Масляк П.О. (упорядник)
Хрестоматія з географії України

Українські канадці. Українці в Румунії та Австралії

Українські канадці

Перші українці на канадській землі зареєстровані у вересні 1881 року. Ця дата і вважається початком еміграції наших співвітчизників, хоча, як свідчать історичні джерела, українці в Канаді з'явилися значно раніше. Отже минуло уже 100 років з часу заснування перших українських поселень в Америці. За останнім переписом населення (1981 рік) у Канаді проживало 529,6 тисяч українців та їх нащадків, щоскладало 2,2% усього населення цієї країни. На міжнародних конгресах наводилася цифра 700-900 тисяч. Напевно, все-таки найбільш реальною є цифра 754 тисячі осіб українського походження.

Початковий період еміграції був наймасовішим. З 1896 по 1914 рік до Канади, головним чином з Галичини, Буковини та Закарпаття, переселилося 170 тис. українців. У перші десятиліття масової імміграції вони розселялися в основному в провінціях Альберта, Манітоба, Саскачеван.

На початку переселення українські іммігранти прагнули зберегти свою національну своєрідність, культурні та побутові особливості. Перш за все це відбилося в топоніміці Канади, в географічних назвах населених пунктів і місцевостей масового розселення українців. Нині у Канаді налічується 180 поселень, поштових відділень, залізничих станцій, які мають українські назви: Україна, Київ, Полтава, Тернопіль, Коломия, Карпати, Дніпро, Дністер, Збруч, Прут тощо. Відображена в географічних назвах Канади і історія України: Січ, Козак, Хмельницький, Сірко, Гонта... На географічній карті Канади є поселення, в яких знайшли відображення душа українського народу, почуття туги за рідним краєм. Звідси такі назви як Воля, Свобода, Правда, Згода, Слава.

У роки Другої світової війни й після значна частина українських робітників і фермерів із Західної Канади мігрували в її східні провінції, поселялися у великих індустріальних центрах. Якщо в 1931 році лише 29% канадських українців проживала в містах, то уже в 1941 році — 38%. За переписом 1981 року, 76% осіб українського походження є міськими жителями. Найбільше їх зосереджено в таких великих містах Канади, як Едмонтон (понад 63 тисячі), Вінніпег (59), Торонто (51), Ванкувер (30), Калгарі (18 тисяч).

Канадці українського походження в чужому краю зуміли добитися великих успіхів. Українська етнічна група має у своєму середовищі багато фахівців з університетською освітою. Вони закінчили коледжі і працюють в галузях, що вимагають високої кваліфікації і спеціальних знань. Так, наприклад, генерал-губернатор Канади Р.Гнатишин — українського походження. Високий соціально-економічний і інтелектуальний статусу країнців у Канаді, їх працьовитість підтверджує рівень їх прибутків. На початку вісімдесятих років особи українського походження мали рівень прибутків вищий, ніж у середньому по країні.

(за В. Євтухом і О. Ковальчуком)

Українці в Румунії

У Румунії найчисленніша з національних меншостей угорська — 4 мільйони, українці — на другому місці, після — другої світової війни їх нараховувалося 840 тисяч.

За переписом населення 1979 року українців зареєстровано тільки 159 тис. Це пояснюється тим, що режим Чаушеску українців просто переслідував. Українські школи позамикано, Українську греко-католицьку церкву заборонено. Щоб влаштуватися на кращу роботу, треба було мати румунське прізвище.

Румунська влада розділила українців за різними регіонами Румунії на гуцулів, русинів, рутенців і навіть хохлів.
Живуть українці в основному на Буковині, Мармарощині (Закарпаття), Добруджі (гирло Дунаю) і Банаті (угорсько-румунський кордон). Союз українців у Румунії налічує зараз 360 тис. членів.

(за Р. Колісником)

Українці в Австралії

Основна частина українських переселенців до Австралії з'явилася протягом дуже короткого відрізку часу (1948-1952 роки). У 1910-ті роки перша група українців прибула до Австралії. Це були переселенці з Далекого Сходу і Зеленого Клину, їх було небагато (до 5 тисяч). Ці перші поселенці-українці протягом невеликого періоду майже повністю асимілювалися. Після другої світової війни з таборів переміщених осіб з Центральної Європи до Австралії приїхало близько 20тис. українців. Наприкінці 1980-х років в Австралії вже проживало майже 34 тис. чоловік українського походження. Близько 15 тисяч із них за переписом населення 1988 року заявили, що розмовляють українською мовою.

Життєвий шлях української еміграції в Австралії, зокрема, на початковому її етапі, не був легкий. Австралійський уряд вимагав від емігрантів два роки фізичної праці у певних, визначених ним місцях. Діяв відчутний асиміляційний тиск, зокрема на дітей, що навчалися в школах. Після повернення із призначених місць праці, українці селилися головним чином у великих містах Австралії. Найбільші угрупування виникли в Мельбурні і Сіднеї, дещо менші в Аделаїді. Невеликі групи з'явилися в Брізбені, Перті, Канберрі, а також у деяких провінційних містах (Джілонг та Ньюкастель) і на Тасманії.

У повоєнні роки соціальна структура української спільноти в Австралії віддзеркалювала склад таборів, оскільки значну більшість переселенців складали люди, вивезені ще підлітками під час другої світової війни з сіл України на роботу до Німеччини, в першу чергу із їїзахідних областей. В Австралії вони поповнили ряди робітників міської промисловості. Відносно невеликий відсоток становили люди з вищою освітою. З них тільки частина змогла працювати за фахом. Незважаючи на значні складності життя в чужій країні, мовні проблеми, українці, як правило, досягали матеріальної заможності.

Нова ж генерація українців, що виросла в Австралії, отримавши гарну освіту, майже суцільно ввійшла в середній клас австралійського суспільства. Втім, великих підприємців серед українців в Австралії небагато.

Українці в Австралії майже одразу ж створили умови для національно-свідомого громадського, релігійного й культурного життя. Вже у 1949 році виникли в Австралії українські громади — організації, які стали осередками культурного життя українців, а також надавали елементарну соціальну допомогу співвітчизникам і налагоджували зв'язки між громадою та австралійськими урядовими колами. За допомогою громади виникли українські хори, танцювальні гуртки, театральні групи.

У багатьох районах громади створили умови для формування українських суботніх шкіл. Згодом усі громади, разом з іншими (релігійними, культурно-освітніми, жіночими, молодіжними, політичними, ветеранськими) організаціями, створили всеавстралійське об'єднання, яке сьогодні має назву «Союз Українських Організацій Австралії».

Паралельно зі світськими організаціями формувалися громади вірних українських церков: Української Католицької Церкви (близько двох третин усіх переселенців), Української Православної та невеликих протестантських. Підвищення рівня добробуту українців Австралії дало змогу будувати народні будинки, церкви та розвивати кооперативний рух.

Українська громада в Австралії має відчутні успіхи на ниві народної освіти. Приватні школи вважалися ключовим чинником для формування української свідомості серед другого і третього і покоління переселенців. У 1970-х роках українці домоглися введення в трьох штатах Австралії української мови як предмету, стало можливим вивчати українську мову до державного іспиту. Згодом, у 1983-1984 роках, українці за власний кошт створили навчальні програми з україністики у двох університетах Австралії: імені Монаша в Мельбурні та імені Макворі у Сіднеї.

(за М. Павлишиним)
Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом