Масляк П.О. (упорядник)
Хрестоматія з географії України

Канівський заповідник: тваринний світ

Зниклі види

Літописи й матеріали розкопок свідчать, що протягом останніх тисячоліть склад фауни Середньодніпров'я помітно змінився. На очах первісної людини зникли мамонти, великорогі олені та деякі інші тварини, що населяли цей район у післяльодовиковий період. Уже в новий історичний час вимерли тарпан і тур. Ще за пам'яті наших сучасників перестали водитися бурий ведмідь, росомаха, вихухоль, глухар, дрофа тощо. Вони зникли або скорочували ареали свого поширення внаслідок вирубування лісів і розорювання степів.

Нині врятовано чимало видів, які перебували на грані зникнення. Вдалося, зокрема, відновити поголів'я річкового бобра — найбільшого представника з ряду гризунів у Євразії. До середини XX століття окремі поселення бобра збереглися лише на нижній течії річки Рось.

Типові представники фауни 

У міру розширення лісової площі, яка протягом останніх 20 років збільшилась на Канівщині майже втроє, помітно зросло поголів'я копитних тварин. До 1970 р. на території заповідника зовсім не зустрічався лось. Нині цих тварин у заповіднику декілька голів. До окультуреного ландшафту добре пристосовуються також дикі свині — найбільш поширені у заповіднику представники фауни ссавців. Середньорічне поголів'я диких свиней тут становить 15-20 голів.

Типовим мешканцем лісостепу є козуля європейська. Чисельність її в заповіднику (10-12 голів) зменшилася порівняно з 50-ми роками нашого століття (50-60 голів). Причиною — природний потяг козулі до відкритих ділянок ландшафту — суміжних із заповідником степових галявин. Значна кількість молодняка козулі гине від отрутохімікатів, а також — внаслідок невисокої культури аматорського полювання. Цим також пояснюється й малочисельність поголів'я основних мисливських видів — зайця-русака, сірої куріпки та перепела.

Тваринний світ водойм

Зміни гідрологічного режиму Дніпра позначились на структурі тваринного світу водойм. Нині рідко зустрічається стерлядь, зменшилось поголів'я чехоні, жереха, підуста, марени, головня, носаря та інших видів. Помітно зросла чисельність ляща, щуки, окуня, плітки, густірки, в'язя та інших озерних форм. Розмножуються інтродуковані форми гібридного карася, рослиноїдних риб — товстолобика й амура. В промислових виловах різко підвищилась питома вага смітних видів (особливо тюльки).

Клас амфібій представлений у заповіднику виключно жабами та двома видами тритонів. Серед плазунів — гадюка, мідянка, вуж, ящірки, химерна безнога веретенниця, болотяна черепаха.

Птахи

Птахи заповідника представлені найбільш численною родиною воронових — ворон, ворона, галка, сорока, грак, сойка. Розвішування штучних будиночків сприяло розмноженню шпаків. У прибережних лісах нерідко можна почути флейтову пісню красивого птаха — іволги. З родини в'юркових дуже численний зяблик, рідше зустрічаються костогриз, щиглик, вівсянки. Взимку горішками граба живляться снігурі, що відкочовують до нас з півночі. Помічниками людини в боротьбі з кровососними комахами та шкідниками саду стають численні ластівки (міська, сільська, берегова) та горобці.

Визнаним провісником весни є дзвінкоголосий польовий жайворонок та його лісовий чубатий побратим. Осіло живуть у заповіднику синиці — велика, гаєчка, лазорівка. На довгих тонких вітах верб та тополь на острові влаштовує рукавицеподібні гнізда синиця-ремез. З дроздів поширені співочий, чорний, горобинник та деряба, а з сорокопудів — сірий та жулан. Красивим пір'ям приваблює до себе увагу золотиста щурка (бджолоїдка), яка гніздиться в норах та урвищах ярів. У дуплах дерев селиться сіро-голуба сиворакша, а в берегових кручах — голуба рибалочка (зимородок). Звичайними мешканцями угідь є чубатий одуд, зозуля. Досить поширені й «лісові лікарі» — великий і малий строкатий дятел, рідше зустрічаються зелений та сивий дятли. З совиних частіше зустрічаються сивуха, неясить, болотна й вухаста сови, сплюшка, домовий сич, зрідка — пугач. До Червоної книги заповідника занесені орлан-білохвіст, скопа. Більш поширені канюк, боривітер, кібчик, луні, яструби (перепелятник, тетерев'ятник), шуліка, підорлик, сокіл-чеглок.

В околицях заповідника дуже рідко зустрічається ще й чорний лелека, а на перельотах — сірий журавель, гуси, біла чапля. На незамерзаючих плесах інколи залишаються зимувати лебеді. Заплавні угіддя та мілководдя приваблюють сіру чаплю та квакву. Руда чапля зустрічається рідше, а ось крижень, лиска, чирки, крачки, чайки та кулики — звичайні мешканці місцевих водойм. В грабовому лісі і на заплаві зустрічаються голуб, горлиця, глинтух, припутень. Останнім часом помітно збільшується чисельність новосела — кільчастої горлиці.

Хребетні тварини

Групу комахоїдних тварин представлено в Канівському заповіднику такими видами, як кріт, їжак, землерийки (білозубки, бурозубки) та рукокрилі (кажан пізній, руда вечірниця, вухач та інші летючі миші).

З хижаків слід назвати вовка. В грабовій діброві є два «містечка» борсуків. На заплавному острові часто потрапляємо на слід моторної видри. Її вправності у лові риби позаздрить навіть завзятий рибалка. Тут же розмножився єнотовидний собака, який перешкоджає гніздуванню водоплавних птахів. На угіддях заповідника та його околицях постійно мешкають лісова куниця європейська норка, тхір, горностай, ласка.

Комахи

Видовою різноманітністю і чисельністю особин виділяються представлені в заповіднику комахи. Роль комах у підтримці природної рівноваги величезна. Тож не варто перебільшувати негативне значення комах-шкідників та недооцінювати хижаків і паразитів (ентомофагів), які також є добрими помічниками хліборобів і лісівників. Заповідні угіддя незамінний резерват для охорони генофонду тваринного світу. Не можна уявити собі лісові хащі без задумливої іволги, миловидних лисиць чи кумедних їжаків. Потребують охорони як естетичний елемент ландшафту метелики аполлон, махаон, адмірал і зірочка, голуб'янки, спритні хижаки богомоли, туруни, стрункі бабки, жуки-олені. А в теплі вечори наприкінці літа та на початку осені на степових ділянках заповідника не втихає різноголосий «оркестр» цикадок. Чи не вони дарують спокій нашій душі?

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом