Світличний О.О., Плотницький С.В.
Основи геоінформатики

Internet-сервіси і ГІС. Післямова

11.3.2. Internet-сервіси і ГІС

Технологія Internet ґрунтується на каталогізації й індексації гігантської кількості електронних документів, а так само поданні цих документів у певному стандарті. Фактично в наш час діють стандарти мов HTML (HyperText Markup Language) i XML (Extensible Markup Language), на яких складено величезну кількість документів, що використовуються у всесвітній мережі. Так само використовується об'єктно-орієнтована мова Java, яка призначена для складання складних документів із засобами керування і формування запитів.

Популярність Internet зумовила необхідність розміщення в мережі картографічних сайтів і створення Інтернет-сервісів (Web-сервісів) по роботі з просторовими даними. У той же час формат більшості картографічних баз даних не дозволяє прямо виносити їх на електронний документ, оскільки потрібно підключення великої кількості спеціальних графічних функцій. У цьому випадку передача навіть невеликого картографічного зображення потребувала б одночасної передачі на комп'ютер користувача значної частини програмної оболонки ГІС, що привело б до нефункціонального збільшення обсягу документа, а також зачіпало б комерційні інтереси розробника програмного забезпечення ГІС. Використання ж растеризованих копій картографічних баз для подання і передачі даних значно збіднює можливості ГІС.

У зв'язку з цим для створення картографічних сайтів розробниками ГІС-програм (ESRI, Autodesk і ін.) складені спеціалізовані модулі, що дозволяють перетворювати картографічні документи і табличні бази даних з оригінального формату ГІС у формати HTML або Java. Частина інформації з картографічної бази даних подана у вигляді карти, і дає користувачу можливість робити уточнюючі запити за допомогою картографічного інтерфейсу. Наприклад, модуль ArcIMS (Internet Map Server), що входить до складу сімейства пакетів ГІС ArcGIS розробки ESRI, дозволяє розробнику створювати «під ключ» Internet-сайти з картографічними документами і можливістю обробки картографічних баз даних.

Картографічний інтерфейс (панорамування, зумування, вибір у рамці, пошук і вибір за атрибутами) дозволяє користувачу звертатися на сайт зі специфічними запитами, що стосуються визначення місця розташування, розрахунку маршрутів руху з відображенням на карті, видачею переліку об'єктів, які знаходяться на певній відстані від цього маршруту чи певної точки та ін.

У наш час уже доступна велика кількість Web-сервісів, заснованих на ArcIMS. До них належать інформаційні сервісні служби багатьох американських і західноєвропейських міст та інших територіальних адміністративних одиниць, що надають користувачу дані про якість життя і комунальне обслуговування населення, а також іншу суспільно-значущу інформацію. Ще одним із напрямків обслуговування інформаційних запитів є земельно-кадастрові системи, що надають відомості про стан і статус земельних ділянок, їхню вартість та ін.

Так само стають популярними ГІС-сервіси, які засновані на аналізі транспортних і інженерних мереж. За запитом користувача розраховується маршрут для відвідування визначених об'єктів, видаються адреси об'єктів з маршрутами проїзду, маршрут між довільними точками та ін. Створюються системи диспетчеризації суспільного транспорту, які дозволяють в оперативномурежимі реагувати на зміну пасажиропотоку, на аварії і пробки, проводити контроль навколишнього середовища тощо.

Для користувачів, які періодично звертаються до баз даних розподілених ГІС, розроблений модуль ArcExplorer, що надає мінімальний набір функцій: завантаження картографічних шарів, організація запитів за просторовими або атрибутивними даними, вимір дистанцій і створення буферних зон, пошук адреси та ін.

На основі окремих ГІС-сервісів розпочате створення глобальної системи Geography Network, яка поєднує сховища геоінформації, пошукові служби і користувачів в усьому світі.

Питання і завдання для самоперевірки

  1. Як класифікуються сучасні ГІС (за призначенням, проблемно-тематичною орієнтацією, територіальним охопленням)?
  2. Дайте характеристику Електронного атласу України (розробники, призначення, структура, інформація, управління картографічними даними).
  3. Дайте характеристику Глобального банку природно-ресурсної інформації (GRID).
  4. Охарактеризуйте Геоінформаційну систему Європейського Співтовариства CORINE.

ПІСЛЯМОВА

Матеріал навчального посібника охоплює основні розділи геоінформатики, що підлягають вивченню в рамках базового курсу «Основи геоінформатики, ГІС» для природознавчих, соціально-економічних та екологічних спеціальностей. Вивчення теоретичного матеріалу, безумовно, повинне закріплюватися на практичних заняттях у навчальній ГІС-лабораторії з використанням програмних ГІС-пакетів.

Зважаючи на функціональні і аналітичні можливості, порівняно невисоку вартість і поширеність в Україні, як навчальні доцільно використовувати пакет Arc View сімейства ArcGIS фірми ESRI останніх версій, а також пакет IDRISI, який має унікальні аналітичні можливості і, завдяки ціновим знижкам на академічну ліцензію, цілком доступний для навчальних закладів. Як додатковий може бути використаний пакет MapInfo Professional, що має розвинені можливості з тематичного картографування. У навчальному посібнику характеристика цих пакетів подана більш детально, ніж інших.

Зазначимо також, що освоєння геоінформаційних технологій, отримання міцних умінь і навичок щодо роботи з просторовою інформацією неможливі без самостійної роботи. Тільки поєднання вивчення теорії, практичних занять у навчальній ГІС-лабораторії під керівництвом викладача і самостійної роботи з освоєння технологій введення, зберігання, маніпулювання, аналізу і подання просторово-координованої інформації з використанням відповідних апаратних і програмних засобів може дати позитивний результат.

На наш погляд, досить висока технологічна та наукова «місткість», принаймні деяких розділів, курсу, наведеного в даному навчальному посібнику, обумовлює доцільність їх подальшого більш поглибленого вивчення в рамках спеціальних курсів. У такі спецкурси слід, зокрема, виділити вивчення технологій введення і подання просторових даних (спецкурс «Цифрове картографування») і методів просторового аналізу та моделювання в середовищі ГІС-пакетів (спецкурс «Просторовий аналіз і моделювання в ГІС»).
Спеціального розгляду також потребують загальні принципи розроблення і експлуатації ГІС та особливості створення геоінформаційних систем, відповідних профілю спеціальності, що вивчається студентами. Пріоритет тут, з огляду на актуальність, повинні мати кадастрові і муніципальні ГІС. Ще один напрям спеціалізації геоінформаційних технологій, особливо для студентів географічних і екологічних спеціальностей, — просторове і просторово-часове моделювання як основа оцінки і прогнозу природних та природно-господарських територіальних систем на основі можливостей, що надаються сучасними ГІС-технологіями. Ці питання становлять безумовний інтерес для фахівців, але вони не були предметом дослідження при підготовці даного навчального посібника і, на думку авторів, не можуть входити до складу базового курсу «Основи геоінформатики». Дані проблеми потребують окремого вивчення, знову ж таки у складі окремих спецкурсів з урахуванням напрямку підготовки фахівців.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом