Масляк П.О. (упорядник)
Хрестоматія з географії України

Чорне море у 2000 році. Чи можлива Чорноморська ГЕС?

Чорне море в 2000 році

За своїм гідрологічним режимом Чорне море помітно відрізняється від інших морів. Його води чітко поділяються на два шари. Верхній — сильно опріснений і тому легкий — лежить на щільному і солоному нижньому. Сталість цього розшарування підтримується виносом прісних вод із річок, а також надходженням опріснених вод із Азовського моря. Щільні і солоні води надходять із Мармурового моря. Вертикальний же обмін в Чорному морі незначний, в його глибинах відсутній кисень, що утворюється у верхніх шарах і підтримує там життя.

Водний баланс будь-якого моря складається не тільки з річкових стоків і обміну із сусідніми морями. Поповнюють водну масу атмосферні опади, на витрати значно впливає випаровування поверхні.

На річках створюються чисельні водосховища, зростає споживання прісної води для зрошення і водопостачання міст і селищ. До 1980 року із річок чорноморського басейну вилучалося до 50 км3 води на рік. Поки що це не відбилося на солоності морських акваторій, але до кінця нашого тисячоліття ця цифра має збільшитися майже вдвічі, і тоді, на думку деяких спеціалістів, засолення Чорного моря неминуче.

В Азово-Чорноморському науково-дослідному інституті морського рибного господарства і океанографії дотримуються іншої думки. Автори песимістичного прогнозу вважають води, що витрачені на господарські потреби, безповоротно втраченими для моря. Напевно, все-таки це помилковий погляд. Так, всупереч передбаченням стік у Дніпровсько-Бузький лиман за десятиріччя з 1971 по 1980 pp. в умовах інтенсивного споживання води не скоротився.

Однак окремі факти ще нічого не доводять. Інша справа — результати багаторічних безперервних вимірів солоності вод у різних місцях узбережжя. Було проаналізовано дані спостережень на гідромеліоративних станціях, що розташовані у восьми великих чорноморських портах. В підсумку учені дійшли до висновку, що передбачати Чорному морю сумне майбутнє немає підстав.

(за А. Ковальчуком)

Чи можлива Чорноморська ГЕС?

В попередній статті ви ознайомилися з першим варіантом концепції порятунку Дніпра. Звичайно, що таких варіантів є багато і необхідно вибрати із них найдоцільніший. А те, що головна водна магістраль України, з якої споживають воду понад 20 млн. її громадян, потребує порятунку, уже ні в кого не викликає сумнівів.

Дніпровська вода використовується не тільки як питна, але й для промислових потреб, зрошення полів тощо. Водні ресурси, на жаль, використовуються нераціонально. Проблема не стоятиме так гостро, коли ми навчимося розумно користуватися водою. Але обійтися без штучно нагромадженої у водосховищах води ми вже не зможемо. Що ж це за вода і звідки вона береться?

Звичайно, це вода повеней, яку ми протягом року витрачаємо в міру потреби. Звідси і головне завдання — нагромадити паводкові води. Але існуючий спосіб їх зберігання у традиційних водосховищах — головна причина всіх бід Дніпра.

Отже маємо знайти місце для нагромадження прісної води і звільнити Дніпро від штучних «ланцюгів-гребель», відновити його природний стан. Для цього пропонується будівництво замкнутої греблі в акваторії Чорного моря.

Зараз дніпровський каскад водосховищ нагромадив близько 38 м3 води. Щоб накопичити таку ж її кількість, необхідно створити в Чорному морі водосховище з 15-метровим шаром води у замкнутій греблі і розміром 50x50 км. Щоб солона морська вода не потрапляла в середину греблі, необхідно створити надлишковий тиск прісної води у порівнянні з морською. Це можна здійснити за рахунок підняття шару прісної води у замкнутій греблі на 15 м вище рівня моря.

Заповнення створеного замкнутою греблею водосховища можна здійснити через трубопровід, прокладений по дну русла водосховища Дніпрогесу, рівень якого вищий за рівень Чорного моря на 53 м. У зв'язку з таким перепадом висот створюється значний напір, який можна посилити насосними станціями. Цього буде достатньо для заповнення водосховища.

Цікаво, що цей варіант проекту порятунку Дніпра дає змогу не тільки вирішити проблему водозабезпечення України прісною водою, але й створити гідроелектростанцію, потужність якої б дорівнювала сумі всіх потужностей ГЕС дніпровського каскаду. Пропонується також, щоб на Чорноморській ГЕС було використано всі демонтовані на існуючих гідроелектростанціях Дніпра гідроагрегати. На цій же ГЕС можна було б застосувати і конструкції шлюзів дніпровських ГЕС тощо.

Звичайно, запропонований варіант концепції порятунку Дніпра вражає масштабами робіт, що їх необхідно провести. В сучасний період він не під силу Україні. Але враховуючи досвід Нідерландів, де з аналогічною метою вивільнення від затоплення земель втілюється в життя один проект за другим, з часом, і у нашій державі запропонований проект стане реальністю.

(за А. Сиротою)
Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом