Масляк П.О. (упорядник)
Хрестоматія з географії України

Червоний камінь, Ведмідь-гора, гора Кастель, гора Демерджі

Червоний камінь

Червоний каміньпам'ятка природи з 1969 p., складений з мармуроподібного вапняку. Тут, в районі Червоного каменя, росте виноград, з якого виготовляють найкращий у світі десертний напій — «Мускат білий Червоного каменю». Гірський відторженець височить над схилом (біля 500 м), утворюючи природний бастіон, з якого відкривається широкий краєвид. Цим користувалися і в давнину. На вершині Червоного каменя збереглися руїни середньовічного пункту спостереження.

Ведмідь-гора

Іншого походження широко відома куполоподібна гора, що височить на сході від Гурзуфу, — Аюдаг, чи Ведмідь-гора (пам'ятка природи з 1947 p., 527 га). Гора видається в море, утворюючи мис, який добре видно майже з усіх сторін Південного узбережжя. Для моряків це чудовий орієнтир. Ще на початку нашої ери античний географ Страбон, описуючи торговельні центри на узбережжі Криму, згадує Аюдаг під назвою Кріуметопон, що означає «Баранячий лоб». Назва ця довгий час зберігалася на географічних картах. Але, якщо давнім мандрівникам куполоподібна, трохи сплюснута гора нагадувала баранячий лоб, то людям середньовіччя вершина з давалася схожою на велетенського ведмедя, що нахилився до моря, п'ючи воду.

Над Аюдагом нерідко клубочуть хмари. І це не дивно, над рівнем моря гора піднімається на 577 м. На скелястих схилах можна побачити численні відслонення сірувато-зеленого габродіабазу. Це міцна і цінна магматична порода. Місцями у відслоненнях видно прожилки рідкісних мінералів. Аюдаг іноді називають природним мінералогічним музеєм. Нещодавно там знайдений невідомий раніше в Криму мінерал — везувін. Тепер загальне число мінералів, які виявлені на Аюдазі, сягло 18. У нижній частині схилу — довгі осипи з уламкового матеріалу.

Не менш цікава і реліктова рослинність, що вкриває схили і вершину гори. Тут є вічнозелене суничне дерево (його популяція 170 дорослих дерев), чагарники рускус понтійський, рускус підязиковий, чист кримський, жасмін чагарниковий, велика кількість інших цікавих видів. Вершина і схили Аюдагу вкриті приморським південнобережним лісом. Тут можна зустріти дуб пухнастий і дуб скельний, граб східний, ялівець високий, сосну кримську, грушу лохолисту, кизил, держидерево, шипшину. Чим ближче до вершини, тим ліс вищий і в ньому більше затінку.Поряд з дубом і грабом ростуть ясен, горобина, клен і навіть бук. Це єдине в Криму місце, де росте особливий підвид лісової капусти. Тут у 1981-1984 pp. відкрито рідкісні папороті: анаграмиши токолистої та краєкучника орлякового. Знахідки підтверджують тісні флористичні зв'язки південного берега з Середземномор'ям.

Аюдаг — цікава історико-археологічна пам'ятка. Тут збереглися залишки середньовічних споруд — великого городища з укріпленням, що знаходилося на Аюдазі у VIII-XV століттях.

Гора Кастель

На схід від Аюдагу знаходяться ще декілька діапірових магматичних утворень: пам'ятка природи — мис Плака і поросла лісом гора Кастель. Склепоподібна гора Кастель височить у декількох кілометрах на південний захід від Алушти. її висота — 439 м над рівнем моря. У давні часи на вершині гори була фортеця. Звідси й назва («Кастель» — з грецького — фортеця, укріплення).

Склепіння Кастелі має однакове походження з Аюдагом та іншими подібними масивами Південного берега Криму. Це «вулкани, які проявилися». На південних, урвистих схилах гори у міцній породі (граніт-порфір) утворилися своєрідні греблі-ребра, бастіони, численні осипи, а місцями кам'яні хаоси. Іноді брили до 3-5 м у перетині скочуються майже до берега. Крупні валуни, ніби намисто, облямовують підніжжя гори. Серед кам'яних брил можна знайти цікаві мінерали, що яскраво виблискують на сонці (кальцит, пірит та інші), побачити фігури вивітрювання.

Приморські схили гори Кастель вкриті густими заростями вічнозелених чагарників іглиці, жасмину, ладанника. Вище ліс стає густішим. Основу деревостою складають грабинник, дуб пухнастий, фісташка туполиста. Зустрічається груша лохолиста, сосна кримська, ялівець високий. Поблизу від вершини зустрічається бук. Але найбільшу наукову цінність являє собою найсхідніша в Криму (і північно-східна в світі) Кастельська популяція суничника дрібноплідного, у якій виявлено всього близько 150 дорослих дерев цього дольодовикового релікту.

Гора Демерджі

На східній околиці Алуштинського амфітеатру знаходиться відома долина привидів і хаос на схилі гори Демерджі — пам'ятка природи місцевого значення. Схили гори, які звернені до Алуштинського амфітеатру вкриті химерними кам'яними витворами, що нагадують чи то людей, чи то тварин, а частіше башти, колони. Ці витвори — результат багатостолітнього вивітрювання. На відміну від інших масивів Головного пасма Демерджі складена не вапняками, а верхньоюрськими конгломератами. Під впливом вивітрювання вони утворюють химерні напівфантастичні фігури.

Одну з скель туристи називають «профілем Катерини». Однак зблизька ця 20-метрова скеля має зовсім інші обриси.

Особливо багато химерних пірамід, стовпів, грибів, башт на південно-західному схилі гори Демерджі, в Долині привидів. Один з стовпів — Велетень — являє собою кам'яне громаддя діаметром 5 м, яке здіймається вверх на 25 м. На його скелях — стовпи й колони менших розмірів, висотою до 10-20 м. Подібних кам'яних привидів тут більше сотні. Біля вершини Демерджі ще не оброблені вивітрюванням чергові твори. Ніби в майстерні скульптура, вони пройшли лише чернову попередню обробку. Здалеку стовпи нагадують гігантські викопні белемніти — «чортові пальці».

На схід від Алуштинського амфітеатру характер природних умов Південнобережжя помітно змінюється. В рельєфі вже не спостерігається магматичних діапірів та гір — яйлинських відторженців, у рослинному покриві зникає суничник, чист, на схід від долин Сотери — іглиця. Краще збереглися хвойні релікти. Два гаї ялівцю високого оголошені пам'ятками природи ще у 1947 р.

Один з них розташований за 7 км на північний схід від Алушти, в районі Семидвір'я, другий — в урвищі Канака. В цих гаях нараховується декілька сотень старих дерев реліктового ялівцю. Тут росте також фісташка туполиста, блискуче сірувато-зелене пір'ясте листя якої схоже за кольором з хвоєю ялівця.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом