Масляк П.О. (упорядник)
Хрестоматія з географії України

Озера Полісся. Нечимне озеро. Китай - заплавне озеро. Китай - острів

Озера Полісся

Поліські озера. Перлини цього зачарованого краю. Блакитні очі чудового обличчя неповторного куточка української природи. Поширені вони скрізь в Поліссі, але найбільше їх в його західній частині. Тут на Волині, яку поет назвав «малою тайгою», зосереджено понад 170 озер. Це не тільки найбільші озера Українського Полісся, але й найбільші в Україні. Серед них найчарівнішими є Світязь, Пулемецьке, Луки, Турське, Нобель, Любазь, Біле. Площа найбільшого із них — озера Світязь — сягає 2450 га, а глибина — до 58 м. Розміщуються озера як поодинці, так і групами. Найбільш відома в Україні група Шацьких озер. Вони знаходяться на крайньому заході нашої держави в Любомльському районі Волинської області. Озера дуже різні. Деякі з них, наприклад Любязь, являють собою озеровидне розширення в руслі річки. Такі, як Турське, займають пониження в пойменій частині долини. Але все ж більша частина озер ізольовані від долин великих річок або з'єднані з ними невеликими протоками.

Відрізняються поліські озера і за формою. Більшість із них має округлу або овальну форму. Але трапляються і складніші за формою природні утвори, наприклад, схожі на цифру вісім (Луки та інші озера). Багато озер облямовані піщаними пасмами. Нерідко поряд з ними знаходяться і окремі горби.

Цікаво, що вода в деяких озерах має різний колір. Так, у Світязі вона кришталево прозора, в Островському — голубувата, в Пісочному — білувата, в Любязі — коричнювата. На схід від Волинського Полісся озера зустрічаються вже набагато рідше. Вони знаходяться переважно в заплавах і на терасах Дніпра, Десни і їх великих притоків.

Утворення озер Полісся все ще залишається багато в чому загадкою для вчених. Одні з них вважали, що чаші озер вириті річками, інші — що це сліди діяльності материкового зледеніння. Але більшість все-таки дотримувалася думки, що озера виникли за рахунок карсту, тобто шляхом розчинення і руйнування водами тріщинуватих порід крейдяного періоду: мергелів, крейди, вапняків. Вони дійсно широко поширені по всій території Волині. Однак дослідження останнього періоду дають все більше аргументів на користь того, що головну роль в утворенні озервідіграли все ж таки тектонічні рухи окремих ділянок поверхні. Під кожним озером нині знаходиться опущений блок, котрий до цього навпаки, був припіднятий.

(за В. Тімофеєвим)
Я. Мольчак

Нечимне озеро

Нечимне озеро у Волинській області льодовикового походження. Довжина 0.29 км, пересічна ширина 0,18 км, площа 0,52 км2. Пересічна глибина 1,5 м, максимальна - 4 м. Улоговина округлої форми. Береги пологі, низькі, заболочені. Живиться атмосферними і підземними водами. Взимку замерзає. Дно вкрите шаром мулу. Озеро заростає водяною рослинністю. З риб водяться карась, щука, короп та інші. Нечимне озеро та його береги є об'єктом туризму. Воно оспіване Лесею Українкою у феєрії «Лісова пісня».

Ю. Амброз

Китай — заплавне озеро

Китай — заплавне озеро в Одеській області, у пониззі Дунаю. Від заплави Дунаю відокремлене дамбою, має режим водосховища. Водообмін у Китаї регулюється шлюзовим каналом, що перетинає дамбу. Улоговина видовженої форми, простягається з півночі на південь на 24 км. Складається з північної і південної частини (ширина до 3-3.5 км), З'єднаних протокою завширшки до 600 м. Загальна площа 60 км2, глибина південної частини до 2 м, північної до 5 м. Береги, крім південних, підвищені. Впадають річки Киргиж-Китай і Адіяга. У північній частині Китаю спостерігаються згінно-нагінні коливання рівня (пересічна амплітуда до 80 см). Температура води влітку до 27°, взимку озеро замерзає. Мінералізація води 1-3 г/л. Прибережна і водяна рослинність поширена головним чином у південній частині озера (очерет, рогіз, водорості). Водяться окунь, щука, лящ, сом; розводять білого амура, товстолобика, сазана, карася. На південних берегах — місця гніздування перелітних птахів. Воду Китая використовують для зрошення (Червоноярська зрошувальна система). Вздовж берегів виділено водоохоронну зону.

Г. Гришаков

Китай — острів

Китай — острів у північній частині затоки Сиваш, між Чонгарським півостровом й Перекопським перешийком, в Херсонській області. Площа близько 3 га. Висота до З м. Являє собою залишок суходолу, який був на місці сучасної затоки Сиваш 900-1000 років тому. Складається з лесовидних суглинків. Під дією абразії острів швидко руйнується. З 1927 року — у складі Азово-Сиваського заповідника, на базі якого в 1957 р. створено Азовсько-Сиваське заповідно-мисливське господарство. Острів та заповідна акваторія Сиваша — місце масового гніздування численних птахів (качка, чапля, чайка тощо).

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом