є у вулканічній породі в тонко розсіяному стані. Та українські вчені і тут знайшли вихід. Під керівництвом академіка Ф.Овчаренка уперше в світі було розроблено новий метод збагачення золота шляхом вирощування спеціальних бактерій, які збирають на свої мембрани дорогоцінний пісок.

Родовище золота на Мокрій Сурі поблизу Дніпропетровська за розмірами і запасами не поступається Мужіївському. Воно, як і родовище Закарпаття, теж корінного залягання. Золото тут високої якості. Воно залягає у вигляді крупинок у карбонатно-кварцевій породі в тілі Українського кристалічного масиву або щита. Золоторудні жили залягають неглибоко.

Є поклади золота і біля Запоріжжя. Цікаво, що це золото є найдревнішим у світі. Йому вже понад три мільярди років. Поклади золота є також біля Луганська та Кіровограда. Кіровоградське золото має таку високу якість, якій немає аналогів у світі.

(за І.Падалкою)

Залізна руда України

Доля світового споживання заліза серед інших металів складає 95%. Це — головний «кит», на якому тримається сучасна цивілізація.

Залізо входить до складу чотирьох головних рудних мінералів:

Родовища, що пов'язані з магматизмом, багаті на вміст заліза (близько 70%) і складаються із гематиту та магнетиту.

В Україні розвідано 49 родовищ залізних руд, загальні запаси яких становлять понад 28 млрд. тонн, що складає близько 8-9% від світових. Основна частина залізних руд нашої держави (66,8%) зосереджена в Криворізькому басейні. Крім того, родовища залізної руди є в Кременчуцькому, Білозерсько-Оріхівському, Приазовському та Керченському районах.

Типи та поклади залізних руд

Залізні руди України представлені трьома основними типами: багатими (з вмістом заліза 51-58%), відносно бідними залізистими кварцитами (з вмістом заліза 30-34%) і оолітовими бурими залізняками (з вмістом заліза близько 38%).

Поклади залізних руд в Україні розробляються потужними гірничо-збагачувальними комбінатами — Південним, Ново-Криворізьким, Північним, Інгулецьким, Центральним на базі руд Криворізького басейну, Полтавським біля Кременчука та Комиш-Бурунським у Криму в районі Керчі, а також 18 шахтами. Видобуток сирих залізних руд становить 218-227 млн. тонн щорічно.

Широко розповсюджені мемонітові (болотні) руди, на основі яких у минулі віки діяли сотні залізоплавильних печей — на Поліссі та в деяких інших районах. Для промислового освоєння нині вони непридатні. Використання їх можливе тільки у віддаленому майбутньому.

Залізисті кварцити — основне джерело залізорудної сировини в Україні. Вони, як бідні руди, потребують збагачення з отриманням залізорудного концентрату. Для цього використовуються магнітні сепаратори. У загальному виробництві товарної продукції залізорудний концентрат складає близько 75%, решта — багата руда. З концентрату виробляється агломерат і окатиші — сировина для виплавки чавуну.

Україна із сирої руди отримує 108-109 млн. тонн товарної руди, в тому числі методом збагачення 80 млн. тонн концентрату із вмістом заліза 60-63%, 28-29 млн. тонн багатої руди. За раціональної організації випуск товарної руди можна збільшити. Основна частина видобутку руди зосереджена в Кривбасі, де експлуатується 12 родовищ багатих руд і великі родовища залізистих кварцитів. У Кременчуцькому районі розробляється Горішньо-Плавнинське і Лавриківське родовище, а в Білозерсько-Оріхівському — Південно-Білозерське. У Приазов'ї розміщено ряд родовищ, що не розробляються — Маріупольське, Куксунгурське, Гуляйпільське тощо.

Значна частина залізорудної сировини (понад 30 мільйонів тонн) експортується в країни Східної Європи, що приносить певні валютні накопичення.

Нині забезпеченість України розвіданими запасами залізних руд становить 90-100 років. Але наша держава має значні прогнозні запаси, які будуть розвідані і передані в розряд промислових.

Таким чином, залізорудного голоду в Україні не передбачається навіть у дуже віддаленому майбутньому. Не відчувається він і в світовій економіці. На земній кулі є багато родовищ типу Криворізького — це Лейк-Сьюпіріор Лабрадорського прогину в Північній Америці, С'єрро-Болівар у Венесуелі, Мінас-Жерайс (Бразилія), Хамерслі (Австралія). Запаси цих руд величезні — сотні мільярдів тонн.

Але, незважаючи на це, товарні запаси руди є досить цінною промисловою сировиною. Нині на світовому ринку тонна збагаченої руди коштує 21-22 долари, окатишів — 37-43.

Екологічні проблеми

Розробка родовищ залізних руд в Україні супроводжується гострими екологічними проблемами. Величезні кар'єри, шлакосховища, відвали, відходи від збагачення стали справжньою бідою багатьох районів країни. Разом з тим уже зараз можливе перехідне раціональне комплексне використання супутніх компонентів видобутку сирої руди для виробництва будівельних матеріалів і не тільки їх. Червоні та жовтаві дрібносмугасті джеспіліти — цінна сировина для виготовлення художніх і навіть ювелірних виробів. Деякі самоцвіти джеспіліту не поступаються ні красою, ні якостями уральським і кримським яшмам.

Звичайно, раціональне використання залізорудних запасів України не обмежується лише комплексним використанням супутних компонентів видобутку залізної руди. Важливо з економічної точки зору організувати кругообіг заліза в народному господарстві таким чином, щоб головна доля у виплавці сталі припадала на так звані екрани — відпрацьовані деталі машин, відходи металургійного та машинобудівного виробництва, металобрухт. Нині в Україні ця проблема все ще не вирішена. Сотні тисяч тонн металевих відходів захаращують виробничі площі промислових підприємств. Залізний брухт вивозиться на смітники, закопується в землю, іржавіє під відкритим небом. А тим часом руда видобувається із глибини, що перевищує 1 кілометр, і країна відчуває гостру потребу в продукції сталеплавильних виробництв і трубних заводів.

(за О.Гацою і В.Міщенком)
Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом