Заставний Ф.Д.
Фізична географія України

Природне середовище України

Розділ 3. Природа України

§6. ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ УКРАЇНИ

Природні умови і природні ресурси України — один з головних чинників розвитку й спеціалізації її господарства, формування інтенсивних розгалужених транспортно-економічних зв'язків.
Раціональне використання природних ресурсів та охорона довкілля — актуальні завдання сьогодення.
Україна має сприятливі природні умови та значні і різноманітні природні ресурси. Вони порівняно добре досліджені, інтенсивно розробляються й широко використовуються. Цьому сприяють вигідне економіко-географічне положення, унікальність ресурсів, зокрема мінерально-сировинних, земельних, рекреаційних тощо.
Україна багата на поклади цінних корисних копалин, має великі масиви відомих своєю високою природною родючістю ґрунтів, особливо чорноземів, значні запаси прісних вод, сприятливий помірно континентальний клімат.
Природне середовище, що оточує нас, включає дуже багато взаємопов'язаних елементів живої і неживої природи. Складові частини цього середовища можна поділити на природні умови і природні ресурси.

Природні умови — це певне поєднання елементів природи, в яких розвивається органічний світ, живе і господарює людина у різних частинах земної кулі. Вони можуть сприяти цій діяльності, бути нейтральними або ускладнювати її. Наприклад, засушливість південних районів України спричиняє потребу зрошення полів. На Поліссі, територія якого надмірно зволожується і заболочується, слід проводити осушення. В гірських районах Карпат, через які прокладено важливі залізниці, автомобільні магістралі й трубопроводи, необхідні додаткові витрати на обслуговування транспортних шляхів. Інший приклад: велика кількість опадів у поєднанні з гірським рельєфом, малопотужними ґрунтами і вирубаними лісами можуть призводити до затоплення значних територій, що часто трапляється в Передкарпатті і Закарпатті.
Природні ресурси — це компоненти природи, які використовуються чи можуть бути використані для виробництва чи задоволення потреб людини. Природні ресурси поділяють на мінеральні, водні, кліматичні, земельні, рекреаційні та ін.
Мінеральні (мінерально-сировинні) ресурси — це сукупність розвіданих запасів різних видів корисних копалин; земельні — землі, що використовуються або можуть бути використані. Водні ресурси включають поверхневі й підземні води певної території, кліматичні — сонячну енергію, вологу, енергію вітру. Рекреаційні ресурси — це природні умови, об'єкти і явища, сприятливі для рекреації — відновлення духовних і фізичних сил людини.
Природні ресурси поділяють на вичерпні і невичерпні. З-поміж вичерпних природних ресурсів розрізняють відновлювані (ґрунти, рослинність і тваринний світ) і невідновлювані (корисні копалини). До невичерпних природних ресурсів належать енергія Сонця, тепло Землі, водні, кліматичні.
Запаси і рівень дослідженості природних ресурсів визначають за різними ознаками. Мінеральні ресурси, наприклад, оцінюють за категоріями запасів — А, В, С1, де А — майже повністю досліджені, В — в основному досліджені (але цього для оцінки використання деяких ресурсів може бути цілком достатньо), С1 — досліджені недостатньо.
Запаси мінерально-сировинних ресурсів поділяють на промислові (А + В + С1), оцінені попередньо (С2), а також узяті на господарський облік і не взяті на облік.
В Україні окремі корисні копалини, які використовують у господарстві, вивчені неоднаково. Найкраще досліджені мінерально-сировинні ресурси, що залягають у м'яких осадових поверхневих породах.
Мінерально-сировинні ресурси вивчає геологія – наука про будову, склад, походження та розвиток Землі. Для виявлення нових родовищ корисних копалин проводять геолого-пошукові, а для дослідження вже виявлених — геологорозвідувальні роботи.
Збереження, відтворення та раціональне використання природних ресурсів — дуже важлива проблема.

1. Що розуміють під природними умовами?
2. Що таке природні ресурси?
3. На які групи поділяють природні ресурси?
4. Які ресурси належать до невичерпних? Вичерпних?
5. Що вивчає геологія?

РЕЛЬЄФ. ТЕКТОНІЧНА І ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА

Рельєф України формувався і формується під дією зовнішніх (екзогенних) та внутрішніх (ендогенних) сил Землі. Його сучасні форми і територіальні особливості найінтенсивніше створювалися в останні два мільйони років. Важливу роль у змінах форм рельєфу відіграли останні тектонічні рухи, їх інтенсивність і територіальна особливість, а також екзогенні процеси, що в умовах сили тяжіння Землі формувалися під дією водно-кліматичних чинників. На формування рельєфу, склад порід, інтенсивність і особливості сучасних ерозійних процесів істотно впливала така унікальна геологічна структура, як Український щит.
Рельєф — важливий чинник оцінки можливостей господарського розвитку території. Рівнинна поверхня, пологі схили височин сприяють сільськогосподарському освоєнню земель, будівництву шляхів тощо.
Для України характерні переважно рівнинні території з невеликими висотами, які пересічно перевищують рівень моря всієї материкової поверхні на 180 м (див. фізичну карту на першому форзаці підручника). Гірські системи Карпати і Кримська — становлять 5% території України. Це молоді середньовисокі складчасті гори, що утворилися в альпійську епоху горотворення (див. геохронологічну таблицю).

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом