Геренчук К.І.
Природа Львівської області

Природні пори року

Природні пори року. На території Львівської області виділяються 4 природні пори року, які можна розділити на періоди, закономірно .зумовлені сонячною радіацією, атмосферною циркуляцією та станом підстилаючої поверхні (фенологічні явища).
Зима в рівнинних частинах області починається у середньому 26 листопада, а в горах — 18 листопада, що тісно пов'язано зі стійким спадом середньодобової температури нижче 0°С (табл. 6). Зимова нора характеризується найменшою тривалістю дня (8 год), а отже, й меншою тривалістю сонячного сяяння. Переважає похмура погода із західними та південно-західними вітрами, які супроводжуються частим вторгненням на територію області вологого і теплого морського повітря з боку Атлантики і викликають відлиги. Відлиги бувають інколи настільки тривалими, що сніговий покрив повністю сходить і поверхня грунту відтає. Найчастіше відлиги спостерігаються у грудні (в середньому 19 днів), але і в січні їх не менше.

Таблиця 6. Дати переходу середньодобової температури повітря через 0° 5° 10° 15°. Число днів з температурою вище зазначених меж (доступно при скачуванні повної версії підручника)

У залежності від повторюваності та інтенсивності зимових процесів виділяються три періоди зими.
Початок зими — період, який у рівнинних частинах області починається 25-30 листопада, а в горах — 18 листопада. Початок зими характеризується не тільки постійною хмарністю, але і частими туманами (у грудні до 11 днів). На цей період припадає і найбільше число днів з ожеледицею. Сніговий покрив у цей час ще не дуже значний. Початок зими — найбільш похмура і темна пора року, коли сонце світить лише протягом 8 год.
Справжня зима — період, який збігається з датою спаду середньодобової температури нижче -5°С і найкраще виражений у гірській частині області, де він починається 29 грудня. У рівнинних районах області період справжньої зими слабо виражений, адже кожного року в січні-лютому спостерігається період від 8 до 12 і більше днів, коли середньодобова температура спускається нижче -5°С, після чого настає потепління, а потім знову протягом 4-5 днів середньодобова температура спадає нижче — 5°С. У цей період збільшується висота снігового покриву і спостерігаються найнижчі температури повітря.
Спад зими. Останній період зими, який у рівнинних частинах області починається 10-11 лютого, а в горах — 15 лютого. Цей період характеризується уже деякими фенологічними явищами, наприклад, початком весняних пісень зимуючих птахів. Сніговий покрив починає танути. Тривалість дня збільшується до 10 год.
Протягом зими часто змінюються умови погоди, що іноді сприяв, а іноді шкодить зимівлі сільськогосподарських озимих культур. Часті відлиги і спади температур після них: можуть привести до часткового випрівання або вимерзання озимих культур, до пониження їх зимостійкості. Якщо сніг випадає на непромерзлий грунт (зими 1964/65, 1965/66 pp.), то посіви можуть випріти. Але в середньому протягом зими на глибині вузла кущіння спостерігається мінімальна температура -5° — -7°, яка не загрожує посівам озимих.

Весна в області починається на рівнинних районах 4-11 березня, а в горах — 18 березня. У цей період спостерігається швидке зростання сонячної радіації, підвищується температура повітря, що, в свою чергу, виявляється у сезонних змінах зовнішнього вигляду ландшафту. Середньодобові температури піднімаються вище 0°С, але можливі повторення від'ємних температур. Весна в області відзначається частими приморозками, що є досить важливою особливістю температурного режиму цієї пори року. Усі сільськогосподарські культури реагують на ці весняні приморозки, які інколи на досить тривалий час затримують ріст і розвиток рослин та викликають їхнє часткове пошкодження.
Початок вегетаційного періоду навесні зумовлюється підніманням середньодобової температури повітря вище 5°С. У квітні і особливо в травні починає інтенсивно підвищуватись температура повітря, грунт добре нагрівається, і рослини починають вегетувати. Навесні збільшується кількість опадів, хоча їх загальна сума за сезон перевищує загальну суму»опадів за зиму в 1,5 раза. Але тому що збільшується і випаровуваная з поверхні грунту, то в квітні та травні іноді може відчуватися нестача вологи в грунті.
Весна часто супроводиться як холодом, так і теплом, що створює мінливість погоди, особливо в квітні. У Львівській області вона порівняно зі східними районами України більш затяжна.
Інколи весни бувають ранніми і сухими, наприклад весна 1950 p., коли середньомісячна температура березня була вищою від норми на 0,6°С, квітня — на 3°С і травня — на 0,8°С. Навесні вологи достатньо для розвитку сільськогосподарських культур. Бувають випадки, коли в понижених місцях вимокають посіви через те, що грунт перезволожений. Ця пора відрізняється від зимового сезону не лише кількісними характеристиками, а й якісними. Протягом весни спостерігається бурхливий розвиток фенологічних явищ від набухання бруньок до появи листя та цвітіння (рис. 9). Це дає можливість виділити кілька весняних періодів.

Рис. 9. Фенологічний спектр розвитку деревних і кущикових порід у Львові (за Г. Л. Проць-Кравчук) (доступно при скачуванні повної версії підручника)

Передвесна — період, який починається у рівнинних частинах області 6-11 березня, а в горах — 18 березня. Ці дати збігаються з датою танення снігового покриву і початком сокоруху в берези і клена. Рослинний покрив ще «не ожив», але деякі явища вже свідчать про початок пробудження живої природи: у клена, берези починається сокорух. У більшості деревних і кущових порід набухають бруньки, прилітають перші птахи (шпаки, жайворонки, зяблики (табл. 7). Тривалість дня збільшується до 12 год 50 хв. Польові сільськогосподарські роботи поки що не проводяться, оскільки грунт ще вологий, а в затінених місцях лежить сніг.

Таблиця 7. Календар природи (м. Львів) (доступно при скачуванні повної версії підручника)

Початок весни настає у рівнинних районах області 15-29 березня, а в горах — 18 квітня, що збігається з початком цвітіння ліщини, осики, вільхи, козячої верби і сталим підняттям максимальних температур вище 5°С. У цей період уже відчувається тепло, сніг розтанув, добре видно зміни в живій природі: цвіте ліщина, осика, вільха, є багато підсніжників. На початку весни очищують і насаджують дерева, а в кінці періоду висівають ярі зернові культури.
Зелена весна починається у рівнинних частинах області 17-20 квітня, а в горах — 28 квітня. Середньодобова температура в цей період піднімається вище 5СС (див. табл. 6). Це вже власне весняний період, який характеризується постійний зростанням тривалості дня (до 15 год) і температури повітря (максимум до 25°С). Але ще може повернутися холодна погода, а інколи навіть випадає сніг. Імовірність утворення снігового покриву в цей період по області становить 20-30%. Ще часто бувають приморозки.
У цей час майже всі дерева і кущі (за винятком білої акації, ясеня і дуба) покриваються листям, з'являються різні комахи, починає кувати зозуля, а ввечері чути «концерти» жаб. Цей період дуже важливий для сільського господарства. Саме в цей час орють, висівають ярі зернові та технічні культури, овочеві.
Справжня весна починається цвітінням черемхи, вишні, яблуні домашньої, що в рівнинних районах області відбувається 2-7 травня, а в горах — 11 травня. Мінімальна температура повітря піднімається вище 5°С. У цей період покриваються листям ясен, біла акація, дуб, цвітуть конвалія, тюльпани, нарциси, піони, іриси тощо. Повертаються
3 теплих країв останні птахи: перепілка, очеретянка та інші. Співає соловей, з'являється багато комарів. Тривалість дня зростає до 15 год 57 хв. Справжня весна — період, коли висівають і садять теплолюбні культури (кукурудзу, гречку, просо, огірки, картоплю, томати, капусту).
У цей час можуть бути приморозки, які при значній інтенсивності спричиняються у деяких місцях області до вимерзання рослин, що вимагає повторного висаджування розсади капусти, томатів тощо.

Літо — пора року, яка характеризується максимумом температури і опадів, найбільшими величинами сонячної радіації і найдовшим днем (понад 16 год). Починається у рівнинній частині області 25 травня – 4 червня, а в горах — 21 червня.
Літо в області помірно тепле. Тривалість сонячного сяяння досягає максимального значення (249 год за липень), а абсолютний максимум температури повітря може піднятися до 35°С. Добові максимуми опадів дорівнюють 60-70 мм і більше, переважають зливи. Влітку розвивається інтенсивна грозова діяльність, число днів з грозами становить 26 (у горах 30).
У цілому літо сприятливе для розвитку і росту сільськогосподарських культур, але, якщо розглядати літню погоду за роками, то можна помітити істотні відмінності. Бувають роки, коли влітку випадає надмірна кількість опадів (1955, 1967, 1969 pp.). У червні 1955 р. у Львові випало 143,4, у липні — 128, у серпні — 140,3 мм дощів. Надмірне зволоження супроводжується зниженням температури, що разом з похмурою і дощовою погодою затримує сінокіс, розвиток і дозрівання злаків, сприяє поширенню грибкових захворювань.
В окремі роки влітку спостерігаються посушливі періоди, що характеризуються недостачею опадів при високих температурах, але порівняно з південними областями України таких днів мало (табл. 8).

Таблиця 8. Середнє число днів з атмосферними посухами і суховіями, % (доступно при скачуванні повної версії підручника)

Як і всі природні пори року, літо не однорідне і його можна розділити на кілька періодів.
Початок літа — період, який починається у рівнинних районах області 25 травня — 5 червня, а в горах — 21 червня. Він характеризується
середньодобовими температурами понад 15°С. На початку літа найкоротші ночі в році (тривалість дня 16 год 20 хв). На Львівщині в цей час цвіте біла акація, чорна бузина, калина, горобина, лучні трави, дозрівають перші ягоди, починається сінокіс.
Повне літо в області у рівнинних районах починається 23 червня — 7 липня, а вже потім у горах (13 липня). Цей період має найбільш сталі термічні умови, визначається постійним переходом мінімальних температур вище 10°С (у цей час цвіте липа дрібнолиста); спостерігаються найвищі температури повітря і грунту та найбільше опадів. Період характеризується дозріванням вишні, червоної і чорної смородини, малини, чорниці, ранніх сортів яблук та груш, ягід; достигають озиме жито, озима пшениця, ячмінь, овес, і починаються жнива.
Спад літа. Останній період літа, коли середньодобова температура повітря нижча від 15°С. У рівнинних частинах області настає 22 серпня — 5 вересня, в горах — 13 серпня.
Вдень ще відчувається тепло, температура повітря висока, але ночі вже прохолодні. Днів з температурою вище 30°С немає, число днів зі спекою зменшується. Збільшується число помірно теплих і прохолодних днів. Рослин, які б цвіли, за винятком декоративних, майже нема. Це період дозрівання і збору плодів та насіння.

Осінь починається на території області у вересні (1 — в горах, 11-14 — у рівнинних районах області). Протягом осені літній режим замінюється зимовим. Ця пора року характеризується зменшенням кількості сонячної радіації та опадів, пониженням температури повітря. На початку осені стоїть тепла, ясна і суха погода, що пов'язується з поширенням теплого повітря з південних широт внаслідок частого повторення південних і південно-східних вітрів. У природі спостерігаються дуже яскраві специфічні фенологічні явища: зміна забарвлення листя, листопад, міграція птахів. Осінь ділиться на чотири періоди.
Початок осені — період, який починається у горах 1 вересня, а на рівнинах — 11-14 вересня. Спочатку жовтіє береза, потім — інші дерева. Тривалість дня зменшується до 11 год, а разом з тим зменшується і тривалість сонячного сяяння. У цей період часто повторюються досить високі температури і абсолютні максимуми, що досягають 30°С (1954 p.). На початку осені продовжується обмолот зернових культур, збирають овочі, орють і сіють озимі культури.
Золота осінь. Період, коли жовтіє більшість деревних і кущових порід. Починається насамперед у горах (18 вересня), а потім — у рівнинній частині області (24-28 вересня). Переважає тепла і сонячна погода, іноді другий: раз цвітуть деякі рослини: черемха, яблуня вишня груша, каштан, малина, фіалка.
У цей час збирають урожай картоплі, цукрових буряків, кукурудзи
Глибока осінь у рівнинних районах області починається 12-21 жовтня, в горах – 1 жовтня. У цей час уже помітні ознаки зимової пори – перші приморозки, ймовірність яких становить 70-80% Глибока осінь характеризується листопадом берези, клена, липи, бука і спадом середньодобових температур нижче 5°С. У кінці періоду набирають осіннього забарвлення тополя та дуб, і починається листопад цих порід Відлітають шпаки, жайворонки, гуси. Приморозки прискорюють листопад деревних і кущових порід. Переважає хмарна погода з туманами і мряками. На полях закінчується збирання картоплі та цукрових буряків. Глибока осінь – період закінчення підготовки живої природи до зимового спокою
Передзима – останній період осені, який уже має багато спільного із зимовою порою. У горах він починається 27 жовтня, в рівнинній частині області – 5-10 листопада. Середньодобова температура часто дорівнює 0°С, а ймовірність денних температур, вищих від 0°С, становить 50%. Хмарність досягає максимуму в році, часто спостерігаються тумани. Випадає сніг, як правило, нестійкий, а також сніг з дощем Приморозки, ймовірність яких становить 65-70%, постійні, інколи досягають -5°С.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом