Передкарпатські ландшафти Львівської області

Передкарпатські ландшафти розташовані в області Передкарпатського передового прогину і включають такі природні райони:

Стривігор-Болозівський,
Стрийсько-Жидачівський,
Дрогобицьке та
Моршинське передгір'я.

Стривігор-Болозівський природний район

Стривігор-Болозівський природний район обмежений границями, що утворені краєм Карпат, Головним європейським вододілом і р. Дністер. У цих межах район являє собою систему спільних терас рік Болозівки, Стривігора і Дністра, які п'ятьма уступами піднімаються на 60-70 м над рівнем річок. Широкими і плоскими, а місцями заболоченими (особливо по долині р. Болозівки) є місцевості нижньотерасового ярусу, які вкриті лучними, лучно-болотними та дерновими грунтами. Тераси середнього рівня несуть на собі покрив лесоподібних суглинків, на яких утворилися переважно сірі опідзолені грунти, що майже повністю зайняті орними угіддями. Місцевості терас верхнього ярусу вкриті нелесовими суглинками з дерново-підзолистими і підзолисто-дерновими грунтами, які лише частково використовуються як орні землі і переважно вкриті мішаними лісами.

Як показали дослідження, верхні (40-50 і 60-70 м) тераси складені лише матеріалами (галечниками і суглинками), принесеними з Карпат. У середніх терасах (20-22, 25-35 м) є значна домішка північного, балтійського матеріалу (граніти тощо), що свідчить про участь в утворенні цих терас льодовикових вод, які розробили тут широкі долини, зайняті тепер невеликими потічками. Болозівка, що майже губиться у широкій заболоченій заплаві,— один з таких потічків.

Уявлення про структуру ландшафту Стривігор-Болозівського району дає співвідношення грунтів різних типів. Грунти дерново-підзолистого типу займають 14, сірі опідзолені — 11, лучно-болотні, створюючи основний фон району, — 68, ліси — 7% площі району. Грунти чорноземного типу практично відсутні.

Як видно зі співвідношення грунтів різного типу, одним з важливих питань дальшого піднесення продуктивності сільського господарства є меліорація перезволожених земель нижньотерасового ярусу.

Район Дрогобицького передгір'я

Район Дрогобицького передгір'я займає широке межиріччя, окреслене з півночі і заходу р. Дністер, зі сходу р. Колодницею, а з півдня краєм Карпат. Ріки Бистриця Підбузька і Тисьмениця розділяють Дрогобицьке передгір'я на три майже рівні частини, які паралельними смугами простягаються від Карпат до Дністра.

За ландшафтною структурою Дрогобицьке передгір'я подібне до Стривігор-Болозівського району. Для нього також є характерними широкі низькі тераси з лучними і лучно-болотними грунтами, які займають майже 35% площі всього району. На середніх терасах поширені підзолисто-дернові грунти, питома вага яких дуже незначна (1%). На високих терасах панують дерново-підзолисті поверхнево-оглеєні грунти, які разом з буроземно-підзолистими утворюють основний ґрунтовий фон району, займаючи понад 50% його площі. Процент лісопокритої площі в районі невеликий (15%), що вказує на традиційно високе господарське освоєння цієї території.

Проте Дрогобицьке передгір'я має і помітні відміни порівняно зі Стривігор-Болозівським.

у Дрогобицькому передгір'ї часто бувають високі паводки в долині Дністра, які затоплюють низькі його тераси;
місцевості високих терас з дерново-підзолистими поверхнево-оглеєними грунтами мають значно більшу питому вагу в Дрогобицькому підгір'ї, ніж у Стривігорському;
у зв'язку з більшим поширенням високих терас та більшими абсолютними висотами в Дрогобицькому передгір'ї трохи холодніший клімат, наприклад, тривалість безморозного періоду в Дрогобичі 150 днів, тоді як в Добромилі 160 днів.

Стрийсько-Жидачівський природний район

Стрийсько-Жидачівський природний район займає межиріччя рік Колодниці і Бережниці. Майже посередині цього межиріччя протікає р. Стрий — головна притока Верхнього Дністра.

Характерною рисою природи району є абсолютна перевага місцевостей низьких терас (заплави і перша та друга тераси Дністра і Стрия), у зв'язку з чим тут переважають перезволожені землі з дерновими і лучними грунтами, які займають понад 89% усієї площі. Проте, на відміну від Дрогобицького передгір'я, тераси низького ярусу тут менше заболочені і не так широко затоплюються під час сильних паводків.

Тераси середнього ярусу з покривом лесових суглинків і лучно-чорноземними грунтами трапляються лише фрагментарно, наприклад, б околицях м. Жидачів, яке розташоване на останці третьої і четвертої терас, і займають менше 2% площі району. Тераси високого ярусу, що складені галечниками і покриті важкими суглинками, поширені лише вздовж краю Карпат і несуть на собі дерново-підзолисті поверхнево-оглеєні грунти, які займають близько 8% загальної площі. Ліси державного фонду вкривають лише 2% території, що свідчить про значні антропогенові зміни в природних комплексах району.

Меліорація перезволожених земель і заходи щодо боротьби з катастрофічними повенями і паводками на ріках Дністер і Стрий с невідкладними господарськими завданнями цього району. Проте, розробляючи їх, слід мати на увазі, що причини виникнення паводків треба шукати за межами району, в Карпатах. Саме тут слід в першу чергу проводити лісомеліоративні і гідротехнічні заходи, які допоможуть приборкати стихію. У межах Стрийського району, на який виливаються гірські повеневі та паводкові води Дністра і Стрия, першорядне значення мають гідротехнічні заходи боротьби: обвалування заплав, закріплення русел тощо.

Моршинський природний район

Моршинський природний район поширюється на схід від р. Бережниці до границі з Івано-Франківською областю. Основними ріками, які дренують цей район і досить глибоко розчленовують його поверхню, є Свіча і Бережниця. У ландшафтній структурі Моршинського природного району абсолютно переважають місцевості високотерасового ярусу, вкриті дерново-середньо- і сильнопідзолистими поверхнево-оглеєними грунтами, які займають до 52% території. Тільки північна частина цього району, що прилягає до Дністра, виражена місцевостями низьких терас з дерновими опідзоленими і лучними грунтами, які покривають 27% площі усіх угідь.

Завдяки більшим абсолютним висотам Моршинський природний район має дещо прохолодніший клімат порівняно з іншими прикарпатськими районами і трохи меншу кількість опадів (понад 650 мм за рік). Меліорація перезволожених оглеєних грунтів тут є найважливішим завданням щодо підвищений продуктивності сільськогосподарських земель. Неослабної уваги вимагає боротьба з катастрофічними повенями в місцевостях, що прилягають до рік Дністра і Свічі.