Масляк П.О. (упорядник)
Хрестоматія з географії України

Загадки Чатир-Дагу

В. Душевський, Ю. Шутов

Загадки Чатир-Дагу

Один із найвідоміших в Криму гірських масивів — Чатир-Даг, що в перекладі з тюркських мов означає Намет-гора. Він дійсно схожий на класично встановлений намет. Але такий вигляд Чатир-Даг має лише з північного боку.

У цілому ж Чатир-Даг це підвищення з досить вирівняною платоподібною вершиною поверхнею. Тому давні греки-колоністи називали його Трапезує (стіл).

Найвищою точкою Чатир-Дагу є Еклізі-Бурун (1527 метрівнад рівнем моря). За висотою це п'ята вершина Криму. В її назві, як це часто трапляється на півострові, поєднано грецьке слово екліз (церква) і тюркське бурун (мис).

Немало таємниць зберігає Чатир-Даг. Цей великий пам'ятник природи завжди цікавий для допитливого розуму людини.

Першою загадкою Чатир-Дагу, яка до цього часу не розгадана вченими, є знаходження в карстових воронках північно-західної частини нижнього плато рудувато-бурих і червонувато-бурих галечників. Вони складаються із кварцевої гальки і червоних піщаних глин. Пласти галечників потужністю 10-12 метрів різко виділяються на світло-сірому фоні вапняків. Як потрапив сюди цей зовсім чужий місцевим гірським породам матеріал, донині невідомо. Існує немало гіпотез, але жодна з них не спирається на достовірні факти. Одні вчені схиляються до думки, що гальку залишило колишнє Сарматське море, інші вважають, що її походження місцеве, треті пов'язують ці відклади з льодовиками, що вкривали колись південні гори, які нині не існують.

Другою не менш цікавою загадкою є походження неймовірно красивої печери Еміне Баір Хосар на північному схилі Чатир-Дагу. Вона нахилена не на північ, до Аякського джерела, яке служить ніби випуклим клапаном для основної частини підземних вод масиву, а на південь і південний захід. Виходить, що в далекому минулому води, які утворили печеру, текли на південь. Але це суперечить основним законам гідравліки і всім відомим геологічним фактам. Тому орієнтування підземних ходів печер на Чатир-Дазі до цього часу залишається геологічною загадкою.

Третя загадка пов'язана із давнім зледенінням у Кримських горах. Вона стосується не тільки Чатир-Дагу. За останні 2 млн. років на Землі було декілька зледенінь. Найпотужніші з них досягали широт сучасного Києва. Вчені, що досліджували Крим, не обминули своєю увагою цю проблему. Але в них не було єдиної думки щодо причин та самого факту зледеніння. Відповіді на це питання немає і понині. Останнім часом на Чатир-Дазі знайдені сліди, що залишили незначні місцеві льодовики четвертинного періоду. Чи є такі залишки в інших частинах Кримських гір, чи це нова загадка Чатир-Дагу, поки що не відомо.

Четверта загадка пов'язана з льодом у карстових воронках. Серед жаркого кримського літа, коли повітря насичене тропічною спекою, важко собі уявити, що на глибині 20-30 м лежать масиви блакитної криги. Звідки вона тут, у карстових порожнинах? У Кримських горах виявлено 36 карстових колодязів з постійним скопиченням льоду. Десять із них знаходяться на Чатир-Дазі. Пояснюється це тим, що ліси Чатир-Дагу займають більшу площу, та й середньорічна температура повітря тут на 2-4° нижче.

Як же утворився цей лід? Існувало декілька гіпотез. За однією з них стверджувалося, що він утворився в результаті переохолодження води, яка просочилася через капілярні тріщини. Інша пов'язувала цей процес з випаровуванням води в середині печери. Третя стверджувала, що лід зберігся ще з часів льодовикової епохи.

Учений Крубер довів, що лід може утворюватися і зберігатися в ізольованих мішкоподібних печерах, дальній кінець яких направлений донизу. За певних умов крига утворюється і в прохідних печерах з двома і трьома входами. Найбільші обсяги льоду на Чатир-Дазі знайдено в двох добре відомих карстових шахтах: Бездонній — 25 м3 і Хабазі — 60 м3. Крига може вкривати підлогу печер на значній площі. Рідше зустрічаються кори зледеніння на стінках карстових шахт. Так, в шахті Хабазі площа такого «настінного покриття» досягає 40 м3, товщина 10 см. Нерідко зустрічаються великі сталактити і сталагміти, а то й дивної краси колони висотою до 9 м. На стінах деяких печер можна побачити тонкий шар льоду, великі кристали. Такі явища природи залишають назавжди велике враження.

П'ята загадка пов'язана з наявністю на Чатир-Дазі поблизу шахти «Хід конем» величезної жили кварциту. Прямо на землі знаходяться відколоті від неї кристали. На Чатир-Дазі такі жили не є чимось рідкісним. Ширина їх досягає 12 м, довжина — від десятків метрів до декількох кілометрів. У землю вони заглиблюються на 100-200 м. Ці жили приурочені до великих розломів земної кори і утворилися 25-26 млн. років тому. Але до цього часу при наявності досить переконливих гіпотез про їх походження не можна сказати, що ця загадка Чатир-Дагу до кінця розгадана.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом