Заставний Ф.Д.
Фізична географія України

Гори України. Антропогенні форми рельєфу. Основні тектонічні структури

§8. ГОРИ. АНТРОПОГЕННІ ФОРМИ РЕЛЬЄФУ

Гори на території України підносяться на крайньому заході (Карпати) і півдні (Кримські). Велика гірська система Карпат охоплює крім України території ще шести держав Центральної Європи — Румунії, Угорщини, Польщі, Чехії, Австрії, Словаччини. В Україну заходить частина цієї гірської системи, що має назву Українських, або Лісистих, Карпат.

Українські Карпати простягаються з північного заходу на південний схід порівняно вузькою (понад 100 км) смугою завдовжки близько 280 км. До складу Українських Карпат входить три частини: власне Карпатські гори, Передкарпатська підвищена рівнина і Закарпатська низовина.
Карпатські гори складаються з кількох паралельних гірських хребтів. Північно-східну смугу хребтів утворюють Зовнішні Карпати. До них належать Бескиди Східні, Горгани та Покутсько-Буковинські Карпати. Гори мають згладжені куполоподібні форми рельєфу (мал. 14, 15).

Мал. 14. Горгани в районі м. Яремча (доступно тільки при скачуванні)

Мал. 15. Бескиди взимку (Сколівський район Львівської області) (доступно тільки при скачуванні)

Центральну частину Українських Карпат займає невисокий (800-1200 м) Верховинський Вододільний хребет. Ще далі на південний захід простягається найвища частина Українських Карпат — Полонинсько-Чорногірські гори. Центральним у них є Полонинський хребет. Найвищий масив цього регіону — Чорногора з вершиною Говерла (2061 м, найвища точка України) (мал. 16). Крайню південно-західну частину гір займають Вулканічні Карпати. На півдні Українських Карпат розміщений Рахівський масив і Чивчинські гори, для яких характерні глибокі долини зі стрімкими схилами і гострі високі вершини.

Мал. 16. Говерла — найвища вершина України (доступно тільки при скачуванні)

Майже 180-кілометровою дугою з північного сходу на південний захід простягаються Кримські гори. Вони складаються з трьох паралельних пасом із стрімкими яівден-но-східними і пологими північне західними схилами. Висота і розміри пасом зменшуються з південного сходу на північний захід: найвищим є Головне пасмо (1200-1500 м). Пересічна висота Кримських гір становить 440 м.

Нерівності земної поверхні, утворення або зміна яких пов'язані з діяльністю людини, називаються антропогенними формами рельєфу. До таких форм рельєфу належать: численні терикони шахт (Донбас, Львівсько-Волинський кам'яновугільний басейн, Криворізький залізорудний басейн), глибокі та великі за площею кар'єри (Кривий Ріг, Новий Роздол, вапнякові кар'єри Вінниччини, Хмельниччини, Тернопільщини та ін.), земляні насипи і виїмки (залізниці, автомобільні шляхи, канали, греблі штучних водойм тощо).
Найбільший вплив на природні ландшафти спостерігається в містах. Центральна частина Донбасу практично втратила природну основу і саме внаслідок втручання людини перетворилася на типовий індустріальний краєвид. Те саме можна сказати і про центральну частину Придніпров'я та деякі інші регіони України.
На південь від Києва добре збереглися так звані Змієві, а в Причорноморському Придністров'ї Троякові вали — унікальні пам'ятки давньої історії. Це могутні, як на свій час, оборонні споруди. Вони створювалися для захисту від набігів кочівників. Висота насипних земляних валів досягала десяти і більше метрів, ширина — 8-10 м, ширина на вершині — 5-7 м, загальна їх довжина — кілька сотень кілометрів. Назва «Змієві вали» походить, ймовірно, з відомої легенди про давньоруських богатирів, які впрягли у великий плуг переможеного змія і виорали ним глибокі борозни та поклали високі скиби — вали.
У багатьох місцевостях України збереглися земляні вали, насипані для захисту окремих населених пунктів від ворожих набігів, наприклад у Володимирі-Волинському, с. Крилос (княжий Галич), с. Стратин на півночі Рогатинщини (Івано-Франківська обл.) та ін.
У степових і лісостепових районах України трапляються могили — насипні кургани, в яких археологи знаходять цінні пам'ятки історії і культури, що свідчать про давню історію племен і народів, які жили на цих територіях.

1. У яку епоху горотворення виникли Карпати і Кримські гори?
2. Що розуміють під антропогенними формами рельєфу?
3. Чи є у вашій місцевості антропогенні форми рельєфу?

1. Схарактеризуйте Українські Карпати за планом: розташування, основні частини, головні хребти, найвища вершина.

§9. ОСНОВНІ ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ

Земна кора не однорідна. На суходолі у ній розрізняють три шари: верхній — осадовий, що складається з м'яких порід, нижче — щільніший, гранітний шар, а ще глибше — базальтовий.
Під дією внутрішніх сил Землі літосфера розбита на окремі блоки — літосферні плити, що постійно рухаються. Відповідно рухається і верхня частина літосфери — земна кора. За характером будови і силою рухів виділяють стійкі і порівняно молоді рухомі ділянки земної кори. Стійкі — платформи, рухомі — гірські (складчасті) області.
Платформа — велика малорухома, переважно рівнинна ділянка земної кори, що характеризується двох'ярусною будовою; в нижньому ярусі (фундаменті) містяться тверді кристалічні породи, здебільшого вкриті м'якими осадовими породами верхнього ярусу.
У межах платформи виділяють ділянки, де кристалічні породи виходять на поверхню. їх називають щитами. Ті ж великі частини платформи, що вкриті потужними шарами осадових порід (чохлами), називають плитами. Окремі ділянки земної кори прогнуті й опущені. Це — западини. Усі ці типи форм земної кори називають тектонічними (у перекладі з грецької тектоніка — будівництво) структурами.

Великими тектонічними структурами на території України є: Східноєвропейська платформа і дві складчасті області — Карпати і Кримські гори. У свою чергу у межах української частини Східноєвропейської платформи виділяють: Український щит, Волино-Подільську, Галицько-Волинську, Дніпровсько-Донецьку, Причорноморську западини, Донецьку складчасту область, Воронезький кристалічний масив (мал. 17).

Мал. 17. Тектонічна карта України (доступно тільки при скачуванні)

Український щит являє собою брилове підняття фундаменту південно-західної частини Східноєвропейської платформи. Він простягається з північного заходу (від центральної частини Рівненщини і Житомирщини) на південний схід (до Азовського моря) через усю територію України. Довжина його понад 1000 км, ширина — 100-250 км. Український щит є найдавнішою геолого-тектонічною структурою. Метаморфізованим породам його близько 3,5 млрд. років. Найвищі ділянки щита збігаються з Придніпровською і Приазовською височинами. У багатьох місцях кристалічні породи щита виходять на поверхню (мал. 18). З геологічною будовою щита пов'язані родовища залізних руд Криворіжжя і Кременчука, з осадовими породами — марганець Нікополя і буре вугілля Придніпров'я.

Мал. 18. Виходи кристалічних порід Українського щита на поверхню (південний захід Київської області) (доступно тільки при скачуванні)

Волино-Подільська плита розташована на захід від Українського щита. Це складна ділянка земної кори. Вона розчленована на окремі блоки розломами, через які відбувалися виливи базальтів. На південному заході глибина залягання кристалічного фундаменту плити різко збільшується і вона переходить у Галицько-Волинську западину. Глибина залягання кристалічного фундаменту западини досягає 7000 м.
Дніпровсько-Донецька западина лежить на північний схід від Українського щита. У рельєфі їй відповідає Придніпровська низовина. Западина заповнена відкладами, потужність яких становить 18-20 км. З ними пов'язані родовища нафти і газу.
Причорноморська западина лежить у межах південного схилу Східноєвропейської платформи. Заповнена відкладами різних періодів. У рельєфі їй відповідає Причорноморська низовина.
Донецька складчаста область — тектонічна споруда, що лежить на південному сході України. У рельєфі їй відповідає Донецька височина. Утворилась Донецька складчаста область в герцинську епоху горотворення (див. геохронологічну таблицю) на місці прогину.
Крім великої Східноєвропейської платформи в межі України заходять ще дві менші платформи: Західноєвропейська і Скіфська. Західноєвропейська платформа знаходиться на крайньому заході України між Карпатською складчастою структурою і західним краєм Східноєвропейської платформи. Вона утворилась після палеозою і вважається порівняно молодою. Скіфська платформа в межах України охоплює рівнинну частину Кримського півострова, прилеглу до нього частину північного шельфу Чорного моря та більшість території дна Азовського моря. Це теж порівняно молода геологічна структура. Фундамент платформи складається з порід допалеозойської і палеозойської ер і формувався впродовж багатьох епох горотворення — від байкальської до кіммерійської.
Карпатська складчаста область, як уже зазначалося, утворилася в альпійську епоху горотворення. В складі її гірських порід виявлені відклади докембрію, палеозою, мезозою і кайнозою. Це — різні сланці, пісковики, вапняки, конгломерати тощо. Значна різноманітність корисних копалин.
Кримська складчаста область, як і Карпатська, також утворилась в альпійську епоху горотворення (див. геохронологічну таблицю). З півночі цю область обмежовує Причорноморська западина, з півдня — глибоководна западина Чорного моря. Гори складені переважно глинистими сланцями, пісковиками, вапняками, мергелями.

1. Що розуміють під поняттям «тектонічні структури»?
2. Що таке платформа? Складчасті області?
3. У межах якої тектонічної структури знаходиться ваша область?

1. Користуючись тектонічною картою підручника (мал. 17), підпишіть на контурній карті основні тектонічні структури на території України.
2. Розкажіть про Український щит.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом