Будова річки. Живлення та режим річок. Робота річок

На суходолі вода знаходиться практично скрізь. Навіть у пустелях, де немає постійних водойм на поверхні, вода трапляється на великій глибині. Воду утримують льодовики гір, багаторічна мерзлота Сибіру, вода є в атмосфері. Та найчастіше, говорячи про води суходолу, ми маємо на увазі річки, озера, болота. Людина навчилася створювати водойми на суходолі. Рукотворні річки — канали, водосховища. Річки, озера, болота, підземні води, льодовики, багаторічна мерзлота та штучні водойми — все це води суходолу.

У далекому минулому річки були головними шляхами сполучення. Уздовж берегів оселялися люди, виникали міста. Річки завжди були вірними помічниками людини. Води річок несли на собі човни та кораблі, обертали колеса водяних млинів, у річках напували коней, ловили рибу, по них сплавляли ліс. У наші дні річки набули ще більшого значення. На них збудовані електростанції, вода використовується для зрошення полів, для роботи фабрик і заводів. Річки дають питну воду містам.

Річка та її частини

Річка — це природний водний потік, що протікає в зниженнях рельєфу, створених її рухом.

Кожна річка має свій витік та гирло (пригадай, що означають ці поняття). Витоком річки може бути озеро, болото, джерело, а в горах — льодовики. Будь-яка річка тече по звивистому заглибленню, яке простягається від витоку до гирла. Це — річкова долина (мал. 50). За зовнішнім виглядом вона нагадує великі сходинки. Частина долини, що зайнята водним потоком постійно, називається річищем. Долини рівнинних річок широкі, звивисті. Гірські річки мають глибокі вузькі долини, які часто захаращені великим камінням. Та частина річкової долини, що заливається водою в період повені, називається заплавою. В Україні заплави річкових долин заливаються водою навесні, під час танення снігів. Вище заплави розташовані тераси, що колись були заплавами. Це сліди діяльності вод річок в час, коли річкова долина була мілкішою. Тераси — частини річкової долини, які ніколи не заливаються водою.

Мал. 50. Схема будови річкової долини

Кожна річка має притоки, які, як правило, коротші за головну річку.

Пригадай, що таке притоки річок і як за картою можна розрізнити, які з них праві, які ліві.

Найбільша річка нашої держави Дніпро на території України приймає близько 1020 приток. (Відшукай на карті назви найбільших правих та лівих приток Дніпра.) Головна річка з усіма притоками утворює річкову систему. Територія, з якої річка збирає свої води, називається басейном річки (мал. 51). Басейни сусідніх річок відділені один від одного вододілом.

Мал. 51. Басейн річки Дніпра

1 — витік, 2 — гирло, З — ліві притоки, 4 — праві притоки

У місцях виходів твердих гірських порід, які перетинають шлях річки, утворюються пороги (мал. 52). Особливо багато порогів на гірських річках, де річище складене твердими породами, а швидкість течії велика (мал. 53).

Мал. 52. Схема будови порогів і водоспадів

Мал. 53. Пороги

Пороги дуже заважають судноплавству. Були вони і на Дніпрі, між Дніпропетровськом і Запоріжжям. В цьому районі, де на поверхню виходять гранітні породи, налічувалось 9 великих порогів. У 1932 році нижче від порогів було збудовано греблю Запорізької ГЕС висотою з дев'ятиповерховий будинок. Вода затопила пороги, і вони тепер не заважають судноплавству.

Якщо на шляху річки трапляється великий виступ, складений твердими породами, утворюється водоспад. Найбільше їх у горах (мал. 54). Найвищий водоспад у світі — Анхель у Південній Америці. Його висота 1054 м. Є водоспади в Українських Карпатах і в Кримських горах.

Мал. 54. Водоспад

Живлення та режим річок

Особливість річки — постійний рух води. Коли припиняється живлення річки, тобто поповнення річища водою, вона пересихає. Річки живляться дощовою водою, талими водами снігу та льоду, підземними водами. Більшість річок мають мішане живлення з переважанням одного з джерел живлення. Наприклад, Дніпро взимку, коли вкривається кригою, живиться підземними водами, навесні — талими, влітку й восени — дощовими і підземними. У зв'язку з цим кількість води в річці змінюється за сезонами. Зміни рівня річки протягом року називають режимом річки. Найвищий рівень води в річці, який наступає щороку в певний час, називають повінню. Вона настає після танення снігу навесні або внаслідок танення льоду і снігу в горах влітку, після дощів протягом тривалого проміжку часу.

Найнижчий рівень води в річці — межень. Він буває в період, коли річка живиться лише підземними водами.

На річках, що протікають по території, де відбувається зміна холодної та теплої пори року, в тому числі й в Україні, взимку спостерігається льодостав — період нерухомого льодового покриву на річці.

Особливий режим мають річки Українських Карпат. На них часті паводки — раптові підйоми рівня води в будь-який час року, викликані випаданням дощів та посиленим таненням снігу.

Більшість річок нашої країни має мішане живлення з переважанням снігового. Повінь у них настає навесні, межень — улітку, льодостав — узимку. В посушливі роки влітку найнижчий рівень води мають річки півдня України. Окремі з них, у тому числі й річки Криму, часто пересихають.

Робота річок

Річки — одна з могутніх зовнішніх сил Землі. Як усі зовнішні сили планети, вони виконують три види роботи в природі: руйнування, перенесення та відкладення гірських порід. Руйнівна робота річок називається річковою ерозією. Це про неї писав Тарас Шевченко:

Дніпро берег риє-риє,
Яворові корінь миє.

У ході цієї діяльності річка розмиває, розширює й поглиблює річкову долину, і чим більший нахил поверхні, по якій тече річка, тим швидше йде процес ерозії. Тому гірські річки мають глибокі та вузькі річкові долини, а рівнинні, де похил менший, — неглибокі річкові долини. По всій течії річки відбувається перенесення твердих частинок, які відкладаються на завороті річок, а в окремих річках у гирлі, утворюючи дельту. Дельта — рівнина в гирлі річки, створена наносами й прорізана безліччю рукавів і протоків. Дельта постійно наростає і висувається в море. Найбільшу дельту на Землі має річка Амазонка (Південна Америка). Її площа 100 тис. кілометрів, що становить 1/6 території України. Річки України, впадаючи в Чорне та Азовське моря, не утворюють великих дельт.

Воду річок використовують для поливу полів. Особливо в тих районах, де випадає мало дощів і бувають посухи. Наприклад, на півдні України. Для цього будують зрошувальні канали. Найдовший такий канал в Україні — Північнокримський, який подає дніпровські води на поля Криму і на господарські потреби міст та сіл. Крім зрошувальних, є транспортні канали. Наприклад, Суецький, що з'єднує Середземне море з Червоним. Він набагато скоротив шлях з Європи в Східну Африку та Азію. Панамський канал з'єднує два океани — Тихий та Атлантичний.

Висновки

До вод суходолу належать: річки, озера, болота, підземні води, льодовики, багаторічна мерзлота, канали, водосховища.
Річка — природний водний потік, що протікає у зниженнях рельєфу, створених її рухом.
Складові частини річки: витік, гирло, притоки.
Річка з притоками утворює річкову систему. Площу, з якої річка збирає води, називають її басейном. Басейни відділяються один від одного вододілами.
У місцях виходів твердих порід, що перетинають шлях річки, утворюються пороги й водоспади, які стають на перешкоді або роблять неможливим судноплавство.
Річки живляться талими, сніговими, дощовими, підземними, льодовиковими водами. Зміна рівня води протягом року називається режимом річки.
Річки, як одна з зовнішніх сил Землі, виконують величезну роботу, руйнуючи, переносячи та відкладаючи гірські породи. Результатом цієї діяльності є утворення річкових долин і дельт.
Люди використовують річки як шляхи сполучення, на них будують електростанції, вода йде на зрошення земель, для потреб промисловості та побуту.