Заставний Ф.Д.
Фізична географія України

Грунти України

Ґрунт формується у верхньому шарі земної кори під впливом багатьох чинників: материнських порід (підґрунтя), води, повітря, тепла, живих організмів. Важливе значення має бережливе ставлення до ґрунтів. Це особливо стосується чорноземів України, дуже вразливих до різних негативних впливів.

Важливо зазначити, що ґрунти повільно змінюють свої властивості. Наприклад, у багатьох місцях широколисті ліси на лесоподібних породах ще в незапам'ятні часи були знищені, і тепер на їх місці знаходяться розорані поля. Однак ґрунти залишаються сірими лісовими, тобто типовими для широколистих лісів.

Ґрунти змінюються залежно від географічної широти і абсолютної висоти місцевості. Кожній природно-географічній зоні чи висотному поясу властивий певний тип ґрунту. Адже кожна зона чи кожен пояс мали більш-менш однакові природні передумови ґрунтоутворення.

Однак в Україні помітні територіальні відмінності клімату — одного з важливих чинників ґрунтоутворення. На схід посилюється його континентальність, відповідно зменшується вологість ґрунту, а, отже, і змінюється природна рослинність. На ґрунтоутворення великою мірою впливає характер рослинного покриву. Упродовж тисячоліть рослини перетворюють материнську породу, збагачують її органічними речовинами. Мікроорганізми та інші живі організми продовжують цю «роботу», перетворюючи рештки рослин на гумус — перегній.

У різних природно-географічних регіонах ґрунтоутворення має свої особливості, що призводить до формування різних за властивостями типів ґрунтів. Водночас кожен тип ґрунту має подібні характеристики: близький хімічний склад, той чи інший вміст гумусу тощо. Родючість ґрунту залежить від вмісту в ньому гумусу. В Україні найродючішими ґрунтами є чорноземи, що містять 3-15% гумусу.

Якість ґрунтів значною мірою залежить від хімічного складу і фізичних властивостей материнської породи. Підґрунтям українських чорноземів є леси — пухкі, насичені кальцієм материнські породи палевого кольору.

Вивчення ґрунтів починається в полі. Тут досліджують такі їхні властивості, як забарвлення, структуру, наявність солей та ін. Саме за забарвленням дістали назви багато з них (сіроземи, буроземи, чорноземи, каштанові, коричневі тощо).

Структура ґрунтів — здатність їх розпадатися на окремі грудочки різноманітної форми і розміру. Наприклад, чорноземи мають грудкувато-зернисту структуру, солонці — горіхувату, дерново-підзолисті ґрунти майже завжди безструктурні. Від структури залежить родючість ґрунтів.

У полі також вивчають профіль (потужність) ґрунту та окремих його горизонтів (гумусового, перехідного). Найпотужнішими є чорноземи; гумусовий горизонт у них досягає 40-80 см. У дерново-підзолистих ґрунтів він не перевищує 20 см.

У лабораторіях визначають вміст гумусу, вапна, кислотність ґрунтів, механічний склад тощо.

Матеріали польових і лабораторних досліджень використовують для загальної оцінки ґрунтів, розроблення рекомендацій щодо підвищення їхньої родючості. Є багато методів поліпшення родючості ґрунтів: внесення органічних і мінеральних добрив, проведення водної і хімічної меліорації, належний і своєчасний обробіток ґрунту тощо.

В Україні поширені такі основні типи ґрунтів: дерново-підзолисті, дернові; буроземи; сірі, ясно-сірі і темно сірі лісові; чорноземи і каштанові; коричневі; лучні і болотні; солонці, солончаки і солоді (мал. 48).

Карта грунтів України
Мал. 48. Карта грунтів України

Кожен тип ґрунту має свої різновиди залежно від підґрунтя, клімату, рослинного покриву та інших ґрунтоутворювальних чинників. В Україні цих різновидів дуже багато. Наприклад, під час ґрунтового картографування, що проводилося в останні роки, виявлено 650 видів ґрунтів, а відмін набагато більше.

Різні типи ґрунтів займають в Україні та її природно-географічних регіонах різну площу (див. додаток 10).

Дерново-підзолисті (мал. 49) та дернові ґрунти здебільшого поширені в північній (поліській) частині України. Вони формуються в умовах надмірного зволоження. Під заболоченими лісами чи на післялісових луках утворюються оглеєні ґрунти. На зволожених місцевостях під сосновими лісами (борами), а також на піщаних терасах трапляються дерново-борові ґрунти. Ці ґрунти характеризуються низьким вмістом гумусу, несприятливими фізичними властивостями, невисокою родючістю. Вони потребують угноєння і внесення мінеральних добрив. У місцях виходу на поверхню відкладів крейди на Поліссі сформувались дерново-карбонатні досить родючі ґрунти.

Дерново-підзолисті ґрунти
Мал. 49. Дерново-підзолисті грунти

Бурі лісові (буроземи) і буро-підзолисті ґрунти поширені в межах лісової смуги висотних поясів Карпат, а також у Передкарпатті та Закарпатті, на північних схилах Кримських гір. Ці ґрунти формуються в умовах достатнього зволоження, тривалого теплого періоду, переважно за участю мікроорганізмів, під листяними або хвойними лісами.

У лісостеповій зоні, а також у південних районах Полісся поширені перехідні від дерново-підзолистих до чорноземних ґрунтів — сірі та ясно-сірі лісові (мал. 50). Вони сформувалися на лесовому підґрунті під широколистими лісами. У розріджених лісах — темно-сірі опідзолені ґрунти. Вміст гумусу в них невеликий — 1,8-4,3%. Регулювання водного режиму цих ґрунтів є важливою умовою підвищення їхньої родючості.

Ясно-сірі ґрунти
Мал. 50. Ясно-сірі ґрунти

Найбільш поширені в Україні чорноземи і каштанові ґрунти. Найродючішими є чорноземи. Вони займають найбільшу площу, мають велику потужність, зернисту структуру. Чорноземи багаті на гумус, помірно зволожені, мають темно-сіре забарвлення.

Формування різних підтипів чорноземів підпорядковане широтній зональності. В Лісостепу формуються чорноземи опідзолені та типові, в Північному Степучорноземи звичайні, в центральній степовій частині і на південному заході — чорноземи південні (мал. 51). Звичайні, типові й опідзолені чорноземи України належать до найродючіших ґрунтів світу.

Чорноземні ґрунти
Мал. 51. Чорноземні ґрунти

У сухому Південному Степу поширені темно-каштанові ґрунти, а в сухих умовах причорноморських і присиваських степів — каштанові (мал. 52). Вони мають менш потужний гумусовий горизонт (до 55 см), вміст гумусу в них становить 1,3-2,9%.

Каштанові ґрунти
Мал. 52. Каштанові ґрунти

На півдні, в районах із субтропічним кліматом, переважають коричневі (мал. 53) і червоно-коричневі ґрунти (Південний берег Криму). Вміст гумусу в них становить 3% і більше. Ґрунти на породах червоного кольору мають червоно-коричневе забарвлення. Ці ґрунти формуються в умовах недостатнього (в теплий період) зволоження.

Коричневі ґрунти
Мал. 53. Коричневі ґрунти

Лучні і болотні ґрунти не повною мірою підпадають під зональне розміщення, хоча найкращі природнокліматичні умови для їх формування створюються саме в зонах достатнього зволоження, тобто в західних і північних (поліських) районах України. У степових районах лучні і болотні ґрунти засолені. Лучні ґрунти формуються в умовах значного зволоження, болотні — перезволоження.

Усі лучні і болотні ґрунти потребують осушувально-зрошувальної водної меліорації. Однак великі масштаби осушувальної меліорації, яка інтенсивно проводилася в Україні, особливо на Поліссі, не завжди давали позитивні результати. Спостерігалося пересушення земель, а в період інтенсивних опадів вода затоплювала великі площі. Дотримання науково обґрунтованих підходів щодо водної меліорації має дуже важливе значення.

У південних посушливих районах поширені солончаки, солонці і солоді. Площа цих типів ґрунтів за останні роки поступово збільшується, що призводить до зменшення площі продуктивних ґрунтів. Особливо інтенсивно цей процес відбувається поблизу великих дніпровських водойм у південній і центральній частинах України, а також на поливних землях.

Солончаки утворюються в результаті випаровування мінералізованих ґрунтових вод, що залягають близько від поверхні. Вони поширені в південній частині України. Загалом території, зайняті солончаками, порівняно невеликі. Значну площу займають в Україні солонці, які менше засолені, ніж солончаки.

На пониззях, краще зволожених землях Причорномор'я і Приазов'я, поширені солоді, що сформувалися внаслідок вилуження засолених ґрунтів.

Запитання

  1. Під впливом яких чинників формується ґрунт?
  2. Як утворюється ґрунт? Що таке материнська порода? Що таке структура ґрунту?
  3. Який тип ґрунту поширений у вашій місцевості?
  4. Яких заходів слід вживати для охорони ґрунтів?

Завдання

  1. Назвіть головні закономірності поширення ґрунтів на території України.
  2. Назвіть основні типи ґрунтів на території України.
  3. Охарактеризуйте чорноземні ґрунти (підтипи, розміщення, значення).
Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом