Геренчук К.І.
Природа Львівської області

Клімат. Радіаційний і тепловий режим. Атмосферна циркуляція і вітровий режим.

КЛІМАТ

Львівська область відзначається різноманітністю кліматів, що зумовлюється неоднорідністю її поверхні. Проте у кліматах окремих природних районів області є багато спільного, а саме: м'якість, яка виявляється у невеликих різницях температур літа і зими, та висока зволоженість, про яку свідчать значні річні суми опадів.
Львівщині, зовсім не властиві сильні морози, посухи, суховії та пилові бурі. Навпаки, для неї характерні часті відлиги взимку, значна хмарність, обложні дощі та викликані ними літньо-осінні паводки.
Уявлення про основні риси клімату області можна скласти, порівнюючи дані Львівської, Київської та Харківської метеостанцій, які розміщені приблизно на одній широті (50° пн. пі.).

Таблиця 1. Температура, атмосферний тиск, хмарність і опади за даними метеостанцій «Львів», «Київ», «Харків» (доступно при скачуванні повної версії підручника)

Різниця між основними показниками кліматів Львова, Києва і Харкова пояснюється передусім різним віддаленням цих міст від Атлантичного океану, вологі повітряні маси з якого пом'якшують клімати Європи. Саме віддаленістю від Атлантичного океану визначається ступінь, або коефіцієнт, континентальності клімату, який для Львова дорівнює 31,6, для Києва — 35,6 і для Харкова — 41,6.
На відміну від континентальності кліматів, яка зростає із заходу на схід, їх зволоженість зменшується в напрямку на схід. Ступінь (коефіцієнт) зволоженості клімату для Львова дорівнює 1,1, для Києва — 1,0 і для Харкова — 0,8. Отже, у Львові клімат надмірно зволожений, а у Харкові — недостатньо зволожений.

Радіаційний і тепловий режим. Клімат, будь-якої території формується під впливом багатьох факторів, головними з яких є сонячна радіація (тепло від Сонця), атмосферна циркуляція, що зумовлює перерозподіл по території тепла та вологи, і характер місцевості (висота, експозиція схилів, грунтово-рослинний покрив).
Сонячне проміння приходить на Землю у двох формах: у вигляді так званих прямої і розсіяної радіацій. Разом вони утворюють так звану сумарну радіацію, інтенсивність якої вимірюється у калоріях на квадратний сантиметр горизонтальної поверхні.
Географічна широта (49°50’), на якій розташована територія Львівської області, одержує до 163,3 ккал/см кв сумарної радіації за рік. За місяцями (розрахункові дані М. С Андріанова) вона розподіляється так:

Таблиця (доступно при скачуванні повної версії підручника)

Проте справжні величини сумарної радіації на території області значно менші і за рік становлять 92,4 ккал/см кв з таким розподілом за місяцями:

Таблиця (доступно при скачуванні повної версії підручника)

Як бачимо, дійсна сумарна радіація становить лише 60% від можливої, Така різниця між можливою і дійсною сумарною радіацією зумовлена значною хмарністю над територією області протягом року. У Львові налічується лише 50 ясних днів протягом року і майже 150 похмурих, коли небо повністю вкрите хмарами; решта 150 днів року відзначається перемінною хмарністю.
Сумарна радіація є основним джерелом тепла, що одержує Земля від Сонця. Разом з цим є і втрати сонячної радіації через альбедо, тобто відбивання сонячної радіації у Космос від поверхні Землі (від рослинності, води, снігу тощо). Альбедо виражають у процентах від сумарної радіації. У Львові його величини за місяцями дорівнюють:

Таблиця (доступно при скачуванні повної версії підручника)

Різниця між приходом і витратою сонячної радіації — це так званий радіаційний баланс (ккал/см кв), який у Львові за місяцями становить:

Таблиця (доступно при скачуванні повної версії підручника)

Радіаційний баланс в області в цілому за рік додатний і становить понад 40 ккал/см кв. Тільки чотири місяці (листопад, грудень, січень і лютий) мають від'ємні значення радіаційного балансу.
Теплові ресурси поверхні Львівської області виражаються тепловим балансом, до якого, крім радіаційного балансу, належить кількість тепла, що витрачається на випаровування, на турбулентний теплообмін між поверхнею Землі й атмосферою та на теплообмін у грунті.
Усього за рік в області випаровується 560 мм вологи, на що витрачається понад 30 ккал/см кв тепла. На турбулентний теплообмін витрачається лише 9 ккал/см кв. Отже, основна кількість тепла, яку одержує поверхня Львівської області, витрачається на випаровування.
Показники теплового балансу свідчать про те, що в межах Львівської області формується помірно вологий клімат. Кількість опадів перевищує величину випаровування.

Атмосферна циркуляція і вітровий режим. У різних пунктах Львівської області спостерігаються відмінності в температурі повітря, кількості опадів, хмарності тощо, які зумовлюються циркуляцією атмосфери. Саме завдяки руху повітряних потоків відбувається розподіл у просторі і часі хмарності, опадів, вологості і температури повітря.
Над територією Львівської області проходять різноманітні повітряні маси. Панівним є повітря помірних широт, або полярне. В усі пори року спостерігається морське полярне повітря, яке взимку приносить похмуру з туманами погоду, викликає відлиги, а влітку — нестійку холодну погоду зі зливами, грозами. Континентальне полярне повітря долинає найчастіше влітку та навесні й пов'язане з трансформацією морського полярного повітря.
Особливістю атмосферної циркуляції в області є приплив у зимовий і весняний періоди континентального арктичного повітря, яке приносить холодну, безхмарну погоду, низькі мінімальні температури (іноді до 30°С морозу і більше). У літньо-осінній період може проникати морське арктичне повітря, яке спричиняється до холодної, вологої погоди. Крім того, на територію Львівської області навесні та влітку проникає тропічне повітря. Континентальні тропічні повітряні маси і зумовлюють влітку найвищі температури. Морське тропічне повітря викликає теплу, хмарну погоду з туманами і мжичкою. Погода в області значно залежить від циклонів, які на території Львівщини переміщуються протягом цілого року. Проте найчастіше циклони повторюються взимку і навесні.
З атмосферною циркуляцією тісно пов'язаний вітровий режим області. У Львівській області панують вітри західних румбів: у зимовий період — західні та південно-західні, влітку — західні та північно-західні.
Середня річна швидкість вітру в області становить лише 4 м/сек з таким розподілом швидкостей за місяцями:

Таблиця (доступно при скачуванні повної версії підручника)

На території області найчастіше повторюються слабкі та помірні вітри, швидкість яких становить 0-5 м/сек (70-90% за рік). Вітер зі швидкістю 0-1 м/сек найчастіше повторюється влітку, зі швидкістю 2-3 м/сек однаково протягом року, а зі швидкістю 4-5 м/сек — взимку. У холодну пору бувають вітри зі швидкістю 6-10 м/сек. Швидкості більші, ніж 10 м/сек, спостерігаються в області рідко.
У Карпатах формуються місцеві вітри: влітку гірсько-долинні, що характеризуються добовим ходом (вдень вони дмуть уверх по долині, а вночі — униз по долині). Взимку й навесні — фени (неперіодичні сухі вітри, пов'язані з циклонічною діяльністю). Тривають фени від декількох годин до декількох діб. Наприклад, у Дрогобичі в 1957 р. 13-14 квітня спостерігався фен західного-північно-західного напряму швидкістю 8-10 м/сек. Під час фену температура повітря о 13 год підвищилася до 15,4°С, а відносна вологість знизилася до 31%.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом