Заставний Ф.Д.
Фізична географія України

Лимани, озера, водосховища, канали, болота України. Підземні води

§20 ЛИМАНИ, ОЗЕРА, ВОДОСХОВИЩА, КАНАЛИ, БОЛОТА

З-поміж природних водойм провідне місце в Україні належить озерам і лиманам. Лиман — це витягнута мілководна затока, що утворюється від затоплення морем пригирлової частини річкової долини або балки. Формується в результаті опускання суходолу і підтоплення його морем. Лимани бувають відкриті, що сполучені з морем, і закриті — відокремлені від моря. Вони поширені в південно-західній і центральній приморській частинах держави.
На території України налічується близько 20 тис. озер, у тому числі понад 7 тис. площею від 0,1 км кв і більше, 43 — площею від 10 км кв і більше (див. додаток 7).
У північно-західній частині країни на Волині є озера, що утворилися у карстових зниженнях рельєфу. Це — Шацьке поозер'я (мал. 40, 42). Найбільшим озером цього краю є Світязь, берегова лінія якого перевищує 30 км. Крім того, тут розташовані озера Пулемецьке, Луки та ін. Живляться ці озера атмосферними і підземними водами.

Мал. 40. Шацькі озера (доступно тільки при скачуванні)

Великі озера зосереджені в плавнях Дунаю (Кагул, Ялпуг; Катлабуг, Китай та ін.). Багато озер і закритих лиманів є на узбережжі Чорного та Азовського морів (Сасик, Хаджибейський, Куяльницький). У степовій частині Криму налічується понад 50 солоних озер (Донузлав, Сасик-Сиваш, Сакське, Кирлеутське, Айгульське та ін.) (мал. 41).

Мал. 41. Північнокримські озера (доступно тільки при скачуванні)

Багато озер у заплавах Дніпра, Десни, Орелі, Самари та Прип'яті. Заплавні озера здебільшого невеликі за розміром, неглибокі.

Мал. 42. Куточок у Шацькому поозері (доступно тільки при скачуванні)

Водосховище — штучна водойма, що утворюється під час спорудження (в долині річки) водопідпірної греблі.
Найбільші водосховища створено на Дніпрі: Київське, Канівське (мал. 43), Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське (Запоріжжя) (мал. 44) та Каховське. Функціонують також великі водосховища на Дністрі — Дністровське, на Сіверському Дінці — Печенізьке, на Осколі — Червонооскільське та ін. (див. додаток 8).

Мал. 43. Канівське водосховище в районі Трипілля (доступно тільки при скачуванні)

Мал. 44. Гребля Дніпрогесу. На другому плані — Дніпровське водосховище (доступно тільки при скачуванні)

Створення великих штучних водойм призвело до вилучення з сільськогосподарського використання великих земельних площ. У басейні Дніпра, наприклад, вилучено 700 тис. га високопродуктивних земель, переважно орних, та сіножатей, що знаходилися в густозаселених районах. Ця територія майже дорівнює площі Чернівецької області. До того ж слід враховувати, що великі (понад 200 тис. га) площі високоякісних земельних угідь, розташованих біля штучних водойм, нині підтоплюються і фактично вибувають із сільськогосподарського використання.
Канали. Для забезпечення водою потреб міст, промислових і сільськогосподарських підприємств у бідних на воду південних районах України споруджені водопостачальні (див. додаток 9) і зрошувальні канали.
Зрошувальні канали подають води для зрошення сільськогосподарських угідь. Зрошувальні канали — це частина зрошувальної системи, що включає водозабірні споруди, зрошувальну мережу, насосні і розподільні станції тощо. Найбільшими зрошувальними системами в Україні є Бортницька (Київська обл.), Каховська (Херсонська і Запорізька обл.), Краснознам'янська (Херсонська), Нижньодністровська (Одеська), Приазовська (Донецька і Запорізька), Інгулецька (Миколаївська обл.), а також системи в зоні каналу Дніпро Донбас.
Для водопостачання міст використовують також водоводи Дніпро — Донбас — Харків, Дністер — Одеса, Дністер — Чернівці, Дніпро — Західний Донбас, Дніпро — Кіровоград та ін.
В Україні зосереджені значні площі боліт, що становлять 1,2 млн га, в тому числі торфові — майже 1 млн га. Більшість їх розміщена на Поліссі, особливо на Волинському.
Болота, а також торфовища за живленням поділяють на низинні (в основному розміщені в долинах річок і прибережних районах озер, багаті на мінеральні речовини), верхові та перехідні (на вододілах, пологих схилах, піщаних прирічкових ділянках). Низинні болота живляться переважно підземними водами, верхові — атмосферними опадами.
В Україні переважають низинні болота та торфовища. Майже половина всіх боліт осушена. Осушені землі переважно використовують як луки і пасовища. На неосушених болотах раніше збирали ягоди (журавлину, чорницю), лікарські рослини. Останнім часом у зв'язку з катастрофою на Чорнобильській АЕС, яка призвела до підвищення радіоактивності у прилеглих районах Полісся, господарське використання боліт і торфовищ різко скоротилося.
Близько 10% площ усіх боліт України охороняється. Болота і торфовища мають важливе водоакумулятивне і водоохоронне значення.
В усіх районах України поширені ставки (їх налічується близько 27 тис). Ставок — штучна водойма, утворена внаслідок перегородження греблею малої річки, потічка, балки чи яру. Ставки зосереджені в пониззях поблизу річок. Найбільше їх у лісостеповій зоні.

1. Що таке лиман?
1. Покажіть на фізичній карті райони зосередження озер в Україні.
2. Назвіть і покажіть на карті найбільші озера і лимани України.
3. На контурній карті підпишіть найбільші водосховища на річках України.
4. Опрацюйте додаток 9. Покажіть на карті основні канали України.
5. Користуючись текстом підручника, простежте за картою (мал. 1, стор. 7), в яких областях знаходяться найбільші зрошувальні системи в Україні.

§21. ПІДЗЕМНІ ВОДИ

Підземні води поділяються на ґрунтові води, напірні води і верховодку. Ґрунтові води — води першого від поверхні постійного водоносного горизонту. У межах
низовин, наприклад, Поліської, Придніпровської вони залягають на глибині переважно до 5 м, у межах височин (Волинська, Подільська, Придніпровська) — на глибині 5-15 м. Ґрунтові води тісно пов'язані з режимом поверхневих вод. Прісні ґрунтові води широко використовуються для зрошення і місцевого водопостачання. Потребують охорони від забруднення.
Напірні води — підземні води, що перебувають під тиском. Глибина залягання їх в Україні зростає з півночі (100-150 м) на південь (500-600 м). Напірні води залягають в артезіанських басейнах, тому їх часто називають артезіанськими. Великими артезіанськими басейнами є Волино-Подільський, Дніпровсько-Донецький, Причорноморський.
Верховодка — тип безнапірних підземних вод, що залягають найближче до земної поверхні.
На одного жителя України пересічно припадає 1,1 м куб питної води на добу, причому в північних, краще водозабезпечених областях — у 2-3 рази більше, ніж у південних. Найкраще забезпечені питною водою Волинська, Рівненська, Чернігівська, Сумська області, а також північні території Київської і Полтавської областей.
Посилюється забруднення підземних вод. Найгостріша ситуація склалася в степовому Криму, де підземні води забруднені майже на 40% усієї його площі, що змусило вивести з експлуатації сім водозаборів. В Україні забруднено близько 7% усіх запасів підземних вод. Охорона чистих підземних вод від забруднення та їх раціональне використання — важлива загальнонаціональна проблема.
До підземних належать також мінеральні води, що містять солі і гази. Частина мінеральних вод є лікувальними.
За останнє десятиріччя споживання води в Україні в результаті скорочення обсягу промислового і сільськогосподарського виробництва різко зменшилося (майже на 50%). Проте мають місце значні втрати води під час її транспортування (10%). Близько третини спожитої води не повертається для повторного використання. Забезпеченість прісними водними ресурсами в Україні у маловодний рік, особливо в південно-східній і південній частинах, залишається низькою, що призводить до додаткових витрат на водозабезпечення.

1. Що таке підземні води?
2. На які типи поділяються підземні води?
3. Від яких чинників залежить глибина залягання підземних вод?
4. Яке значення має охорона вод?
5. Яку воду використовує населення у вашій місцевості?

1. Назвіть найбільші артезіанські басейни на території України.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом