Масляк П.О. (упорядник)
Хрестоматія з географії України

Луганський заповідник: Стрільцівський степ, Провальський степ, Станично-Луганський степ

В. Ткаченко

Луганський заповідник знаходиться у Луганській області. Утворений у 1968 р. Площа його 1,6 тис. гектарів. Складається з трьох відділів: Стрільцівський степ, Провальський степ та Станично-Луганський відділ.

Стрільцівський степ 

Стрільцівський степ розташований на південних відрогах Середньоросійської височини. Територія заповідника являє собою слабохвилясте плато, яке на південному заході переходить у глибокий Крейдяний яр. У східному напрямі закінчується Глиняним яром. Флора Стрільцівського степу налічує близько 550 видів, з них понад 50 ендемічних. Це ділянка цілинного різнотравно-типчаково-ковилового степу. Тут домінують ковила Лессінга, ковила волосиста, ковила вузьколиста, ковила Іоанна, типчак, стоколос прибережний тощо. З рідкісних видів трапляються пирій ковилолистий, серпій донський, тюльпан Шренка, брандушка весняна. На схилах ярів і балок паширені степові чагарники: карагана кущова, зіновать руська, таволга звіробоєлиста, терен степовий, мигдаль низький, таволга Литвинова.

Стрільцівський степ відомий також як місце оселення великої колонії реліктового виду тварин — байбака європейського. Крім того, тут водяться ховрах крапчастий, хом'як звичайний, тушканчик, лисиця, їжак звичайний, їжак вухатий, тхір степовий; трапляються ласка, горностай, перев'язка звичайна. З птахів багато жайворонків, чисельна куріпка сіра, трапляються перепел, лунь степовий, боривітер, кібчик, сова болотяна, сова вухата, дуже рідко — стрепет, дрофа (на прольоті).

Провальський степ

Провальський  степ розташований на північно-східному схилі головного вододілу Донецького кряжа. Рельєф глибокорозчленований, пасмово-улоговинний, з розвинутою яружно-балковою сіткою, численними відслоненнями пісковиків і глинистих сланців. Степ складається з двох окремих ділянок — Калинівської та Грушівської. Охороняються різнотравно-типчаково-ковилові степи з кам'янистими ділянками і байрачними лісами. У рослинному покриві степів переважають різні види ковили (пухнастолиста, вузьколиста, волосиста, українська, відмінна та ін.), типчак стоколос прибережний, тонконіг вузьколистий, інші види степового різнотрав'я і степові чагарники. Трапляються півонія вузьколиста, калофака волзька, крокус сітчастий. Лісова рослинність представлена байрачними дібровами з домішкою ясена звичайного, клена польового, клена татарського, яблуні лісової, в'яза граболистого.

Всього у флористичному складі Провальського степу близько 730 видів вищих рослин.

Тваринний світ характеризується наявністю степових, лісових і пустельних видів, що зумовлено різноманітністю фізико-географічних умов території. Тут водяться ховрах крапчастий, великий тушканчик, заєць-русак, тхір степовий, перев'язка звичайна, жовтобрюх. Для лісів характерні козуля європейська, куниця кам'яна, ласка, вовчок лісовий. З птахів гніздяться жайворонки, кам'янки, славки, бджолоїдка, іволга, вівсянка чорноголова, трапляються чеглик, сплюшка, кібчик, перепел.

Станично-Луганський степ

Станично-Луганський степ розташований на лівобережжі Сіверського Дінця в межах заплави і борової тераси. Центральна частина заплави ускладнена старицями, озерами, протоками. Рослинний покрив являє собою комплекс лісової, лучної, болотяної, водяної та піщано-степової рослинності. На більшій частині відділу зростають заплавні діброви з домішкою в'яза, ясена, липи серцелистої, яблуні лісової. У підліску —  клен татарський, крушина ламка, бруслина бородавчаста. На знижених і прируслових ділянках, по берегах озер та стариць зростають верба і тополя чорна. Вільшанки розташовані на притерасній частині заплави, на перезволожених грунтах. Підлісок утворюють свидина, бузина, черемха, калина. У травостої переважають вологолюбні лісові, лучні та лучно-болотні угрупування. Соснові насадження піщаної тераси являють собою чисті молоді культури з повною відсутністю трав'яного покриву. Рослинність безлісних ділянок тераси представлена піщано-степовими угрупуваннями, які внаслідок антропогенного впливу перебувають на різних стадіях дигресії. Всього у флористичному складі відділу близько 630 видів рослин. Багатий тваринний світ: лось, свиня дика, заєць-русак, білка, куниця лісова, куниця кам'яна, лисиця, велика кількість гризунів, земноводних, плазунів. Серед птахів — зяблик, соловей, шпак, сорокопуд-жулан, синиця велика, вівсянка звичайна, дрізд чорний, дрізд співучий, по берегах гніздяться чирки, качки; трапляються орлан-білохвіст, балабан, скопа, пугач, дрофа, ходуличник.

Всього у заповіднику налічується понад 1030 видів вищих рослин, з них 57 рідкісних, 16 видів з яких занесено до Червоної книги України (крокус сітчастий, брандушка весняна, тюльпан Шренка, ковила волосиста, ковила Іоанна тощо). Крім того, 83 види рослин включено до регіональних списків охорони. Фауна Луганського заповідника налічує:

  • 66 видів ссавців,
  • 247 видів птахів,
  • 10 видів плазунів,
  • 8 видів земноводних.

З рідкісних трапляються перев'язка звичайна, дрофа, скопа, балабан, орлан-білохвіст, а також тхір степовий, їжак вухастий, пугач, ходуличник, журавель сірий (на прольоті), занесені до Червоної книги України.

Наукова робота у Луганському заповіднику спрямована на вивчення ландшафтів степу і заплавних лісів, демутаційного процесу рослинного покриву, розробку наукових основ оптимального режиму заповідання природних екосистем в умовах антропогенного впливу. Ведуться спостереження за програмою «Літопис природи» та за програмою регіонального екологічного моніторингу.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом