Масляк П.О. (упорядник) Хрестоматія з географії України

Графіт

Графіт — листувато-пластинчаста відміна вуглецю, того самого, із якого складається найдорожчий із усіх самоцвітів і найтвердіший мінерал алмаз, а також звичайнісінька сажа. Утворення графіту відбувається при високій температурі у вулканогенних і магматичних гірських породах.
Графіт — цінна сировина майже всіх галузей народного господарства, аж до атомної енергетики і оборонної промисловості включно. Використовується для виробництва будь-яких ливарних форм, тиглів, реторт, вогнеупорів, акумуляторів, електровугільних елементів, метало-графітових виробів, колоїдно-графітових препаратів, змазувально-охолоджувальних рідин, олівців, технічних алмазів та інших виробів. Один їх перелік вказує на універсальність застосування цього мінералу.
Потреба України в графіті постійно зростає і найближчим часом збільшиться в 2-3 рази. Графіт — також дефіцитна сировинана світовому ринку. В нашій країні зосереджені одні з найбільших у світі запасів цих мінеральних ресурсів. Заваллівське родовище (Криворізька область) — найбільше не тільки в Україні, а й у світі. Графітові руди є також у Кіровоградській, Запорізькій та Донецькій областях — Петровську, Маріуполі й Троїцьку. Загальні розвідані запаси графітових руд в Україні становлять понад 97 мільйонів тонн, із них 86% припадає на Заваллівське родовище, яке нині інтенсивно експлуатується.
При існуючому видобутку графіту — близько 900 тис. тонн — запасів Заваллівського родовища вистачить на 100 років. Руда з кар'єру надходить до збагачувальної фабрики, а потім — до споживачів. Вартість тонни крупнолускатого збагаченого графіту на світовому ринку становить від 540 до 1500 доларів.
Україна постачає заваллівський графіт у багато країн світу і лише 28% його використовує для власних потреб. Найбільшим споживачем є Росія. Крім того, український графіт експортується в Японію, Болгарію, Польщу, Німеччину, Чехію, Словаччину, В'єтнам, Угорщину, Іран, Нігерію, Грецію, Австрію, Бельгію та в інші країни. Нині комбінат у Заваллі значно знизив свою продуктивність. Це пов'язано з відсутністю капіталовкладень для освоєння нового проммайданчика та необхідністю заміни спрацьованого технологічного устаткування. Враховуючи ту обставину, що розвідані запаси кристалічного графіту на Петровському, Маріупольському та Троїцькому місцезнаходженні невеликі, виникла проблема розширення існуючої або ж створення нової бази на Заваллівському родовищі, а також можливість повторного використання відпрацьованого графіту.
Останнім часом на території України виявлені нові родовища зі значними прогнозними ресурсами графіту — Буртинське, Балахівське, Сачкінсько-Троїцьке, ряд нових дільниць у районі Завалля. Буртинське родовище розташоване на Хмельниччині. Середній вміст графіту в руді тут складає 6,7%. Збагачення цих руд не вимагає складних технологій. Це дуже перспективне родовище, яке має розроблятися відкритим (кар'єрним) способом. Важливе також і те, що родовище розташоване на неорних землях, тобто з сільськогосподарського обігу не будуть вилучатися цінні землі.
Перспективним є і Балахівське родовище із значними запасами графітової руди.
Графіт — велике багатство нашого народу. Україна може стати світовим постачальником не тільки цього цінного і досить дорогого мінералу, але, що особливо важливо, виробів із нього — металево-графітових, змазувально-охолоджувальних та штучних алмазів.

(за О.Гацою і Л.Бочаєм)

Флюорит

Флюорит — великий обманщик. Напевне, тільки він із множини багатоликих самоцвітів здатний імітувати будь-який самоцвіт. Кольорова гама цього мінералу не знає обмежень. Цей напрочуд красивий камінь — прозорий і непрозорий, білий і чорний, червоний і зелений, синій і жовтий, рожевий і малиновий, з живописним візерунком і смугастий — має вади, що не дозволяють віднести його до дорогоцінних каменів. Це — низька твердість, крихкість та здатність знебарвлюватися на сонячному світлі. Ювелірам з ним важко працювати не тільки через ламкість, але й через погану здатність сприймати дзеркальну поліровку. Незважаючи на низьку твердість, він добре полірується лише алмазними порошками. І все-таки флюорит є чудовим матеріалом для виготовлення художніх виробів. За красу та багатобарвність гірники Саксонії прозвали його «рудною квіткою» (ерцблюме).
Цікава доля цього мінералу. Не краса принесла йому визнання і славу, а те, що під час додавання до руд металів флюорит має здатність знижувати температуру їх плавлення та надавати текучості шихті.
Звідси і латинська назва цього каменя — «флюорист», що означає «текти». Вона введена ще в 1529 році. Металурги називають флюорит ще плавиковим шпатом. В хімічному вираженні це фторид кальцію. Нині мінерал використовується не тільки в чорній металургії, але й в алюмінієвій, цементній, скляній та хімічній промисловостях.
Флюорит широко використовується для виготовлення спеціального скла, емальованого посуду, електродів, деяких виробів в електроніці, голографії, в лазерній, електро- і радіотехніці. Він є сировиною для отримання цінної плавикової кислоти, спеціальних та легких сплавів. Деякі різновиди цього мінералу йдуть для виготовлення геніальних лінз, призм таоб'єктивів мікроскопів, із флюориту виробляють газ фтор та його сполуки, які широко використовуються в різних галузях народного господарства. Щорічно для потреб промисловості України завозилося близько 162 тис. тонн флюориту, з яких до 136 тис. тонн використовується на металургійних підприємствах. Ці підприємства в основному працюють на концентраті із крупнокускових сортів, що обумовлено технологією виплавки металів. Потребу у флюориті Україна повністю задовольняє за рахунок імпорту, в основному (до 85%) із Монголії, Китаю та Таїланду. Майже 15% загальної потреби у флюориті задовольняється завезенням його із родовищ Російської Федерації (Забайкалля, Приморський край) та країн Середньої Азії. Як бачимо, поставщики флюориту в Україну знаходяться від неї за багато тисяч кілометрів і довезення цього мінералу обходиться нашій державі дуже дорого.
А тим часом Україна має всі можливості позбавитися імпорту цієї сировини. Нині в Україні відкрито два родовища флюориту — Бахтинське і Покровсько-Киреївське та виявлено ряд перспективних територій та рудопроявів. Сумарні запаси плавико-шпатової руди становлять 12,04 млн. тонн (або 3,88 млн. тонн флюориту).
Прогнозні ресурси цієї руди становлять за оцінками спеціалістів 144,5 млн. тонн.
Найперспективнішим є Бахтинське родовище на півдні Вінницької області, в Придністров'ї. Запаси флюоритової руди тут становлять 9,8 млн. тонн (1,98 млн. тонн флюориту). Є перспективи відкриття нових родовищ на Вінниччині та, що особливо важливо — у Донбасі.
Світові ціни на флюоритову сировину весь час зростають. Тому освоєння Бахтинського родовища, будівництво тут рудника і гірничозбагачувального комбінату справа невідкладна і екологічно доцільна. Глибина залягання рудного тіла 40-120 м від поверхні землі, а також вміст флюориту в руді 11-41% вказують на це. Якістю вінницькі флюорити не поступаються флюоритам Китаю, а хімічний склад відповідає вимогам міжнародних стандартів. Географічне розташування цього родовища також досить зручне: воно знаходиться недалеко від основних споживачів флюориту і польового шпату.

(за О. Гацою і Л. Бочаєм)

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом
Завантажити книгу
Система Orphus