Заставний Ф.Д.
Фізична географія України

Клімат України

КЛІМАТ

Україна має сприятливі кліматичні умови для життя і трудової діяльності людини. її територія розміщена переважно в помірному поясі; лише Південний берег Криму на крайньому півдні знаходиться у межах субтропічного поясу.
У межах території України добре простежується кліматична зональність, а також спостерігаються помітні зміни клімату із заходу на схід — зростає його континентальність. Територіальне розмаїття кліматичних умов посилюється циркуляцією повітряних мас, наявністю гір.
Клімат України добре вивчений. На її території розміщено сотні метеорологічних станцій і постів. Дані їхніх спостережень дають змогу прогнозувати кліматичну ситуацію в державі загалом та в окремих її регіонах. Для дослідження клімату широко використовують космічну техніку.

§14. КЛІМАТОТВІРНІ ЧИННИКИ

Клімат формується під впливом тісно пов'язаних між собою чинників, які в кожному конкретному регіоні Землі мають свої особливості. Насамперед це сонячна радіація,
характер земної поверхні і циркуляція атмосфери. Взаємодія цих чинників, їх інтенсивність і особливості впливу характеризуються певною територіальною індивідуальністю. В свою чергу, кожен з перелічених чинників формується під дією елементів, яким також властиві свої індивідуальні географічні ознаки.

Важливу роль у кліматоутворенні в Україні відіграє сонячна радіація, величина якої залежить від інтенсивності і тривалості надходження енергії Сонця, прозорості атмосфери, характеру поверхні Землі тощо. Енергія Сонця, в свою чергу, залежить від висоти його над горизонтом, тривалості дня.
Україна займає порівняно велику площу, що істотно впливає на різницю між висотою Сонця над північними і південними її районами. Взимку (22 грудня) опівдні на півночі висота Сонця становить 15°, на півдні — 23°, влітку (22 червня) — відповідно 60 і 68°.
Щодо тривалості дня, то влітку вона на півночі на 1-2 години більша, ніж на півдні. Більша тривалість дня на півночі в теплу пору року частково компенсує тут, порівняно з півднем, дещо менше надходження сонячної радіації внаслідок нижчої висоти Сонця. Це дуже важливий чинник, що поліпшує умови розвитку землеробства, зокрема вирощування сільськогосподарських культур так званого довгого дня (наприклад, льону-довгунця).
Загальна кількість променевої енергії, яка досягає земної поверхні, називається сумарною сонячною радіацією. Сумарна сонячна радіація вимірюється в кілокалоріях (ккал) або в мегаджоулях (МДж) на одиницю площі (1 м кв). На території України сумарна сонячна радіація зростає з північного заходу (до 4190 МДж/м кв) на південний схід (близько 5200 МДж/м кв) (мал. 26). Причому велика кількість сонячної радіації, що складається з прямої та розсіяної, відбивається від поверхні. Відношення відбитої сонячної енергії до сумарної кількості енергії, що надходить на земну поверхню, називається альбедо Землі; визначається у відсотках. Показник альбедо на північному заході вищий (близько 25 %), ніж на південному сході та півдні (16-18 %). Особливо значний цей показник за наявності снігового покриву (до 80 %); від водної поверхні сонячна радіація майже не відбивається.
Різниця величин надходження і витрати тепла, зумовлена сонячною радіацією, формує величину радіаційного балансу. В умовах України середня багаторічна величина радіаційного балансу додатня і не перевищує 1700 МДж/м кв. На півдні Кримського півострова вона зростає до 2400 МДж/м кв.

Мал. 26. Річна сумарна сонячна радіація (доступно тільки при скачуванні)

Атмосферна циркуляція — другий важливий чинник кліматоутворення. Завдяки їй переміщуються теплі і холодні, сухі і зволожені повітряні маси. В результаті атмосферної циркуляції в Україну протягом року надходять циклони з Атлантичного океану. Місцеві циклони формуються переважно в південно-західній частині України (близько 17 щорічно). Антициклони надходять взимку з центральних районів Євразії, влітку — з району Азорських островів в Атлантичному океані. Циклони приносять влітку опади і прохолоду, взимку опади і відлиги, антициклони — влітку ясну погоду і спеку, взимку — ясну погоду і холод.
Над територією України щорічно проходить близько 45 циклонів і 35 антициклонів.

Значний вплив на кліматоутворення, зокрема на погодні умови, має характер земної поверхні (підстилаюча поверхня). Так, степи, ліси, гори, міста тощо нагріваються променями Сонця неоднаково, що впливає на особливості місцевого клімату. Гірські масиви Карпат і Криму
відіграють важливу кліматотвірну роль у формуванні погоди і клімату Закарпаття і Південного берега Криму, оберігаючи їх від холодних північних повітряних мас. Особливо слід підкреслити великий вплив морів і великих водойм на клімат прилеглих територій.

1. Які кліматотвірні чинники визначають клімат на території України?
2. Що таке сонячна радіація?
3. Як впливає на кліматичні показники характер земної поверхні?
4. Звідки переважно приходять антициклони в Україну?

§15 ТЕМПЕРАТУРА ПОВІТРЯ ТА ОПАДИ

Температура повітря є однією з важливих характеристик клімату. Протягом року в Україні вона змінюється паралельно до змін сонячної радіації, відстаючи на один місяць. Пересічна річна багаторічна температура перебуває в межах від +6...+7°С на півночі до +12...+13°С на півдні.
Важливу роль у формуванні клімату відіграє температурний режим, який характеризується значними коливаннями. Так, температури повітря найхолоднішого місяця січня в Україні (крім Південного берега Криму) мінусові (-2...-7,5°С); найтеплішого липня — плюсові (+19...+23°С). Пересічна тривалість безморозного періоду від 260-270 днів у південній частині Криму до 170 днів на північному сході країни. Спостерігаються істотні відхилення від пересічних річних температур.
Температурний режим влітку і взимку, а також у весняний та осінній періоди істотно змінюється територіально. Періоди, коли пересічна температура повітря перевищує 20°С, на півдні тривають до 3 місяців, на заході і півночі — лічені дні. Періоди морозів з пересічною температурою повітря нижче 0°С здебільшого тривають близько 2 місяців на півдні і близько 5 місяців на північному сході (див. додаток 4).
Розподіл температур повітря на території України можна простежити за ізотермами — лініями, що з'єднують місця з однаковою температурою повітря січня і липня на картах (мал. 27 і 28).

Мал. 27. Температура повітря в липні (доступно тільки при скачуванні)

Мал. 28. Температура повітря в січні (доступно тільки при скачуванні)

На кліматичний режим України значною мірою впливає кількість опадів, їх розподіл за регіонами та за місяцями і порами року. Найбільше опадів на рік буває в Українських Карпатах (700-800 мм в передгір'ях, до 2000 мм на найвищих хребтах) та в Кримських горах (600 мм, на вершинах до 1100 мм). На решті території цей показник коливається від 700-750 мм на заході до 300-350 мм на південному сході (мал. 29). Такий розподіл опадів є наслідком панування у південно-східних районах антициклонів, що приходять зі сходу, а в північно-західних — циклонів атлантичного походження. У посушливі роки кількість опадів значно знижується: у прибережних районах Азовського й Чорного морів — до 100 мм.

Мал. 29. Річна кількість опадів (доступно тільки при скачуванні)

На формування балансу вологи та зволоженості території безпосередньо впливає відносна вологість повітря. Пересічні річні значення цього показника становлять 65-70%, причому в літні місяці вони знижуються до 55-60 %.
В Україні простежуються істотні територіальні відмінності показників місячної та річної абсолютної вологості повітря. Найвища абсолютна вологість повітря повсюдно простежується в теплий період, зокрема в найтепліші місяці (травень-серпень). На абсолютну вологість повітря істотно впливає висота певної території над рівнем моря: в міру зростання цієї висоти абсолютна вологість повітря зменшується.
Основна частина опадів в Україні припадає на теплий період (квітень-жовтень). У холодний період (листопад-березень) їх випадає значно менше (крім Південного берега Криму (див. додаток 5).
Важливим показником є також сніговий покрив: його тривалість, висота, час появи і танення. Він є важливим джерелом поповнення ґрунтів вологою, захищає рослини від вимерзання. Висота снігового покриву в Україні найбільша в гірських районах, особливо в Карпатах. У горах максимальна товщина снігового покриву зафіксована на значних висотах. Наприклад, у високогірних районах Івано-Франківської і Закарпатської областей пересічна товщина снігового покриву часто перевищує 30-40 см.
Найбільш загальними територіальними особливостями клімату України є зростання температури повітря з півночі на південь (влітку із заходу на схід) і відносної вологості повітря зі сходу на захід, а також з півдня на північ.

1. Як сонячна радіація впливає на температуру повітря в Україні? Як розподіляється температура повітря на території?
2. Користуючись додатком 4, порівняйте річну температуру Києва і Ялти. Чим пояснюється різниця?
3. Чому в північно-західній частині України опадів буває більше, ніжу південно-східній?

1. Користуючись додатком 5, порівняйте річну кількість опадів міста Полтави і смт. Міжгір'я (Карпати). Поясніть причини різниці.
2. Користуючись мал. 27 і 28, простежте й поясніть хід літніх і зимових ізотерм на території України.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом