Назаренко І.І., Польчина С.М. Нікорич В.А.
Грунтознавство

Пустельні примітивні грунти. Такири

14.4.2. Пустельні примітивні грунти

Ці грунти розповсюджені в пустелях всієї земної кулі, їх площа складає ~70 млн. га. Грунти – результат первинного процесу грунтоутворення, мають примітивну будову профілю (К+НР+Р), потужність профілю коливається від декількох міліметрів (примітивні елювійовані кірки) до 10 см ( примітивні грунти). Гумусу в усіх різновидах грунтів <0,5%. часто бувають гіпсоносні, засолені, карбонатні, ЄП = 2-4 мг-екв, у тропічних пустелях мають червонуватий відтінок (завдяки залишковій фералітизації). В сільському господарстві не використовуються.

14.4.3.Такири

Такири – це засолені слаборозвинені солонцюваті глинисті грунти суббореальних пустель, що мають тріщинувату поверхню.

Світова площа цих грунтів ~2 млн. га, особливо багато їх у пустелях Азії в сучасних дельтах рік типу Сирдар'ї та Амудар'ї, в передгірських рівнинах, в основному – плямами.

Клімат території розповсюдження такирів аридний чи супераридний різко континентальний, річна кількість опадів – 50 мм, Кз<0,2. Рельєф являє собою розчленовані підгірні рівнини, дельти, алювіальні рівнини, котловини та інші пониження, які періодично заливаються поверхневими засоленими водами, РГВ низький. Грунтотворні породи глинисті – стародавній та сучасний алювій, делювій, погано водопроникні, засолені, карбонатні. Плями такирів звичайно без вищої рослинності, покриті водоростями та лишайниками. Утворення такирів складається з таких елементарних процесів: засолення, осолонцювання, розсолення, поважчення гранулометричного складу і утворення кірки.
Гранулометричний склад стає все важчим у процесі такироут-ворення за рахунок періодичного накопичення поверхневих вод, що приносять мул. Важливу роль у генезисі відіграють водорості та лишайники, які при відмиранні насичують грунт аморфним SiО2, сприяючи цим осолонцюванню та осолодінню. Вони також є однією з причин утворення на поверхні такирів кірки, перетворюють бікарбонат Са в карбонат, бо використовують СО2 при диханні і цим цементують кірку, виділяють O2, утворюючи в ній пори. Це активне кіркоутворення та розтріскування викликається дуже контрастним гідротермічним режимом грунтів (рис. 48). Гумусоутворення майже не відбувається, органічна речовина переважно приноситься алювіальними та делювіальними водами.

Рис. 48. Поверхня такиру (доступно при скачуванні повної версії книжки)

Будова профілю такирів дуже своєрідна – поверхня їх блискуча, покрита тріщинами глибиною 2-10 см, які ділять її на полігони:
Кк – кірка потужністю 1-8 см, щільна, комірчасто-пориста;
Ек – шарувато-лускуватий елювіальний, потужністю 10-25 см, сіруватий або бурий;
Isk – ілювіальний соленосний, безструктурний, ущільнений;
Pks – безструктурна грунтотворна порода.

З узбецької "такир" – голий, бідний. Такири весною непрохідні в результаті набухання й перезволоження. Влітку при висиханні перетворюються в щільну в'язку, тріщинувату масу з малим коефіцієнтом фільтрації води. За гранулометричним складом такири глинисті, диференційовані по профілю. Вміст гумусу не перевищує 1% у кірці, поступово зменшуючись з глибиною, Сгк:Сфк ~ 0,5. Такири сильно карбонатні, ЄП невелика, біля 10 мг-екв на 100 г грунту в кірковому горизонті, 15-20 мг-екв у нижніх горизонтах. У складі ввібраних катіонів переважають Са та Mg, багато (до 50%) ввібраного Na. Реакція кіркового та елювіального горизонтів лужна, нижче – нейтральна. Більша частина такирів засолена, тип засолення – хлоридно-сульфатно-натрієвий, мінімум солей у Кк та Ек-горизонтах. Такири гіпсоносні, мають погані водно-фізичні властивості, велику щільність, низьку пористість. Містять мало поживних речовин.
Грунти низькородючі, використовувати їх у сільському господарстві можна тільки після меліорації, яка включає плантажну оранку, промивку від солей, піскування, внесення добрив. Добрий ефект дає біологічна меліорація такирів – посів солестійких культур протягом 2-3 років, у тому числі й люцерни, після чого можна культивувати бавовну.

Контрольні питання

1. Охарактеризуйте умови грунтоутворення та грунтовий покрив суббореальних лісових областей.
2. Вкажіть основні процеси, що формують профіль бурих лісових грунтів.
3. Дайте характеристику складу та властивостей бурих лісових грунтів.
4. Визначте причину високої кислотності бурувато-підзолистих грунтів Передкарпаття.
5. Охарактеризуйте умови грунтоутворення та фунтовий покрив зони Лісостепу суббореального поясу.
6. Дайте характеристику процесам, що формують профіль сірих лісових грунтів?
7. Назвіть підтипи, роди та види сірих лісових грунтів і проаналізуйте показники їх діагностики.
8. Дайте порівняльну характеристику властивостей підтипів сірих лісових грунтів.
9. Вкажіть прийоми підвищення родючості сірих лісових грунтів.
10. У чому полягають основні риси чорноземоутворення?
11. Дайте характеристику чорноземам Лісостепу.
12. Проаналізуйте умови грунтоутворення та грунтовий покрив зони Степу суббореального поясу.
13. Дайте характеристику чорноземам Степу.
14. Які основні проблеми використання й охорони чорноземів?
15. Проаналізуйте умови грунтоутворення та грунтовий покрив зони сухого Степу суббореального поясу.
16. Дайте характеристику особливостям генезису та властивостей каштанових грунтів.
17. Які основні причини утворення формації засолених грунтів?
18. Охарактеризуйте солончаки як тип інтразональних грунтів.
19. У чому полягає суть солонцевого процесу грунтоутворення?
20. Охарактеризуйте солонці як тип інтразональних грунтів.
21. Охарактеризуйте солоді як тип інтразональних грунтів.
22. Порівняйте заходи щодо підвищення родючості солончаків, солонців і солодей. Визначте шляхи науково-обгрунтованого використання цих грунтів.
23. Проаналізуйте умови грунтоутворення та грунтовий покрив суббореальних напівпустель.
24. Обгрунтуйте генезис і властивості бурих напівпустельних грунтів.
25. Наведіть і проаналізуйте умови грунтоутворення та грунтовий покрив суббореальних пустель.
26. Опишіть особливості генезису і властивостей сіро-бурих і примітивних пустельних грунтів.
27. Які існують теорії утворення такирів? Охарактеризуйте їх основні властивості.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом