Масляк П.О. (упорядник)
Хрестоматія з географії України

Характеристика міст Полтава та Одеса

Полтава

Полтава — адміністративний, культурний центр Полтавської області. Площа міста — 10239 га. Населення в 1989 р. складало 324 тис. чоловік. Густота його перевищує 3600 чоловік на 1 км2. Місто поділяється на три адміністративних райони.

Полтава — один із важливих індустріальних центрів України. Тут розміщено близько 70 промислових підприємств. Провідні галузі промисловості — машинобудування та металообробка (понад третину всієї продукції міста), хімічна, легка та харчова промисловість. У машинобудуванні виділяється електротехнічна та інструментальна промисловість, виробництво машин та обладнання для хімічної та харчової промисловості.

Найбільшими підприємствами є завод штучних алмазів і алмазного інструменту, турбомеханічний завод, що випускає запасні частини і нестандартне обладнання до турбін електростанцій. Автоагрегатний завод виробляє гальмову апаратуру. Величезні емальовані місткості, збірники, унікальні реактори для хімічної і харчової промисловості випускає завод «Хіммаш». Одне із найбільших підприємств з виробництва електродвигунів — завод «Електромотор». На всіх м'ясокомбінатах і птахофабриках працюють автоматизовані лінії та інше технологічне обладнання, що виробляється на заводі «Продмаш». Серед найбільших підприємств машинобудування та металообробки знаходяться також завод газорозрядних ламп і тепловозоремонтний. Більшість підприємств цієї галузі мають міждержавне значення. Завод «Легмаш» випускає машини і обладнання для легкої промисловості.

Легка промисловість представлена потужною бавовняно-прядильною фабрикою. Фабрика «Полтавчанка» відома своїми вишивками, одягом, постільною білизною. У місті працює також швейне об'єднання «Ворскла», експериментальна взуттєва фабрика тощо.

Майже третину загального обсягу виробництва дають підприємства харчової промисловості. Серед них виділяється найбільший в Україні м'ясокомбінат, кондитерська фабрика, олійно-екстрактний завод. Є також хлібозаводи, молокозавод та інші підприємства.

У місті потужна будівельна індустрія (домобудівний комбінат, комбінат будівельних матеріалів, близько десяти заводів залізобетонних виробів та деревообробних комбінатів.

Окремі, порівняно великі підприємства міста випускають унікальну продукцію. До них насамперед можна віднести завод медичного скла та фабрику музичних інструментів, а також фарфоровий завод.

В індустрії Полтави накопичилося багато проблем. Практично всі підприємства вимагають реконструкції, модернізації обладнання, заміни номенклатури продукції, що випускається, формування нової мережі територіально-виробничих зв'язків.

(за Г. Актиновичем)

Одеса

Одеса — перлина Чорного моря. Чорне море — унікальне явище природи. Його придонна вода більш як на 90% насичена сірководнем і тому зовсім мертва — ніякого життя в ній немає. А ось верхній, досить тонкий шар — 100-150 метрів, наповнений киснем, і в ньому буяє життя. Глибинні сірководневі маси з певною періодичністю і дедалі частіше тиснуть на поверхневий насичений киснем шар, піднімаються до поверхні. Тому риба піднімається на поверхню, а іноді і вискакує на берег. На окремих акваторіях і в певний час сірководень виходить на поверхню, сполучається з атмосферним повітрям, і море спалахує як гігантський смолоскип.

Про можливість вибуху Чорного моря написано багато. Але, напевно, все-таки це теоретичні, а не реальні можливості. Море не вибухне, але може загинути від діяльності людей. Насамперед, слід зробити все, щоб запобігти забрудненню вод, які йдуть до моря, тобто зайнятися очищенням стоків річок. А море само впорається зі своїми проблемами.

Наш уславлений Дніпро став каналізацією для трьох країн —  Росії, Білорусі та України. Дунай — це всеєвропейська каналізація. На берегах Дністра розміщено більше трьохсот підприємств, багато тваринницьких комплексів. Річками, що впадають у Чорне море виноситься величезна кількість добрив, гербіцидів і пестицидів. Одесити ж п'ють воду із Дністра.

У результаті хронічного хімічного забруднення неочищеними водами в багато разів зменшилася корисна біологічна продуктивність моря. Все це призвело до припинення промислового вилову риби, до деградації найбільшого на планеті «поля» бурих водоростей — філофори, які виконують роль легенів північно-західного шельфу Чорного моря. Вони є сировиною для виробництва агар-агару. Біомаса філофори за останнє десятиліття зменшилася з 1,3 до 0,4 млн. тонн. Це зниження продовжується й нині.

Зменшується не тільки біомаса водоростей. Зовсім зникли найбільші в світі запаси прісноводного рака в Дністровському лимані, масово гине риба в дельтових озерах Дунаю й Дністра. У прибережній зоні моря почали формуватися обширні зони цвітіння морських водоростей. За таких умов морська вода поступово втрачає свої цінні рекреаційні властивості, здатність до самоочищення. Цю роботу виконують бактерії, для розвитку і розмноження яких людина створила «режим найбільшого сприяння», і тому море швидко буріє. Водорості ж, що живуть усього кілька років, осідають на мілководді і там перегнивають. Цей процес забирає кисень з води. А без кисню гине риба. Ось чому зникли знаменита кефаль та не менш відомий одеський бичок. Є реальна загроза, що в загниваючому морі з'являться «водорості-вбивці». А це вже небезпека не тільки для риби, але й для людей.

У місті і довкола нього збудовано низка великих припортових промислових підприємств і комплексів для виробництва, схову, відвантажування і транспортування морем особливо небезпечних хімічних речовин (рідкого аміаку, метанолу), їх наслідки будуть надзвичайно важкими для моря і для міста.

Звичайно, екологічна загроза для Одеси йде не лише від моря. Постійно погіршується якість питної води, зростає забруднення атмосферного повітря викидами промислових підприємств та автотранспорту. Важко навіть підрахувати, скільки ж усього бруду викидається в атмосферу міста. Різні джерела дають різні дані. Цікаво, що один Одеський суперфосфатний завод викидає в повітря міста 680 тис. тонн бруду щорічно. Обладнання підприємства розраховане на випуск 200 тис. тонн, а виробляється 600. Цікава ситуація. Здається навіть неможливою. Виробляється 600 тис. тонн, а викидається в повітря аж 680 тис. тонн. Фантастика, та й годі. В Одесі дуже багато підприємств, які мають свої власні ливарні цехи. Вони є одними з найбільших джерел забруднення повітря. Крім того, в місті існує потужній спеціалізований ливарний завод “Центролит”. Тому Одеса, хоча і важко в таке повірити, поділяє в Україні друге-третє місце з Маріуполем щодо забруднення атмосфери.

Нині серед великих міст України Одеса займає останню сходинку за природним приростом населення і першу — за дитячою смертністю.

(за М. Худаком)
Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом