Геренчук К.І.
Природа Львівської області

Флористичний склад рослинного покриву. Лісова рослинність.

РОСЛИННІСТЬ

Флористичний склад рослинного покриву. Формування флори і рослинного покриву як рівнинних, так і гірських районів Львівської області пов'язане з льодовиковим і післяльодовиковим часом. У формуванні флори Львівщини брали участь північні та південно-східні види, які прийшли сюди з далекої півночі та північного сходу, гірські види, що перемістилися на схід з гір Середньої Європи, а також рівнинні атлантичні види. З південного сходу занесені до нас степові види. У зв'язку з цим флора Львівської області неоднорідна за своїм складом. Для неї є характерними, передусім, такі основні флористичні елементи: бореальні, або тайгові (ялина (смерека) європейська, сосна звичайна, брусниця, квасениця, ліннея північна, грушанка середня тощо); середньоєвропейські, або зони широколистих лісів (бук звичайний, дуб звичайний, дуб скельний, ялиця біла, граб звичайний, явір, переліска багаторічна тощо); монтанні, або гірські, до яких належать європейські гірські, а серед них і карпатські види, в тому числі деякі ендемічні види (костриця карпатська, фіалка відхилена, королиця круглолиста тощо); понтичні, або степові (типчак борознистий, ковила тощо). У Карпатах відомі також гірсько-диз'юнктивні (цибуля переможна, осока вічнозелена тощо) елементи флори. У цілому, за попередніми даними, флора Львівської області налічує понад 1200 видів насінних і вищих спорових рослин, які належать до 500 родів та 100 родин.

Рослинність області. В доагрикультурний час більша частина території Львівської області була вкрита лісами. Тепер природна рослинність збереглася лише на одній третині площі і характеризується передусім лісовими, лучними та болотними угрупованнями. На дуже обмежених ділянках збереглися фрагменти степової рослинності.

Лісова рослинність. Ліси й тепер є пануючим типом рослинності на Львівщині. Лісова рослинність має всі основні типи: ліси широколисті, мішані і хвойні (рис. 10).

Рис. 10. Схематична карта рослинного покриву Львівської області (за І.В. Бережним і Є.І. Шишовою) (доступно при скачуванні повної версії підручника)

На рівнині в передгір'ї основними лісоутворюючими породами широколистих лісів є дуб звичайний, бук лісовий і граб. У мішаних лісах поруч ростуть сосна звичайна, дуб, рідше бук. Хвойні ліси утворюють сосна на рівнині та в передгір'ї і ялина (смерека) та ялиця у передгір'ї. У гірській частині області основними лісоутворюючими породами є бук і ялина, які утворюють як чисті, так і мішані насадження часто з більшою чи меншою домішкою ялиці білої.
У дубових лісах переважають формації дуба звичайного і дуба скельного. Діброви особливо поширені в Західному Поділлі. Всюди діброви розташовуються невеликими масивами в комплексі з дубово-грабовими лісами. На Львівщині дубові ліси виявлені свіжими і вологими типами; сухі типи відсутні.
За панської Польщі на значних площах дубові ліси були знищені: тепер їх частково заступають вторинні дубово-грабові, дубово-березово-грабові, дубово-березові, дубово-осикові ліси і навіть чисті грабняки, березняки та осичники.
Особливо поширені серед вторинних лісів грабово-дубові ліси або груди (Carpineto-Querceta); у таких лісах перший ярус утворює дуб звичайний, другий — граб. Інколи граб заходить і в перший ярус. Груди невеликими масивами самостійно і в комплексі з дубовими і грабово-буковими лісами (Carpineto-Fageta) поширені на півдні і на південному сході Західного Поділля та в Грядовому Побужжі. На Львівщині поширені лише свіжі груди.
Друге місце за поширенням у рівнинній частині Львівщини займають соснові ліси (Pineta). Ростуть вони в основному в Малому Поліссі і Розточчі, де займають дюни і горби з між дюнними пониженнями. Основнії лісоутворююча порода — сосна звичайна. Сухі соснові ліси виявлені Горами злаково-різнотравними (Pineta graminoso-herbosa), пісковими ( P. collina) та чагарниковими (P. fruticosa).
Найбільш поширена група лісових формацій на Львівщині — широколисто-соснові ліси (Nemoreto-Pineta), великі масиви яких є на Малому Поліссі і Розточчі. У першому ярусі таких лісів разом або окремо росте сосна, у другому — дуб, граб, бук. Підлісок і трав'яний ярус розвинені добре. Тут одночасно виростають рослини-супутники як хвойного, так і широколистого лісу. ІПироколисто-хвойні ліси розділяються на дубово-соснові (Querceto-Pineta) та буково-соснові (Fageto-Pineta).
Дубово-соснові ліси (Querceto-Pineta) у Малому Поліссі — це в основному деревостани, в яких перший ярус складає сосна Іа-І класів бонітету, другий — дуб звичайний II-ПІ класів бонітету. До них домішуються береза бородавчаста, осика, горобина, граб, а на вологіших місцезростаннях вільха чорна і ясен. На Розточчі в складі дубово-соснових лісів поруч ростуть два види дуба — звичайний і скельний. Ліси з дубом звичайним займають більш знижені, а ліси з дубом скельним — більш підвищені місця. У складі цих лісів виростають також бук, ялина, ялиця біла. Підлісок з пануванням у ньому ліщини розвинений добре. Добре виявлені також трав'яний і моховий яруси.
Буково-соснові ліси (Fageto-Pineta) поширені лише на Розточчі. До свіжих типів лісу належать буково-соснові ліси чагарникові (Fageto-Pineta fruticosa) з сосною І-II класів бонітету в першому ярусі, буком II класу бонітету — в другому, і добре розвиненим підліском з ліщини, крушини ламкої, горобини, глоду, бузини червоної. До вологого типу лісу слід віднести буково-соснові ліси чорницеві (P.-F. myrtillosa) і чорницево-квасеницеві (Pineto-Fageta myrtillosooxalidosa). Це високобонітетні (сосна — І, бук — II-І класів бонітету) деревні насадження з відсутнім або ж слаборозвиненим підліском. У трав'яному ярусі в першому випадку переважають чорниця і любка дволиста, у другому — чорниця і квасениця.
Букові ліси, або бучини (Fageta), у рівнинній частині Львівщини поширені в Західно-Подільському горбогір'ї та на Розточчі. Основна лісоутворююча порода — бук звичайний. Чисті насадження бук утворює на найбільш підвищених, захищених від вітру місцях. В інших умовах виростання до нього в значній кількості домішується граб, який на більш вологих місцезростаннях витісняє бук. У складі деревостанів рівнинних букових лісів Львівської області виростають також клен гостролистий, липи серцелиста і широколиста, горобина, ялина та ялиця. Трав'яний і чагарниковий яруси розвинені слабо. Під пологом лісу поодиноко виростають такі чагарники, як вовче лико, ліщина, клокичка, калина, гордовина тощо. У трав'яному ярусі ростуть тіневитривалі види, переважно рівнинні неморальні. Але трапляється також, причому інколи у значній кількості, чимало типових представників карпатських лісів (крем'яник гарний, апозерис смердючий, зубниці залозиста і бульбиста, арум плямистий, живокіст серцевидний, вероніка гірська тощо). У гірській частині області бучини з'являються на висоті 300-400 м над рівнем моря. У Бескидах на схилах гори Пікуй на висоті 1200 м пад р. м. букові деревостани утворюють верхню межу лісу у вигляді букового криволісся. У Бескидах букові ліси трапляються і у вигляді чистих насаджень, але частіше з утворенням мішаних ялицево-смереково-букових. І підлісок, і трав'янисто-чагарниковий ярус у незрушених букових деревостанах розвинені слабо. Лише поодиноко росте ліщина, червона бузина, жимолость пухната, вовче лико. Найтиповіші представники трав'яного покриву — маренка запашна, зубниці залозиста і бульбиста, квасениця, осока волосиста, апозерис смердючий, живокіст серцевидний, костриця лісова, розхідник шорсткий тощо.
Найменш поширена лісова формація в межах Львівщини — чорновільхові ліси (Alneta glutinosae). Трапляються вони на Малому Поліссі, на найбільш знижених, заболочених ділянках рівнинної частини області. На Львівщині серед чорновільхових лісів переважає група асоціацій чорновільшняків крупнотравних (Alneta glutinosae magnograminosa). Ялицеві ліси (Abieteta). Ялиця з'являється ще в передгір'ї на висоті 300-400 м над р. м. у складі дубових лісів з дуба звичайного, утворюючи своєрідні ялицеві діброви. Вище ялиця росте разом з буком і ялиною. Чисті насадження ялиці мало поширені і звичайно не є природними. Бонітет ялиці в них — Іа-II класів. Підлісок розвинений слабо. Основу трав'яного яруса утворюють квасениця, маренка запашна, анемона дібровна, зеленчук жовтий, зубниця залозиста, чорниця, чоловіча папороть, осока волосиста, ожика лісова тощо.
Ялинові ліси (з ялини європейської) утворюють у горах верхній лісовий пояс. При цьому на більшій частині зайнятої ними території верхня межа ялинового лісу в Карпатах антропогенного походження. Рештки ялинового рідколісся збереглись на дуже незначних площах. Великих змін під впливом людини ялинові деревостани зазнали також на схилах гір, у передгір'ї та на рівнині. Тому в первісному вигляді ялинові ліси майже не збереглися. Основні супутники ялини — бук, ялиця, явір, з якими вона часто утворює мішані насадження. Підлісок у незрушених ялинових деревостанах не розвинений. До компонентів звичайно розрідженого трав'янисто-чагарникового яруса гірськокарпатських ялинників, з якими ялина утворює відповідні угруповання, належать маренка запашна, переліска багаторічна, чоловіча папороть, квасениця, кремена біла, чорниця тощо. У ялинниках-довгомошниках і зелено-мошниках звичайно добре розвинений моховий ярус.
У межах Львівської області серед ялинників переважають вологі типи лісу.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом