Заставний Ф.Д. Фізична географія України

ПОВЕРХНЕВІ І ПІДЗЕМНІ ВОДИ

До поверхневих вод належать річки, озера, водосховища, канали, болота.
Провідна роль у загальному обігу вологи і задоволенні потреб господарства та населення прісною водою належить річкам. В Україні налічується більш як 4 тис. річок довжиною понад 10 км, з них 117 — понад 100 км. Більшість річок належить до басейнів Чорного та Азовського морів і лише Західний Буг та Сян — до Балтійського басейну (мал. 33). Річки є важливими транспортними шляхами, джерелом одержання електроенергії.

Мал. 33. Річкова сітка (доступно тільки при скачуванні)

Водні маси річок формуються за рахунок місцевого, стоку і транзитних вод. Останні надходять Дунаєм, Дніпром, Сіверським Дінцем та деякими іншими водними артеріями. У розрахунку на одного жителя водозабезпеченість на заході майже в 7 разів вища, ніж на півдні, і в З рази вища, ніж на сході України.
Велике значення у забезпеченні чистою водою потреб людини мають підземні води. Вони залягають у надрах Землі, заповнюючи пори та пустоти гірських порід.

§18. Річки, Дніпро

Найбільшою водною артерією України є Дніпро — третя за величиною (після Волги і Дунаю) річка Європи. Загальна довжина Дніпра становить 2201 км, у межах України — 981 км (див. додаток 6). В Україні басейн Дніпра займає 65% усієї її території.
Річка бере початок на північному заході Росії — на Валдайській височині, де витікає невеликим струмком з болотного масиву Аксенінський Мох. Поповнюючись численними притоками, впадає в Дніпровський лиман — витягнуту зі сходу на захід (на 58 км) затоку північної частини Чорного моря.
З Дніпром та його басейном пов'язане формування української нації та її державності, зародження і розвиток історії України. Дніпро — центральна і південна частини водного шляху «з варягів у греки». Він часто згадується у творах давніх і середньовічних авторів і має багато назв. Для римлян — це Динапріс, греків — Борисфен, слов'ян — Славутич, турків — Узу.
На березі Дніпра лежить багато великих міст України — столиця держави Київ, Черкаси, Кременчук, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Нікополь, Херсон. Дніпро є найбільшою судноплавною річкою України, основним джерелом водопостачання.
Від кордону з Білоруссю Дніпро тече в південному, а далі в південно-східному напрямі. Між Дніпропетровськом і Запоріжжям річка перетинає Український щит і змінює свій напрям на південно-західний. До спорудження Дніпрогесу в 1932 р. тут були Дніпровські пороги — Кодацький, Сурський, Лоханський, Дзвонецький, Ненаситець, Вовнизький, Будило, Лишній і Вільний.
Дніпро приймає більш як 1000 притоків, довжина лише 90 з них перевищує 100 км. Найбільшими притоками Дніпра є Прип'ять, Рось (мал. 34), Базовлук, Інгулець, Десна, Трубіж, Ворскла, Оріль, Самара.

Мал. 34. Річка Рось (доступно тільки при скачуванні)

Основний стік Дніпра формується в більш зволожених північних районах. У багатьох місцях своєї нижньої частини, де випадає значно менше опадів, Дніпро практично не має притоків. Майже 60-80% стоку припадає на весняний період. Влітку та взимку Дніпро характеризується низькою меженню; замерзає з грудня до першої — другої декади березня. У верхній течії Дніпро живиться сніговими (50%), дощовими (20%) і підземними водами, у нижній — в основному сніговими (80-90%).
Ширина Дніпра у верхній частині на території України (без водойм) — 90-700 м, від Києва до Дніпропетровська — 300-1500 м, нижче від Херсона Дніпро розділяється на рукави і багатьма гирлами впадає в Дніпровський лиман.
Переважна глибина річки — 3-7 м, швидкість течії — 0,4-1,2 м/с. Навігація на Дніпрі триває від 240 діб на півночі до 285 діб на півдні.
Внаслідок спорудження великих дніпровських водосховищ (довжина їхньої берегової лінії становить понад З тис. км) рівень води в Дніпрі підвищився. Це призвело до підтоплення великих площ, особливо знижених територій, які фактично вибули з активного сільськогосподарського використання. Здебільшого це прирічкові добре зволожені землі, які раніше інтенсивно залучалися в сільськогосподарське виробництво.
Значні рибні ресурси Дніпра у зв'язку з посиленням його забруднення зменшуються, їх якість погіршується. Промислове значення мають лящ, окунь, щука, чехонь, сом, судак, короп, білий амур, товстолобик. Зменшується і так незначне промислове виловлювання риби. Найбільше виловлюють плітки, товстолобика, ляща, плоскирки.
На Дніпрі є багато островів — намивних і корінних. Найбільший корінний острів — Хортиця, розташований поблизу Запоріжжя (мал. 35). Його площа — близько 30 км кв, значно витягнутий (близько 13 км) за течією Дніпра (ширина — близько 2,5 км), складається з твердих кристалічних порід, що утворюють круті береги у вигляді скель (Чорна, Тараса та ін.), які на 50-70 м підносяться над водою. Понад 10% площі острова займають ліси.

Мал. 35. Хортиця — найбільший острів на Дніпрі (доступно тільки при скачуванні)

Мал. 36. Меандри і стариці нижньої частини р. Десни (доступно тільки при скачуванні)

Ближче до лівого берега Дніпра в межах Києва знаходиться Труханів острів (450 га) заввишки 3-4 м, витягнутий уздовж Дніпра. Острів укритий чагарниками, є місцем відпочинку.
У донних відкладах дніпровських водосховищ виявлено значні площі з підвищеними рівнями радіації. Причому в міру віддалення від Чорнобиля вміст радіоактивних речовин зменшується, хоча помічено інтенсивне переміщення радіонуклідів з півночі на південь.
Дніпро протікає через господарсько освоєні та густо заселені райони, через що забруднений також відходами виробництва і комунального господарства. Актуальною є проблема забезпечення належного захисту цієї водної артерії. Потребують розв'язання питання підвищення рибопродуктивності Дніпра, кращого очищення використаних вод, зменшення «цвітіння» води, особливо у водосховищах.
Мальовничі краєвиди є складовою частиною ландшафтів Дніпра. Краса і неповторність дніпровських берегів — у їх територіальних контрастах. Особливо контрастними є ландшафти правого і лівого берегів у центральній частині Дніпра. Правий берег річки високий, здебільшого близько підходить до річища, стрімкий, подекуди вкритий лісом. Відносні висоти правого берега сягають 50-100 м. Місцями між стрімким правим берегом і водним плесом Дніпра простягається вузька рівнинна правобережна низовина. Правий берег помережений глибокими ярами, що виходять до Дніпра. З-поміж підвищень правого берега особливе місце належить так званим Київським і Канівським горам (мал. 37).

Мал. 37. Канівські гори. Вигляд з Дніпра (доступно тільки при скачуванні)

На південь від Запоріжжя, де закінчується підвищене Запорізьке пасмо, Придніпровська низовина зливається з видовженою Причорноморською низовиною.
Лівий берег Дніпра низький, прилеглі ділянки рівнинні, займають великі площі. Плоскі рівнинні долини сягають ширини 15 км і більше. Берег здебільшого мало підвищується над водою. На ділянці між місцями впадання річок Мокра Сура і Конка (на схід від Запоріжжя) прибережна долина Дніпра дуже звужена. На лівому березі є окремі підвищення — гори. Серед них Хоцький горб (154 м; нижнє межиріччя річок Трубіж і Супой), Пивиха (168 м; на північний схід від Кременчука), Калитва (145 м; поблизу лівого берега середини р. Оріль).
Конфігурацію берегів Дніпра за останні десятиліття дуже змінили водосховища. Штучно створені дніпровські водойми — одна з невід'ємних частин його ландшафтів. Отже, Дніпро на великій відстані перетворився з колись швидкоплинної чистої річки на водозастійну забруднену водойму озерного типу.

1. Які води належать до поверхневих?
2. До басейнів яких морів належать річки України?
3. Яке значення має для країни Дніпро?

1. За фізичною картою схарактеризуйте Дніпро (де бере початок, куди впадає, напрям течії, притоки, водосховища).
2. Поясніть, чому спорудження на Дніпрі водосховищ призвело до підтоплення великих площ земель.
3. Розкажіть про проблеми Дніпра.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом
Завантажити книгу
Система Orphus