Масляк П.О. (упорядник)
Хрестоматія з географії України

Розселення українців у світі: західна діаспора. Хвилі міграційних процесів. Українці в Європі, Південній та Північній Америці, Австралії та Африці

Розселення українців у світі (західна діаспора)

За межами України живуть мільйони українців. Скільки ж і в яких країнах мешкають українці? Чому опинилися вони далеко за межами рідної землі, які причини цього явища? Протягом століть відбувалася добровільна або примусова міграція українців до зарубіжних країн.

До добровільних переселенців можна віднести молодь, яка протягом багатьох століть емігрувала за кордон, перш за все в європейські країни на навчання та на працю. Багатьох українців пошук віри привів до монастирів Греції, Волощини, у Єрусалим і Рим. Військові козацькі формування брали участь у зарубіжних військових походах, перебували на службі у чужоземних володарів, направлялися на освоєння Аляски і тихоокеанського узбережжя Америки.

Сотні тисяч бранців захоплені в полон і вивезені з України турецькими яничарами і татарськими ордами. Протягом XV-XVIII століть вони робили постійні набіги на Подніпров'я, Поділля, Галичину, Волинь, Буковину, інші українські землі. До категорії примусових переселенців належать і жертви російського царизму, які з XVII століття засилалися в Сибір, на будівництво Петербурга, фортець у Прикаспії тощо.

У цей час виникла і політична еміграція. Після поразки гетьмана Івана Мазепи значна частина козаків вимушена була покинути Україну. Так сподвижник Мазепи Пилип Орлик опинився аж у Парижі, де його прізвище знайшло відбиток у сучасній топоніміці столиці Франції (аеропорт Орлі). Хоча ця перша діаспора українського етносу дала ціле сузір'я видатних осіб, вона не мала ніякого впливу на формування сучасної карти розселення українців в зарубіжному світі. Винятком в цей період є лише виникнення в XVIII столітті русинсько-українських поселень у Югославії. Коли ж виникла основа сучасної західної української діаспори? Безперечно, в XIX і на початку XX століття.

Три хвилі міграційних процесів

Етапи формування і розвитку сучасної зарубіжної діаспори зумовлені трьома хвилями міграційних процесів: перша — друга половина XIX, початок XX століття ( до 1914 року). Друга — 1920-1939 роки. Третя — кінць 1940-х -початок 1950-х років.  Наприкінці XIX — на початку XX століття до США прибуло приблизно 500 тис. українців, до Канади — понад 170 тис, Бразилії — 46 тис, Аргентини — 15 тис українців.

У міжвоєнний час Канада прийняла 70 тис. українців, США — 40, Аргентина — 50-120 (в літературі існують суттєві розбіжності в цьому питанні), Бразилія — 10 тис Невеликі групи українців оселилися в той час у Парагваї та Уругваї. Тоді ж, після поразки УНР та ЗУНР багато українців було змушено емігрувати до Польщі, Чехії і Словаччини, Австралії, Франції, інших європейських країн.

Третя хвиля еміграції пов'язана з проблемою «переміщених осіб» та «біженців», які, рятуючись від переслідувань сталінського режиму, не повернулися на батьківщину після другої світової війни. За післявоєнне десятиліття СІЛА прийняли 100 тис. українців, Канада — 35-40, Австралія — 20, Бразилія — 7, Аргентина — 6 тис. Частина цих людей залишилася у ФРН, Великобританії, Франції, Бельгії. Ще певна кількість подалася до Парагваю, Уругваю та Венесуели.

Першу хвилю склали вихідці із західного регіону України, другу — переважно із цього району, третю — вихідці із усієї України. З того часу політичної еміграції з України за рубіж не було. І не тому, що не було соціально-економічних і політичних умов для цього. Просто «залізна завіса» відокремила Україну від зовнішнього світу.

Українці в Польщі, Словаччині, Румунії та Угорщині

Внаслідок міграційних процесів склалася величезна карта розселення українського етносу, що охоплює весь світ. Частина зарубіжних етнічних утворень українського походження в європейських країнах сформувалася на основі корінного українського населення, яке жило на цих землях з незапам'ятних часів. До них належать українські меншості в суміжних з Україною державах — Польщі, Словаччині, Румунії та Угорщині.

Найбільша кількість українського населення в суміжних країнах Європи проживає в Польщі — приблизно 300-350 тисяч. Воно розселено значною мірою в північних і західних воєводствах Ольштинському, Сувальському, Слупському, Гданському, Опольському. В меншій кількості українці зустрічаються в Жешувському, Перемишльському, Ярославському, Люблінському, Кросненському воєводствах. До 1947 року ситуація була зовсім іншою. Тоді українці компактно проживали якраз на східних землях.

У 1947 році польський уряд здійснив злочинну акцію «Вісла» за класичним сталінським сценарієм переслідувань цілих народів, щопозбавила українців споконвічних материнських земель. Під надуманим приводом позбавлення національної бази для Української Повстанської Армії (УПА) українське населення тодішніх Краківського, Ряшівського та Люблінського воєводств було насильно вивезено на північ і захід Польщі, на так звані німецькі землі. «Звільнені» таким чином землі, були за тим же сценарієм заселені поляками.

Значна кількість компактних українських поселень є на території Словаччини, де проживає близько 170 тис. представників українського етносу. Основна їх частина мешкає у Східній Словаччині. До 150 тис. русинів-українців розселено в округах Гуменне, Свидник, Бардіїв, Стара Любовня та Пряшів.

У Румунії, де українців до недавнього часу «не помічали» (протягом останніх десятиріч не публікувалася офіційна статистика про етнічний склад населення), українців понад 300 тис чоловік. Основні райони компактного проживання українців — Сучавський та Ботошанський, Марамурешський та Сату-Марський повіти на півночі країни.

Щодо Угорщини, то тут нараховується 3 тис українців. Вони проживають у північно-східній частині країни у Слоболчському комітаті, а також у великих містах.

Українці Північної та Латинської Америки

В інших країнах, за межами колишнього СРСР, українські переселенці та їх нащадки розміщуються в Північній Америці, Латинській Америці, Європі (крім вищеназваних країн), Австралії.

Чисельність українців Канади складає 700-960 тис. осіб. Найбільше їх зосереджено на території західноканадських прерій (провінції Манітоба, Саскачеван та Альберта). В них проживає близько 60% всіх канадців українського походження.

У США нараховується більше українського населення, ніж у будь-якій іншій країні світу, за переписом 1980 року їх зафіксовано 730 тис чоловік. Але за оцінками дослідників, осіб українського походження в США не менше 1 мільйона 250 тис, основна частина українського населення цієї країни (75%) зосереджена в північно-східних штатах: Нью-Йорк, Пенсільванія, Нью-Джерсі, Іллінойс, Огайо та Мічіган.

Чисельність аргентинців українського походження становить 150-220 тисяч; бразільців — 100-150 тисяч осіб. Українці та їх нащадки представлені в етнічній структурі населення Парагваю (100 тисяч) і Уругваю (5-8 тис). У Парагваї вони мешкають в департаменті Утануя і в столиці Асунсьйоні.

Українці в Західній і Південній Європі, Австралії та Африці

Існують ще два важливих райони розселення українців у західній і південній Європі: північно-західний (Великобританія — 15-20 тис, Франція — 25-30, ФРН — 20) і південно-східний (колишня Югославія — 40-50 тис).

В Великобританії вони розселені в Шотландії, Ланкаширі, Йоркширі, Дербширі, причому значною мірою у таких великих промислових центрах як Манчестер, Бредфорд, Ноттінгем, Лестер, Ковентрі, Едінбург. Українська община є також у Лондоні.

У ФРН українці та їх нащадки розселені на землях Баварії, Баден-Вюртемберга, Гессена, Північної Рейн-Вестфалії, Нижньої Саксонії тощо. У Франції особи українського походження є у Парижі і у навколишніх місцевостях, на території, що прилягає до кордону з Бельгією, в Ельзасі та Лотарингії, Ліонському районі.

Більшість представників українського етносу в колишній Югославії (русинів і українців) розселені у Воєводині, а також частково у Хорватії і Боснії. Хоча й у меншій кількості, особи українського походження представлені в етнічній структурі майже усіх європейських країн.

Картину українського зарубіжжя (поза межами колишнього СРСР) доповнює Австралія, де налічується приблизно 30-34 тис. українського населення. Особи українського походження є і в Новій Зеландії зокрема, у Веллінгтоні, Крайсчерчі, Окленді. Немає достовірної інформації про українців в Африці. Безумовно, вони там мешкають, про що свідчать окремі гадки в науковій і публіцистичній літературі.

Дані про українську діаспору в західному світі все ще не повні і не завжди достовірні. Ця проблема ще чекає на своїх дослідників.

(за Ю. Макаром і О.Макаром)
Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом